Справа № 718/2104/23

Провадження 2/718/408/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2023 р. м.Кіцмань Чернівецька область

       Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням судді Скорейка В.В., за участю секретаря судового засідання Безушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду м. Кіцмань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

в с т а н о в и в :

Адвокатка Поляк М.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з вказаним вище позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області №718/144/21 від 09.03.2021 з відповідача стягуються аліменти на користь позивачки на утримання їхньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1 200 грн, щомісячно, до досягнення її повноліття.

Вказує, що наразі матеріальний стан сім`ї змінився, так як дочка підросла і потребує більших витрат на матеріальне забезпечення, розвиток, освіту та оздоровлення. Відповідач працює, перебуває на військовій службі. Аліменти на утримання дочки сплачує, але це надто мізерна сума на сьогоднішній день, тому позивачка змушена звернутися до суду. Просить змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати із відповідача на її користь аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 28.06.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. Задоволено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 28.08.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 18.09.2023 задоволено клопотання адвокатки Поляк М.В. про витребування доказів.

Адвокаткою Янчук Л.І., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подано заяву про часткове визнання позову, яка мотивована тим, що відповідач 04.07.2020 одружився вдруге і в цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4 . Крім того, вказує, що у його власності немає житла, тому для забезпечення належних умов проживання його сім`ї він винаймає квартиру. Зазначає, що розмір його доходів зріс, оскільки відповідач перебуває на військовій службі, однак значна сума коштів йде на утримання його сім`ї та на його особисте утримання як військовослужбовця. Також зазначає, що від шлюбу з позивачкою у них є ще спільний син ОСОБА_5 , який наразі хоч і є повнолітній, однак не працевлаштований, то відповідач регулярно допомагає йому фінансово. Враховуючи описане вище, позивач не в змозі сплачувати аліменти у розмірі частини всій його доходів, що в грошовому еквіваленті буде складати приблизно 13 000 грн., тому позов визнає частково та згідний сплачувати аліменти у розмірі 1/7 частини свого доходу, що становитиме приблизно 7 400 грн, і вважає це достатнім розміром аліментів для забезпечення дитині належного матеріального забезпечення, виходячи з принципу рівності батьків у виконанні своїх обов`язків щодо дитини.

Адвокатка Поляк М.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала письмове пояснення, в якому вона вказує, що витрати відповідача на фінансове забезпечення сина ОСОБА_5 є добровільними, оскільки у ОСОБА_2 відсутній обов`язок матеріально утримувати повнолітнього сина. Спростовує посилання відповідача на те, що ним, поза межами виконавчого провадження щодо стягнення з нього аліментів, здійснюються грошові перекази на банківські карти родичів позивачки через те, що ОСОБА_1 відмовилася повідомити реквізити своєї карти, так як в рамках виконавчого провадження № 65334398 аліменти з відповідача стягуються на особистий рахунок позивачки. Крім того, зазначає, що витрати на оренду житла складають витрати сім`ї, відтак покладаються на подружжя, а не лише на відповідача. Зважаючи на те, що дружина ОСОБА_2 також перебуває на військовій службі у ЗСУ та отримує відповідне соціальне забезпечення, тому тягар з матеріального забезпечення їхньої сім`ї покладено не лише на відповідача. Щодо посилання ОСОБА_2 на те, що ним здійснюються витрати коштів на особисте матеріальне забезпечення як військовослужбовця, представниця зауважує, що такі витрати є добровільними, через те, що обов`язок забезпечення відповідача амуніцією та озброєнням, відповідно до законодавства, покладається на державу.

Враховуючи описане вище, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторона позивача в судове засідання не з`явилася, на адресу суду адвокатка Поляк М.В. подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує повністю.

Сторона відповідач в судове засідання також не з`явилася, адвокатка Янчук Л.І. подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнає частково.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, доходить наступного висновку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями ст. ст. 12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області №718/2311/18 від 03.10.2018 розірвано. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , батьками якої записано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Відповідно до рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області № 718/144/21 від 09.03.2021 постановлено стягувати із відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 1 200 грн, щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.

З акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї №14 від 03.07.2023 слідує, що позивачка ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1 разом із дочкою ОСОБА_3 , сином ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_7 .

Із дослідженої копії свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 від 04.07.2020, слідує, що ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_8 . У новоствореної сім`ї ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_4 .

З довідки про інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.07.2023 підтверджено факт відсутності у власності відповідача будь-якого нерухомого майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_2  на підставі договору оренди житлового приміщення від 01.11.2022 винаймає у  ОСОБА_9  квартиру в  АДРЕСА_2 , де і проживає з своєю сім`єю. Відповідно до п.4.1 договору, орендна плата за місять складає 10 000 грн.

Відповідно до довідки № 193 від 05.07.2023, яка видана військовою частино НОМЕР_3 , ОСОБА_2 нараховано дохід з січня 2023 по червень 2023 у розмірі 316 986,97 грн., до видачі – 312232,18 грн..

Згідно із товарними чеками від 13.02.2023 та 15.04.2023 закуплено військову амуніцію ат спорядження на суму 45500 грн. та 12050 грн. відповідно (а.с. 76).

Судом також досліджено копії платіжних інструкцій, які здійснені від імені ОСОБА_2 на користь ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ПРАТ «ВФ Україна» ( а.с.55-71), з приводу яких адвокатка позивачки ОСОБА_12 у письмових від 25.08.2023 (а.с. 95) зазначила, що такі перекази є добровільними та варіативними, тому відсутні підстави вважати, що відповідач в подальшому буде здійснювати такі платежі систематично. Отже, ця обставина фактично визнана стороною позивача.

