Справа № 161/15546/23

Провадження № 2-а/161/277/23

Р І Ш Е Н Н Я

                                І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2023 року                                                        місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :

головуючого – судді Гриня О. М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

11 вересня 2023 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що постановою інспектора Управління патрульної поліції у Волинській області Стасюка Т. О. серії ЕАТ № 7642172 від 01 вересня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у розмірі 510 гривень. Вказана постанова мотивована тим, що 01 вересня 2023 року о 04 год. 17 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом по вул. Конякіна, 12Б в м. Луцьк, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2 б) Правил дорожнього руху. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності вищевказаною постановою є незаконним та необґрунтованим. Мотивуючи свою позицію, позивач зазначає, що 01 вересня 2023 року о 04 год. 17 хв. він перебував за кермом свого автомобіля, рухався у дворі будинку АДРЕСА_1 . При цьому він рухався по єдину можливому напрямку руху вздовж будинків АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 . На розі будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 є вигин дороги вправо, а тому він, проїжджаючи повз ці будинки, поїхав вправо, адже поїхати в іншому напрямку було неможливо. Позивач вважає, що він не здійснював маневру повороту, а тому не був зобов`язаний вмикати покажчик попороту.

На підставі наведеного ОСОБА_1 просить визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 01 вересня 2023 року серії ЕАТ № 7642172 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою судді від 12 вересня 2023 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, відповідачу встановлено строк для подання відзиву.

04 жовтня 2023 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи свою позицію, представник відповідача зазначає, що підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП стало порушення п. 9.2 б) Правил дорожнього руху. Та обставина, що водій транспортного засобу, здійснюючи маневр повороту, не увімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку зафіксовано відеореєстратором службового автомобіля патрульної поліції. На спростування аргументів позову, представник відповідача зазначає, що водій зобов`язаний проінформувати інших учасників дорожнього руху про початок виконання будь-якого маневру, незалежно від місця виконання маневру, плавності виконання маневру і віддаленості інших учасників дорожнього руху. Оскаржувана постанова є законною, справа про адміністративне правопорушення розглянута в строк уповноваженою особою під час виконання службових обов`язків з дотриманням процедури розгляду справи. Викладаючи свою позицію в позовній заяві, ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження незаконності оскаржуваної постанови. На підставі наведеного представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх в сукупності та взаємозв`язку, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. (ч. 2 ст. 77 КАС).

Згідно зі ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах, зокрема, забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд установив, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ № 7642172 від 01 вересня 2023 року, складеною інспектором Управління патрульної поліції у Волинській області Стасюком Т. О., водія транспортного засобу марки Kia Cee'd, номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 9.2 б) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.2 ст. 122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень (а. с. 3).

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що водій ОСОБА_1 01 вересня 2023 року о 04 год. 17 хв., керуючи транспортним засобом Kia Cee'd, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Конякіна, 12Б в м. Луцьк, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті (а. с. 3).

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частина друга статті 122 КУпАП передбачає, що порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п`яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, диспозиція наведеної правової норми передбачає притягнення до відповідальності водіїв транспортних засобів, зокрема, за порушення правил користування попереджувальними сигналами при зміні напрямку руху.

Порядок дорожнього руху на території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306.

Згідно з пп. «б» п. 9.2 Правил дорожнього руху водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач заперечує скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки вважає, що він не здійснював маневру повороту праворуч та не був зобов`язаний вмикати світловий покажчик повороту на вигині дороги, адже рухався у дворі будинку АДРЕСА_1 по єдину можливому напрямку руху вздовж будинків.

Сторона відповідача до свого відзиву на позовну заяву додала диск з відеофайлами з відеореєстратора патрульного автомобіля поліції.

Вищевказаний відеозапис підтверджує, що ОСОБА_1 рухався у дворі багатоквартирних будинків, прямуючи дорогою, де ліворуч розташована багатоповерхівка, а праворуч – припарковані автомобілі. На вигині дороги праворуч ОСОБА_1 не увімкнув світловий покажчик повороту, після чого одразу був зупинений працівниками поліції.

Дослідивши надані позивачем світлини місця вчинення правопорушення та надані відповідачем відеозаписи з місця події, суд установив, що частина дороги, по якій рухався відповідач, не має примикань другорядних доріг чи перехресть. Вигин цієї дороги праворуч не дає водію альтернативного вибору напрямку руху, тобто водій за встановлених обставин не може продовжити рух прямо, не може з`їхати на іншу дорогу, перестроїтися, а може лише продовжити рух цією ж дорогою, адже ліворуч від нього багатоквартирний будинок, а праворуч – щільно припарковані автомобілі, за якими знаходиться зелена зона двору.

Згідно з Правилами дорожнього руху (п.9.2) водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:

а) перед початком руху і зупинкою;

б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

З наведеного слідує, що варто дослідити поняття «поворот» в розумінні Правил дорожнього руху та випадків необхідності попередження про маневр інших учасників дорожнього руху увімкненням світлового покажчику повороту.

Аналіз Правил дорожнього руху, зокрема дорожніх знаків, які вказують на поворот, дає підстави для висновку, що світловий покажчик повороту відповідного напрямку слід вмикати при повороті, де до головної дороги примикають другорядні дороги або перехрестя, тобто у випадках, де інші учасники дорожнього руху мають розуміти наміри водія при певній альтернативі продовження напрямку руху.

Знаки, які вказують на поворот і вмикання світлових покажчиків при повороті є обов`язковим.

Разом з тим, покажчики повороту немає потреби вмикати, коли водій, виконуючи маневр, продовжує рух головною дорогою, до якої не примикає перехрестя або інша дорога.

Прикладом ситуації, коли водій транспортного засобу не повинен вмикати світловий покажчик повороту, може слугувати рух по серпантинній гірській дорозі незалежно від кута повороту, де у водія немає можливості з`їхати з цієї дороги.

З врахуванням наведеного, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, адже в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. При розгляді справи не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.

Відповідач, суб`єкт владних повноважень не спростував доводи позивача, не надав суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження правомірності свого рішення, а тому суд дійшов висновку, позов ОСОБА_1 в частині вимог до УПП у Волинській області про скасування постанови підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання оскаржуваної постанови протиправною до задоволення не підлягають, оскільки нормами адміністративного судочинства за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, до повноважень місцевого загального суду не входить визнання дій противоправними.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме: в частині вимог позивача до УПП у Волинській області про скасування постанови.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача УПП у Волинській області на користь позивача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору в розмірі 536,80 гривень.

Керуючись ст. 2, 5-10,20,44,47,48,241,243-246, 268, 271, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції у Волинській області Стасюка Тараса Олеговича від 01 вересня 2023 року серії ЕАТ № 7642172 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Волинській області на користь ОСОБА_1 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Луцького міськрайонного суду        

Волинської області                                                                О. М. Гринь