ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2023                                                                                        Справа № 914/2531/23

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю «БВБ-Груп», с. Ременів, Львівська область

до відповідача: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів

про стягнення 160 385,50 грн

Суддя Наталія Мороз

при секретарі Соломії Дицькій

Представники:

Від позивача: не з`явився                                          

Від відповідача: не з`явився

Суть спору:

Позовну заяву подано Товариством з обмеженою відповідальністю «БВБ-Груп» до Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про стягнення 160 385,50 грн.

Ухвалою суду від 28.08.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою суду від 14.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10.10.2023.

10.10.2023 розгляд справи по суті відкладено на 24.10.2023, про що відповідача повідомлено в порядку ст. 121 ГПК України.

23.10.2023 через службу діловодства господарського суду позивачем подано клопотання від 17.10.2023 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно якого останній просить суд стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 21  000,00 грн, а також судове засідання, призначене на 24.10.2023 проводити без участі позивача та його представника.

В судове засідання 24.10.2023 представник позивача не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором закупівлі 12/11/1 від 12.11.2021 щодо оплати за отриманий товар, у зв`язку з чим просить суд стягнути з відповідача 124  319,35 грн – основного боргу, 5  210,95 грн – 3% річних, 30  855,20 грн інфляційних втрат та судові витрати.

Позиція відповідача.

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзив на позов у встановлені процесуальним законом строки не подав.

Як вбачається з ухвали Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі від 14.09.2023, судом встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк, з дня отримання вказаної ухвали, на подання до суду відзиву.

Згідно з інформацією, що знаходиться на веб-сайті Акціонерного товариства "Укрпошта", поштове відправлення від 14.09.2023 з ухвалою суду від 14.09.2023 про відкриття провадження у справі (ідентифікатор поштового відправлення 0600046210040) було вручено відповідачу 18.09.2023.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Чинний Господарський процесуальний кодекс України спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів. Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Враховуючи наведене, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Обставини справи.

12.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БВБ-Груп» (позивач, за договором – постачальник) та Дочірнім підприємством «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (відповідач, за договором – покупець) укладено договір закупівлі 12/11/1.

Відповідно до умов вказаного договору, постачальник зобов`язується поставляти та передавати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити мінеральний порошок для асфальтобетонних сумішей (неактивований вапняковий) (надалі іменується – товар), найменування, кількість, асортимент, ціна за одиницю та інші дані якого визначені у специфікації (Додаток №1) до даного договору (п.1.1). Кількість товару, що підлягає поставці згідно умов цього договору становить 136,84 тон (п.1.2). Обсяги придбання товару можуть бути зменшені залежно від поточних потреб покупця (п.1.3). Ціна цього договору становить 199  800,00 грн, в тому числі ПДВ – 33  300,00 грн, що станом на дату укладення договору дорівнює загальній вартості товару (п.3.2). Загальна вартість товару за цим договором складається із вартості кожної партії товару, поставленого в межах строку дії цього договору (п.3.2). Розрахунки за поставлений товар проводяться шляхом оплати покупцем рахунку постачальника за умови отримання від нього всіх документів, зазначених у п.4.2 договору (п.4.1). Рахунок приймається до оплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат/паспорт якості тощо), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ покупця, який безпосередньо отримав партію товару, товарно-транспортних накладних та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару. Постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. У разі ненадання зазначених цим пунктом договору документів (у тому числі електронних) постачальник зобов`язується відшкодувати спричинені покупцю збитки (витрати) (п.4.2). Сторони свідчать, що покупець зобов`язується розрахуватися з постачальником за отриманий товар протягом 120 календарних днів з моменту отримання від постачальника документів, зазначених в п.4.1, п. 4.2 цього договору. У випадку затримки постачальником передачі повного пакету документів, визначених договором цінним листом з описом вкладення, покупцю, обов`язок оплати відстрочується на цей період і настає лише після належного виконання постачальником взятих на себе зобов`язань (п.4.3). Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на адресу: село Давидів, село Явора Львівська область на умовах DDP Інкотермс-2020 у відповідності до Офіційних правил тлумачення торгівельних термінів Інкотермс 2020 (п.5.1). Після передачі товару та виконання обов`язку з поставки уповноважена покупцем особа підписує видаткові накладні на отриманий товар та передає їх постачальнику. Обов`язок з поставки є виконаним в момент передачі товару та надання документів, зазначених в п. 4.2 договору (п.5.3). Датою передачі товару від продавця покупцю, вважається дата підписання видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю матеріально-відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами  (п. 5.4). Покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари (п.6.1.1); приймати поставлені товари згідно з видатковими накладними актом приймання-передачі товару (п.6.1.2); належним чином виконувати умови договору (п.6.1.3). Постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором (п.6.3.1); забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору (п.6.3.2); належним чином виконувати умови договору (п.6.3.3).

