Справа № 462/5208/23                        Головуючий у 1 інстанції: Бориславський Ю.Л.

Провадження № 22-ц/811/2445/23                Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року м.Львів

  Справа № 462/5208/23

 Провадження № 22ц/811/2445/23

Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Приколоти Т.І.,

суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,

секретар Іванова О.О.

з участю: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова, постановлену у м. Львові 7 серпня 2023 року у складі судді Бориславського Ю.Л., у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості,-       

встановив:

11 липня 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 250 000 Євро, що еквівалентно 9 955 000 грн. по курсу НБ України на дату подачі позову.

4 серпня 2023 року позивач подав суду заяву про забезпечення позову, у якій просить до набрання законної сили рішенням у справі накласти арешт та заборонити відчужувати та/або передавати у будь-який спосіб (у тому числі, але не виключено, здійснювати продаж, міну, дарування, передачу в управління, передачу в ренту, передачу в заставу, внесення до статутного капіталу господарського товариства, передачу в якості відступного, передачу в якості боргу (в тому числі за мировою угодою, затвердженою судом), будь-яке інше відчуження або передачу у власність, володіння, користування чи розпорядження) на земельні ділянки: площею 0,1864 га, кадастровий номер - 4621589100:02:000:0971, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2456748446100; площею 0,325 га, кадастровий номер - 4621589100:02:000:0485, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1431676446215; площею 0,0297 га, кадастровий номер - 4610136900:05:003:0147; будівлю, загальною площею 163 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1413488046215; нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 315802; об`єкт нежитлової нерухомості, загальною площею 2,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2727942546060; квартиру, загальною площею 126,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2727938246060; житловий будинок, загальною площею 63,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2325450046215; нежитлову будівлю, загальною площею 1927,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2716310646100; житловий будинок загальною площею 154,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2621569646060. До набрання законної сили рішенням у цій справі заборонити усім нотаріусам та суб`єктам державної реєстрації, які згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» становлять в Україні систему органів у сфері державної реєстрації, у тому числі: державним реєстраторам виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним і приватним нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації здійснювати нотаріальні та реєстраційні дії щодо вказаних об`єктів. Просить заяву задовольнити.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 7 серпня 2023 року задоволено заяву. У порядку забезпечення позову до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, накладено арешт та заборонено відчужувати та/або передавати у будь-який спосіб (у тому числі, але не виключено, здійснювати продаж, міну, дарування, передачу в управління, передачу в ренту, передачу в заставу, внесення до статутного капіталу господарського товариства, передачу в якості відступного, передачу в якості боргу (в тому числі за мировою угодою, затвердженою судом), будь-яке інше відчуження або передачу у власність, володіння, користування чи розпорядження) таке майно:

-земельну ділянку площею 0,1864 га, кадастровий номер - 4621589100:02:000:0971, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2456748446100;

-земельну ділянку площею 0,325 га, кадастровий номер - 4621589100:02:000:0485, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1431676446215;

-земельну ділянку площею 0,0297 га, кадастровий номер - 4610136900:05:003:0147;

-будівлю загальною площею 163 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1413488046215;

-нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого і 315802;

-об`єкт нежитлової нерухомості загальною площею 2,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2727942546060;

-квартиру загальною площею 126,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2727938246060;

-житловий будинок загальною площею 63,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2325450046215;

-нежитлову будівлю загальною площею 1927,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2716310646100;

-житловий будинок загальною площею 154,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2621569646060.

До набрання законної сили рішенням у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості заборонено усім нотаріусам та суб`єктам державної реєстрації, які згідно з Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» становлять в Україні систему органів у сфері державної реєстрації, у тому числі: державним реєстраторам виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, державним і приватним нотаріусам та акредитованим суб`єктам державної реєстрації здійснювати нотаріальні та реєстраційні дії щодо зазначеного майна.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_5 . Вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Вказує, що згідно висновків про вартість об`єкта оцінки від 18 серпня 2023 року ринкова вартість арештованих об`єктів нерухомості станом на 18 серпня 2023 року складає в сукупності 23 702 700 грн., що згідно офіційного курсу НБУ становить 594 201, 55 Євро. Зазначає, що позивач та він (відповідач) ніколи не зустрічались, а від так між ними не могло бути реальних договорів, до яких відноситься договір позики. Адже позикові кошти позичальник має реально отримати, а не заочно чи в якийсь інший спосіб. З Акту передачі грошових коштів за договором позики від 18 квітня 2022 року, що поданий до суду, вбачається, що він не має жодного відношення до договору позики від 18 квітня 2022 року. Вважає, що викладені в заяві позивача аргументи про забезпечення позову не містять достатніх даних, для такого застосування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Встановлено, що позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 250 000 Євро, що еквівалентно 9 955 000 грн. по курсу НБ України на дату подачі позову. В обґрунтування позову посилається на те, що 18 квітня 2022 року між сторонами укладено договір позики з терміном повернення до 31 грудня 2022 року.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, відповідач є власником об`єктів нерухомого майна, на яке позивач просить накласти арешт.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_4 посилається на те, що ОСОБА_3 тривалий час ухиляється від повернення боргу, а тому існує реальна загроза невиконання чи ускладнення відповідачем виконання рішення суду у разі задоволення позову та відчуження відповідачем майна.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150  ЦПК України позов забезпечується   накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві, і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Частиною ч.3 цієї статті визначено заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що: між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.

Забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника).

Інститут забезпечення позову в цивільному процесі сприяє дійсному і ефективному виконанню судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 25 травня 2016 року забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно із постановою Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідність застосування заходів забезпечення позову випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цих заходів призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки між сторонами виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Доводи апеляційної скарги щодо не співмірності вартості майна та ціни позову не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки така оцінка проведена після постановлення судом оскаржуваної ухвали та не була надана суду. Окрім того, із зазначених висновків не вбачається, що суб`єкт, який проводив оцінку, обізнаний із вимоги законодавства щодо відповідальності за завідомо неправдивий висновок, із висновків не вбачається на підставі чого така оцінка проводилася, які методи оцінки використані. Відповідач не позбавлений можливості звернутися до суду першої інстанції із клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів вважає, що з висновками суду, які не спростовані доводами апеляційної скарги, належить погодитися. Підстави для скасування ухвали суду про застосування заходів забезпечення позову не встановлені.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 7 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 24 жовтня 2023 року.

Головуючий

Судді