Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

30 жовтня 2023 року Справа №200/6084/23

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Циганенко А.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 , тел. НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (юридична адреса: адреса майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, код ЄДРПОУ 14099344, ел. пошта: gu@kh.pfu.gov.ua, тел. 380577051796) про стягнення компенсації,

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2023 року з використанням підсистеми «Електронний суд» адвокат Гуревич Р.Г., представник позивача ОСОБА_1., звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у якому просив стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію за період з 01 листопада 2017 року по жовтень 2023 року, яка провадиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

Згідно з частиною 2 статті 171 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Отже, основною визначальною рисою адміністративних правовідносин є владне підпорядкування однієї сторони цих відносин іншій стороні. Сторони в адміністративному спорі ще до його виникнення повинні перебувати у відносинах вертикального підпорядкування.

Згідно з частиною 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Не зважаючи на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області є суб`єктом владних повноважень, але позивачем не пред`явлені до нього вимоги вирішити публічно-правовий спір, як то визнати протиправним та нечинним нормативно-правовий акт чи окремі його положення; визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення; визнати дії суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язати утриматися від вчинення певних дій; визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії; встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняти судом одного з рішень, зазначених вище та стягнути з відповідача - суб`єкта владних повноважень кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно з у статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтями 1, 2 Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, компенсація втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за своєю правовою природою є упущеною вигодою, тобто доходом який особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Позивачем заявлені вимоги про відшкодування матеріальної шкоди (компенсація втрати частини доходів у зв`язку із порушенням встановлених строків виплати пенсії) без пред`явлення вимоги про вирішення публічно-правового спору.

Заявлені позивачем вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди є одним із способів захисту цивільного права, тому такі вимоги підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, вимога про стягнення компенсації за період з 01 листопада 2017 року по жовтень 2023 року, яка провадиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, не є публічно-правовим спором і розглядається у порядку цивільного судочинства

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд роз`яснює позивачеві, що заявлена ним вимога підлягає розгляду в місцевому загальному суді за правилами цивільного судочинства.

Керуючись статтями 2, 3, 4, 5, 19, 21, 170, 171, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення компенсації.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд такої справи віднесений до юрисдикції загального місцевого суду або за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем знаходження відповідача.

Ухвала постановлена, складена та підписана 30 жовтня 2023 року.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Циганенко