Окрім того, з 14.09.2023 по 21.10.2023 відповідач на користь ОСОБА_6 переказував кошти в якості допомоги на навчання ОСОБА_6 (а.с. 131- 135).

Згідно із відповіддю на запит № 0232-2023-0002034 від 14.07.2023 (а.с. 79) дохід ОСОБА_2 за грудень 2022 склав 37186,11 грн., за січень 2023 – 45504,19 грн.. за лютий 2023 – 44114,63 грн, за березень 2023 – 42947,26 грн..

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу – ОСОБА_2 з Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, дохід відповідача для пенсії за 2022 рік склав 36473,71 грн., за 2023 рік – 131095,25 грн. (а.с. 85, 91, 93).

Згідно із відповіддю на запит № 0232-2023-0002998 від 18.10.2023 (а.с. 126) дохід ОСОБА_13 за січень – червень 2023 року склав 427786,88 грн – у виді виплат військовослужбовцям з в/ч НОМЕР_3 , окрім того ОСОБА_13 щомісячно отримувала соціальну виплату у розмірі 860 грн..

Відповідно до ст. 51 Конституції України дитинство є об`єктом охорони держави. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, у зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру. При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених в ст.182 - 184 СК України.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч. 2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей і інших утриманців, наявності рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведених стягувачем аліментів витрат платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інших обставини, що мають істотне значення.

При цьому суд повинен враховувати встановлені ч. 2 ст. 182 СК України гарантії прав дитини, а саме: розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не лише норми ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».

В будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України(в редакції Закону №2037-V-ІІІ від 17 травня 2017 року), право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу. Позивачка скористалася своїм правом, звернувшись із позовом про зміну способу стягнення аліментів, шляхом їх присудження у частці від доходу відповідача. ОСОБА_1 у своїй позовній заяві стверджує, що після введення воєнного стану в Україні різко зросли ціни на продукти харчування, одяг, засоби гігієни, канцелярське приладдя тощо, що потребує більших витрат на утримання дітей, крім того, вказує, що у відповідача покращилося матеріальне становище у зв`язку із тим, що він офіційно працевлаштувався.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Розмір визначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання. Розмір стягуваних аліментів повинен служити задоволенню актуальних життєвих потреб, відповідати життєвому стандарту в місці проживання, а не призводити до збагачення та бути джерелом інших нецільових витрат.

Будь-яких доказів з приводу наявності заборгованості по сплаті аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення суду, позивачкою не надано і судом не встановлено. Жодних належних та допустимих доказів про погіршення матеріального стану ОСОБА_1 чи стану її здоров`я суду не надано. Отже, майновий стан позивачки фактично не змінився.

З наданих відповідачем доказів слідує, що наразі він проходить військову службу в військовій частині № НОМЕР_3 та отримує відповідне забезпечення. Однак, на його утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і у зв`язку з відсутністю власного житла він винаймає квартиру для своєї сім`ї, вартість якої складає 10 000 грн щомісячно. За таких обставин доводи позивачки про значне покращення матеріального стану відповідача є безпідставними. Окрім того, відповідач добровільно сплачує кошти для потреб старшого сина (спільного із позивачкою) та надає допомогу на його навчання. Відповідач у власності нерухомого майна не має.

Враховуючи описане вище, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та розмір мінімальної заробітної плати, потреби дитини відповідно до її віку, а також враховуючи часткове визнання позову відповідачем, принцип рівної участі батьків у матеріальному забезпеченні дитини та реальну можливість відповідача сплачувати щомісячно вказаний розмір аліментів, не порушуючи прав останнього, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме: змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати із відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_15 , у розмірі 1/7 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Враховуючи нинішні доходи відповідача, цей розмір аліментів становитиме понад 7000 грн., що є достатньою сумою для задоволення потреб дочки ОСОБА_15 . Зміна способу стягнення аліментів зазначеним шляхом буде відповідати інтересам всіх учасників цих правовідносин та засадам справедливості, добросовісності та розумності.

При цьому доходи дружини відповідача – ОСОБА_13 не можуть впливати на об`єм його батьківських обов`язків зі сплати аліментів дітям від попереднього шлюбу, які проживають із матір`ю.

За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а збільшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» слідує, що у випадку зміни розміру аліментів, аліменти у новому розмірі стягуються від дня набрання чинності рішенням суду.

Позивачку звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому згідно з ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір на суму 1073,00 грн.

Розподіл судових витрат на правничу допомогу позивачці суд наразі не вирішує, оскільки адвокатка Марія Поляк у клопотанні від 31.10.2023 повідомила суд, що докази таких витрат будуть надані в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України – протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.

На підставі викладеного, ст.cт. 180-183, 191, 192 СК України, керуючись ст.ст. 19,141, 259,263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів задовольнити частково.

Змінити спосіб стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/7 частини з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, і до досягнення повноліття.

Стягнення аліментів у зазначеному розмірі розпочати з дня набрання рішенням законної сили.

Виконавчий лист № 718/144/21, виданий на підставі рішення Кіцманського районного суду Чернівецької від 09.03.2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів  - відкликати.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави 1073,60 грн судового збору.

Рішення не проголошувалося на підставі ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Василь Скорейко