ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2023 року                                                                                      Справа № 918/907/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Коломис В.В. ,  суддя Саврій В.А.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 05.09.23р. суддею Пашкевич І.О.  у м.Рівному, повний текст складено  05.09.23р. у справі № 918/907/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ"

до відповідача-1 Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"

до відповідача-3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"

про зобов`язання вчинити певні дії

Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частини 2 статті 271, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.09.23 у справі №918/907/22  відмовлено у вимозі Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" про забезпечення доказів повернуто заявнику.

В обґрунтування ухвали, суд з посиланням на ст. 8 Закону України "Про судовий збір", постанову Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20, постанову Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, а ані предмет позову у справі № 918/907/22 ані заява про забезпечення доказів не спрямована на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

Також, з посиланням на ст. 129 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про судовий збір", рішення Європейського суду з прав людини, ч. 4 ст. 111 ГПК України суд вказав, що оскільки до заяви про забезпечення доказів не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, і у задоволенні вимоги про відстрочення сплати судового збору відмовлено, заява про забезпечення позову підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ".

Не погодившись із постановленою ухвалою, скаржник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області у справі №918/907/22 від 05.09.2023 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вказує, що основним видом діяльності ТОВ “Рівнегаз збут”, визначеним Статутом, є постачання природного газу. До 01.05.2022  Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" здійснювало постачання природного газу більше 260 тис. побутових споживачів, проте наказом Міністерства енергетики України від 08.06.2022 № 198, всіх побутових споживачів ТОВ “Рівнегаз збут” переведено на постачальника “останньої надії” ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”. Як наслідок, на даний час всі обігові кошти  Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" спрямовані на повернення переплати за природний газ (помилково сплачених коштів) побутовим споживачам. Загальновідомо, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” в Україні було введено воєнний стан. Наразі строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”. Водночас, у зв`язку зі зниженням платоспроможності побутових споживачів, утворилась проблемна дебіторська заборгованість, що суттєво ускладнює і так утруднене в умовах війни здійснення господарської діяльності, вчасну сплату податків, інших зборів та платежів. Тому, враховуючи зазначене вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" вважає, що є усі підстави для відстрочення сплати судового збору, а відтак просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

Вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: ст. 8 Закону України “Про судовий збір” та ст. 8 ЦК України, де зазначено наступне, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Враховуючи те, що Законом України “Про судовий збір” передбачено можливість відстрочки або розстрочки сплату судового збору без конкретизації чи поширюється дана норма на фізичних чи юридичних осіб, судом не враховано критичний майновий стан Товариства, а також воєнний стан в державі у зв`язку із агресією рф, а тому вважає, неправомірною відмову у відстрочці сплати судового збору без урахуванням ст. 8 ЦК України та як наслідок повернення заяви.

Окрім цього, заява про забезпечення доказів та про відстрочення сплати судового збору були подані представником Позивача 31.08.2023 в судовому засіданні. При цьому, суд зобов`язав ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» направити вказану заяву сторонам у справі для ознайомлення та подання заперечень, а саму дату розгляду заяви призначив на 07.09.2023.

Однак, 06.09.2023  на електронну пошту ТОВ «РІВНЕГАЗ ЗБУТ» надійшла ухвала від 05.09.2023 у справі №918/907/22 про відмову у вимозі Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів та про повернення заяви про забезпечення доказів.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «Рівнегаз Збут» на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 у повному обсязі, а ухвалу - залишити без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції. Просить апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Рівнегаз Збут» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.2023 у справі №918/907/22 залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За приписами ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги ТОВ «Рівнегаз Збут»  на ухвалу Господарського суду Рівненської області у справі №918/907/22 від 05.09.2023  за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

У провадженні суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" до відповідача-1 Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз", відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", відповідача - 3 Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" про зобов`язання безоплатно усунути недоліки товару (природного газу), шляхом коригування в бік зменшення обсягів природного газу ТОВ "Рівнегаз Збут" за Рамковим договором купівлі - продажу природного газу №2рд_БГр-РГЗ від 30.09.2021 та Індивідуальним Договором №БГр-21/22-РГЗ від 30.09.2021, зазначених в комерційних актах приймання-передачі природного газу за період з жовтня 2021 по квітень 2022 року.

31 серпня 2023 року, у судовому засіданні представником Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" подано заяву про забезпечення доказів, у якій позивач просить суд забезпечити докази у справі №918/907/22 шляхом витребування в Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Рівнегаз” інформації та підтверджуючих документів щодо:

- прив`язки ЕІС кодів побутових споживачів до відповідної ГРО;

- прив`язки ГРС до маршрутів газопроводів в межах Рівненської області;

-документи, у яких зазначено обсяги по маршрутах постачання газу переданого згідно Рамкового договору купівлі-продажу природного газу N2рд_БГр-РГЗ від 30.09.2021 та Індивідуального Договору N БГр-21/22-РГЗ до Рамкового Договору купівлі-продажу природного газу N 2рд_БГр-РГЗ від 30.09.2021 природного газу по маршрутах 203, 204, 231, 213, 235, 256 за період з 01.10.2021 по 30.04.2022.

