Номер провадження: 22-ц/813/1302/23

Справа № 520/409/16-ц

Головуючий у першій інстанції Калашнікова О. І.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2023 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого                 Сегеди С.М.,

суддів:                 Вадовської Л.М.,

Заїкіна А.П.,

               за участю секретаря         Козлової В.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, у відсутність учасників справи, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2018 року, ухваленого під головуванням судді Калашнікової О.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про переведення прав та обов`язків співвласника-боржника на частину будинку,

                                          встановив:

15.01.2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, в якому просив суд:

- про переведення на позивача права та обов`язки співвласника-боржника ОСОБА_5 на належні йому 49/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зменшення суми боргу, що за виконавчим листом №1512/16803/2012 від 06.12.2013 року підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на суму вартості 49/100 домоволодіння (частин об`єкту), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- припинити право власності ОСОБА_1 на 49/100 домоволодіння (частин об`єкту) за вказаною адресою.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2013 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі №1512/13858/2012, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто суму заборгованості у розмірі 116 700 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення складало 932 783,10 грн.

06 грудня 2013 року Київський районний суд м. Одеси видав виконавчий лист за №1512/16803/2012 на примусове виконання зазначеного судового рішення.

Постановою державного виконавця Першого Київського ВДВС від 11.12.2016 року відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1512/13858/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 936 002,1 грн.

Станом на час звернення до суду з даним позовом, рішення суду від 18 березня 2013 року ОСОБА_1 не виконано.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив його позовні вимоги задовольнити.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2018 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково.

Переведено на ОСОБА_2 права та обов`язки співвласника-боржника ОСОБА_1 на належні йому 40/200 частин житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

Зменшено суму боргу в розмірі 116 700,00 доларів США (що дорівнювало 932 783,00 грн.), що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на суму вартості 49/200 частин житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 до 21 112,00 доларів США (що дорівнювало 589 104 грн.).

Припинено право власності ОСОБА_1 на 49/200 частин житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 .

В іншій частині позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 243,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 178,00 грн. (т.2, а.с.97-100).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2019 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 27.12.2018 року було залишено без задоволення (а.с.43 матеріалів оскарження).

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставив питання про скасування заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2018 року, ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.110-116).

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення (т.2, а.с.137-141).

Постановою Одеського апеляційного суду від 16.09.2020 року апеляційна скарга ОСОБА_1 була залишена без задоволення, заочне рішення суду від 27.12.2018 року - залишено без змін (т.2, а.с.219-223).

Однак, постановою Верховного Суду від 28 травня 2021 року постанову Одеського апеляційного суду від 16.09.2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.3, а.с.86-90).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи визначено склад суду: головуючий суддя Колесніков Г.Я., судді: Вадовська Л.М., Ващенко Л.Г. (т.3, а.с.92).

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_6 у відставку з посади судді, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1612/0/15-21 від 20 липня 2021 року, на підставі п. 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року (із змінами та доповненнями), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2022 року суддя ОСОБА_6 замінена на суддю ОСОБА_7 (т. 3, а.с.144).

У зв`язку зі звільненням головуючого у справі судді ОСОБА_8 у відставку з посади судді, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 96/0/15-23 від 21 лютого 2023 року, з урахуванням службової записки у даній справі про заміну судді-доповідача, на підставі п. 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду від 28 грудня 2018 року (із змінами та доповненнями), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2023 року головуючий у справі суддя Колесніков Г.Я. замінений на суддю Приходько Л.А., склад суддів: Вадовська Л.М., Сєвєрова Є.С. (т. 3, а.с.163).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи визначено інший склад суду: головуючий суддя: Приходько Л.А., судді: Вадовська Л.М., Кутурланова О.В. (т. 3, а.с.165-166).

Однак, у зв`язку із достроковим закінченням відрядження суддів Херсонського апеляційного суду, на підставі рішення Вищої ради правосуддя №567/0/15-23 від 30 травня 2023 року (із змінами відповідно до рішення №572/0/15-23 від 31 травня 2023 року), на підставі пункту 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (із змін. та доп.), протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2023 року головуючий у справі суддя Приходько Л.А. замінена на суддю Сегеду С.М., залишені судді: Вадовська Л.М. і Кутурланова О.В. (т.3, а.с.169-170).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 року, на підставі пункту 3.9 Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затверджених рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28 грудня 2018 року (із змін. та доп.), визначено інший склад суду: головуючий суддя Сегеда С.М., судді: Вадовська Л.М., Заїкін А.П. (т.3, а.с.172).

Вирішуючи питання про слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження, у відсутності учасників справи, колегія суддів виходить із того, що учасники справи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, у тому числі позивач ОСОБА_2 - через свого представника ОСОБА_9 (т.3, а.с.193-198).