На виконання умов зазначеного договору, 12.11.2021 сторонами підписано  та скріплено печатками специфікацію № 1 на поставку 136,84 тон мінерального порошку для асфальтобетонних сумішей (неактивованого вапнякового)  вартістю 199  800,00 грн.

В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю «БВБ-Груп» поставлено Дочірньому підприємству «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи, та підписаними сторонами накладними від 12.11.2021 № БВ-0002123 на суму 38  471,10 грн; від 16.11.2021 № БВ-002151 на суму 34  602,10 грн; від 16.11.2021 № БВ-002152 на суму 11  036,03 грн; від 23.11.2021 № БВ-002224 на суму 40  150,12 грн та товарно-транспортними накладними, з яких вбачається прийняття товару Філією "Стрийська ДЕД" ДП "Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», що згідно відомостей з ЄДРПОУ є структурним підрозділом відповідача.

За наслідками господарських операцій за договором закупівлі, відповідно до положень Податкового кодексу України постачальником складено податкові накладні щодо кожного факту поставки товару по кожній видатковій накладній, що зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних (в матеріалах справи).

Проте, в порушення взятих на себе зобов`язань, відповідачем не оплачено поставлений позивачем товар, внаслідок чого у ДП «Львівський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» утворилась заборгованість.

З метою захисту своїх прав, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат.

Оцінка суду.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В даному випадку, між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору закупівлі 12/11/1 від 12.11.2021, що за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.1, 2 ст.712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

          Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Факт здійснення господарських операцій і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до положень ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Позивач свої зобов`язання щодо поставки товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджується наявними у матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін товарно-транспортними та видатковими накладними.

Відповідач оплату за отриманий товар у встановлені договором строки не здійснив, про дійсність отримання товару від позивача не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду. Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідачем не подано.

Враховуючи наведене, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов`язання щодо оплати за поставлений позивачем товар, відтак, вимога про стягнення заборгованості в розмірі 124  319,35 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2. ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведеного, позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 5  210,95 грн та інфляційні втрати у розмірі 30  855,20 грн, у відповідності до розрахунку позовних вимог, долученого до позовної заяви та за вказані в ньому періоди.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до чинного законодавства (у межах заявлених позивачем періодів) за допомогою програми «Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій» платформи «LIGA:ZAKON» онлайн ресурсу «ІПС:LIGA360», суд встановив, що розмір інфляційних втрат складає 29  924,15 грн, а не 30  855,20, як зазначено позивачем; розмір 3% річних позивачем нараховано вірно та становить 5  210,95 грн.

Таким чином, станом на день прийняття рішення, сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та порушенням строків оплати за отриманий товар – підтверджена матеріалами справи та становить 124  319,35 грн – основного боргу, 5  210,95 грн – 3% річних, 29 924,15 грн – інфляційних втрат.  Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідача Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд констатує, що при розгляді даної справи судом враховано та здійснено належне дослідження сукупності наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням правил та критеріїв оцінки доказів визначених ГПК України.

З аналізу матеріалів справи та наявних доказів у сукупності вбачається, що право позивача, за захистом якого мало місце звернення до суду, є порушеним відповідачем.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві   Товариством з обмеженою відповідальністю «БВБ-Груп» наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, серед яких, окрім судового збору також вказано 10  000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Клопотанням від 17.10.2023 про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, позивач просить суд стягнути з відповідача 21  000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

          Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями ст. 129 ГПК України є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

          Виходячи із системного аналізу положень ч. 8 ст. 129, ч. 3 ст. 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 751/3840/15-ц викладено правовий висновок про те, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, розрахунок наданих послуг, інші документи, пов`язані із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що позивач, звертаючись із клопотанням про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу обґрунтував ці вимоги договором № 08/03/23 про надання професійної правничої допомоги від 08.08.2023, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «БВБ-Груп» та Адвокатським об`єднанням «Курницький, Жидачівська та партнери», актом № 1 приймання-передачі результатів наданої професійної правничої допомоги від 17.10.2023.

У відповідності до ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано будь-яких доказів з метою доведення надмірності понесених позивачем витрат на правову допомогу та не надано жодних доказів на їх спростування. Клопотань про зменшення не поступало.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є правомірною, такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відтак, вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу – підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 20  878,20 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 54; ідентифікаційний код 31978981) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БВБ-Груп» (Львівська область, Кам`янко-Бузький район, с. Ременів, вул. Незалежності, 27; ідентифікаційний код 38472854) 124  319,35 грн – основного боргу, 5  210,95 грн – 3% річних, 29 924,15 грн – інфляційних втрат, 2  668,43 грн – судового збору та 20  878,20 грн – витрат на професійну правничу допомогу.

3.       В решті позовних вимог відмовити.

Рішення складено 30.10.2023

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

          Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст. ст.  256,  257 ГПК України.

Суддя                                                                                              Мороз Н.В.