При цьому, Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" при зверненні до суду із заявою про забезпечення доказів не надало доказів оплати судового збору.

Водночас у п. 1 прохальної частини заяви позивач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви до ухвалення судового рішення у справі № 918/907/22.

Обґрунтовуючи вимогу про відстрочення сплати судового збору, заявник вказує, що основним видом діяльності ТОВ “Рівнегаз збут”, визначеним Статутом, є постачання природного газу. До 01.05.2022  Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" здійснювало постачання природного газу більше 260 тис. побутових споживачів, проте наказом Міністерства енергетики України від 08.06.2022 № 198, всіх побутових споживачів ТОВ “Рівнегаз збут” переведено на постачальника “останньої надії” ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”. Як наслідок, на даний час всі обігові кошти  Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" спрямовані на повернення переплати за природний газ (помилково сплачених коштів) побутовим споживачам. Загальновідомо, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” в Україні було введено воєнний стан. Наразі строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20.05.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01.05.2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”. Водночас, у зв`язку зі зниженням платоспроможності побутових споживачів, утворилась проблемна дебіторська заборгованість, що суттєво ускладнює і так утруднене в умовах війни здійснення господарської діяльності, вчасну сплату податків, інших зборів та платежів. Тому, враховуючи зазначене вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" вважає, що є усі підстави для відстрочення сплати судового збору, а відтак просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.09.23 у справі №918/907/22  відмовлено у вимозі Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" про забезпечення доказів повернуто заявнику.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 110 ГПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України за подання заяви про забезпечення доказів сплачується судовий збір у розмірі, встановленому законом. Документ, що підтверджує сплату судового збору, додається до заяви.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Підпунктом 4 п. 1 ч. 2  ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до суду заяви про забезпечення доказів судовий збір становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, судовий збір за подання заяви про забезпечення доказів складає 1 342,00 грн.

При цьому, як зазначалося вище, Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" при зверненні до суду із заявою про забезпечення доказів не надало доказів оплати судового збору, разом з тим просить суд відстрочити сплату судового збору за подання заяви до ухвалення судового рішення у справі № 918/907/22.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Приписи вказаної вище норми права передбачають право суду, з урахуванням майнового стану сторони, відстрочити або розстрочити сплату судового збору лише за наявності викладених вище умов, тоді як законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20.

За змістом положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується на розсуд суду в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони дійсно перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі.

Із системного аналізу змісту ст. 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що положення пунктів 1 та 2 ч. 1 вказаної статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Таким чином, виходячи з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ" не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору, а ані предмет позову у справі № 918/907/22 ані заява про забезпечення доказів не спрямована на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, у суду відсутні правові підстави для задоволення означеної вимоги позивача.

Доводи скаржника, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, що всі обігові кошти  позивача спрямовані на повернення переплати за природний газ (помилково сплачених коштів) побутовим споживачам і що у зв`язку зі зниженням платоспроможності побутових споживачів, утворилась проблемна дебіторська заборгованість, що суттєво ускладнює і так утруднене в умовах війни здійснення господарської діяльності, вчасну сплату податків, інших зборів та платежів, - з огляду на положення пунктів 1-3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" відхиляється, оскільки рівність сторін є основною засадою господарського судочинства не залежно від організаційно-правової форми юридичної особи.

Ураховуючи положення ст. 129 Конституції України та ст. 5 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі і у питанні звільнення або відстрочення судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, що узгоджується із ст. 129 Конституції України. Вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору окрім випадків встановлених ст. 8 Закону України "Про судовий збір" призведене до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Колегія суддів зазначає, що доступ до правосуддя в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 в справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 в справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на викладене у сукупності судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги позивача про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про забезпечення доказів.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Оскільки до заяви про забезпечення доказів не було додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, і у задоволенні вимоги про відстрочення сплати судового збору відмовлено, заява про забезпечення позову підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "РІВНЕГАЗ ЗБУТ".

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Рівненської області від 05.09.23 у даній справі прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз Збут" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.23 у справі № 918/907/22 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 05.09.23 у справі №918/907/22   залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Справу №918/907/22  повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий  суддя                                                                      Миханюк М.В.

Суддя                                                                                              Коломис В.В.  

Суддя                                                                                              Саврій В.А.