На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

У зв`язку з цим, колегія суддів також зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі – Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення ЄСПЛ від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції.

На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, колегія суддів вирішила слухати справу на підставі наявних доказів.

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).        

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, розгляд даної справи здійснений 18.10.2023 року в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, у відсутність учасників справи, оскільки учасники справи повідомлені про час і місце судового засідання належним чином, про що вказано вище. Повний текст судового рішення суду апеляційної інстанції складений 30.10.2023 року.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що від учасників справи не надходило заяв або клопотань про відкладення слухання справи, колегія суддів вирішила дану справу розглядати судом апеляційної інстанції за наявними доказами, які є в матеріалах справи, у відсутність учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що: відповідач не виконує рішення суду про стягнення заборгованості та не має іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення; неможливо виділити частку боржника із спільного майна відповідач не надав згоди на продаж своєї частки в спільному майні (т.2, а.с.97-100).

Однак, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 371 ЦК України кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

Статтею 366 ЦК України визначено, що кредитор співвласника майна, що є у спільній частковій власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред`явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. Якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом. У разі неможливості виділу в натурі частки із спільного майна або заперечення інших співвласників проти такого виділу кредитор має право вимагати продажу боржником своєї частки у праві спільної часткової власності з направленням суми виторгу на погашення боргу. У разі відмови боржника від продажу своєї частки у праві спільної часткової власності або відмови інших співвласників від придбання частки боржника кредитор має право вимагати продажу цієї частки з публічних торгів або переведення на нього прав та обов`язків співвласника-боржника, з проведенням відповідного перерахунку.

Так, із матеріалів справи вбачається, що рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2013 року, яке набрало законної сили, у цивільній справі №1512/13858/2012, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто суму заборгованості 116 700,00 доларів США, що за курсом НБУ на день ухвалення рішення складало 932 783,10 грн.(т.1, а.с.6-9).

06 грудня 2013 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист за №1512/16803/2012 на примусове виконання зазначеного судового рішення (т.1, а.с.11).

Постановою державного виконавця Першого Київського ВДВС від 11.12.2016 року відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1512/13858/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 936 002,1 грн.(т.1, а.с.12-14).

Разом з тим, постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.07.2023 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №1512/16803/2012, виданого Київським районним судом м. Одеси від 06.12.2013 року, закінчено у зв`язку зі сплатою боржником у повному обсязі заборгованості, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (т.3, а.с.177).

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 повністю сплатив суму боргу позивачу ОСОБА_2 , у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , шляхом переведення на позивача права та обов`язки співвласника-боржника ОСОБА_5 на належні йому 49/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; зменшення суми боргу, що за виконавчим листом №1512/16803/2012 від 06.12.2013 року; припинення права власності ОСОБА_1 на 49/100 домоволодіння (частин об`єкту) за вказаною адресою.

Крім того, як вбачається із клопотання відповідача ОСОБА_1 , ним на користь позивача ОСОБА_2 у повному обсязі виконано свої обов`язки по сплаті боргу, тобто у повному обсязі виконано заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 18.03.2013 року в грошовому еквіваленті, сплачено судовий збір і виконавчий збір, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (т.3, а.с.173-176).

Колегія суддів зазначає, що відповідно до  п. 2 ч. 1 ст. 255 суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Разом з тим, враховуючи, що заборгованість у відповідача перед позивачем на час звернення з позовом не була погашена, і саме з цих підстав позивач звернувся з даним позовом до суду, підстав для закриття провадження у справі, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, колегія суддів не вбачає, оскільки на час розгляду спору предмет позову був.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог, оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2018 року – скасуванню, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київський ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, про переведення прав та обов`язків співвласника-боржника на частину будинку.

Відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:  у разі задоволення позову - на відповідача;  у разі відмови в позові - на позивача;  у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, враховуючи, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, із позивача ОСОБА_2 на користь апелянта ОСОБА_1 слід стягнути сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1767,00 грн. (т.2, а.с.109), та касаційної скарги – в розмірі 2 843,20 грн. (т.1, а.с.1), а всього в розмірі 4 610 20 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.4 ч.1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381 – 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

                                постановив:        

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 27.12.2018 року скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Київський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про переведення прав та обов`язків співвласника-боржника на частину будинку, залишити без задоволення.

Стягнути зі ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 4 610,20 (чотири тисячі шістсот десять гривень 20 копійок).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. 

Повне судове рішення складено 30.10.2023 року.

Судді Одеського апеляційного суду:         С.М. Сегеда        

        Л.М. Вадовська

        А.П. Заїкін