ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2023м. ХарківСправа № 922/854/23 (922/2222/22)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.                      

при секретарі судового засідання Сіліній М.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом   Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227  вул. Петлюри Симона, 25,м. Київ,01032   3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (код ЄДРПОУ 19480600, адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85)   

до   Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" (61001, м. Харків, вул. Актюбінська, 24, код ЄДРПОУ 37761936)   3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7)

про  стягнення 3 793 140,67грн

за участю учасників справи:

позивача - Тищенко А.І.

3-ї особи (ДПЗД "Укрінтеренерго") - Рудюк Ю.А.

відповідача - Віноградов В.О.

3-ї особи (ХМР) - Марченко М.С.

ВСТАНОВИВ:

1.          СУТЬ СПОРУ

У зв`язку з тим, що електроустановки Споживача КП "Міськелектротранссервіс" не були відключені позивачем (як оператором системи розподілу електричної енергії) за зверненням постачальника "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" від 13.01.2021 №  44/09-000297/В, обсяги спожитої КП "Міськелектротранссервіс" електричної енергії після дати відповідного звернення постачальника "останньої надії" відносяться на втрати НЕК "Укренерго" та є збитками позивача, як оператора системи, які він просить стягнути з відповідача, як споживача відповідної енергії.

2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Повідомленням про приєднання до Договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії за вих. № 01/47355 від 28.12.2020 Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (позивач) проінформувало Комунальне підприємство "Міськелектротранссервіс" (відповідач) про акцептування заяви-приєднання відповідача та про приєднання його до умов договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії (далі договір). Особовий рахунок відповідача № 0377-2032/СРР. Дата акцептування заяви-приєднання відповідача до договору споживача про надання послуг з передачі електричної енергії - 01.12.2020.

Укладений між сторонами договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору згідно із заявою-приєднання та розміщений на офіційному сайті позивача.

З моменту акцептування заяви-приєднання до Договору в порядку встановленому Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, із змінами (далі – ПРРЕЕ), споживач набуває всіх прав та зобов`язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, ПРРЕЕ та чинним законодавством України.

Між НЕК "Укренерго" як оператором системи передачі та ДПЗД "Укрінтеренерго" як постачальником "останньої надії" укладено договір споживача про надання послуг з передачі електричної енергії від 02.11.2020 № 0044-02022/ПРР, що відповідає типовій редакції договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, затвердженій ПРРЕЕ.

Відповідно до вимог ЗУ "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ, постачання електричної енергії споживачу КП "Міськелектротранссервіс" здійснювалося постачальником ТОВ "Газенерджитрейд".

Відповідно до п. 1.7.4 Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами), учасник ринку електричної енергії ТОВ "Газенерджитрейд" станом на 30 грудня 2020 року набув статус "дефолтний".

Згідно з абзацом першим пункту 3.4.4 глави 3.4 розділу ІІІ ПРРЕЕ постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Тому з 30 грудня 2020 року споживачу КП "Міськелектротранссервіс" постачання електричної енергії здійснював постачальник останньої надії (далі - ПОН) ДПЗД "Укрінтеренерго".

У зв`язку із наявністю у відповідача заборгованості, ДПЗД "Укрінтеренерго" звернулось до позивача листом від 12.01.2021 № 44/09-000296/В щодо відключення об`єкта споживача КП "Міськелектротранссервіс". Датою запланованого відключення було призначено на 27.01.2021 з 9:00.

Відповідне попередження про припинення постачання електричної енергії було направлено ДПЗД "Укрінтеренерго" на адресу відповідача.

Проте, як зазначає позивач, процедура припинення передачі електричної енергії споживачу представниками позивача була зупинена, оскільки ст.18 Закону України "Про міський електричний транспорт" заборонено проводити одноразові операції з відключення під час руху рухомого складу, а саме: забороняється відключення об`єктів міського електричного транспорту від електропостачання під час пасажирських перевезень, за винятком усунення наслідків аварій у системах електропостачання.

24.05.2021 позивач отримав від електропостачальника ТОВ "Трейденерджи" запит № 81 щодо зміни електропостачальника для споживача Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" та листом від 25.05.2021 № 01/21405 позивач підтвердив вищезазначену зміну електропостачальника для відповідача з 0:00 год 01.06.2021.

Як зазначає позивач, оскільки електроустановки відповідача не були відключені за зверненням ДПЗД "Укрінтеренерго" при переведенні споживача до ДПЗД "Укрінтеренерго" з 00:01 год 28.01.2021 по 00:00 год 01.06.2021, споживання КП "Міськелетротранссервіс" віднесено на втрати позивача.

За розрахунком позивача, збитки, завдані позивачу відповідачем за період з 00:01год 28.01.2021 по 00:00год 01.06.2021, складають 3 244 266,60грн (1556,136 МВт*год спожитої електроенергії) та розраховані із врахуванням погодинного споживання відповідачем електричної енергії постачальника ДПЗД "Укрінтеренерго" (далі постачальник "останньої надії" або ПОН) та з врахуванням ціни небалансу електричної енергії.

Також позивач у складі збитків просить відповідача компенсувати йому вартість послуги з передачі електричної енергії в розмірі 548 874,07грн.

З метою врегулювання спірних питань в досудовому порядку, позивач звернувся на адресу відповідача з претензією про відшкодування збитків (вих. № 01/9264 від 23.02.2022), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА

Згідно з п. 7.10 ПРРЕЕ у разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати.

Положеннями частини 3 ст.33 Закону України встановлено, що  оператор системи передачі (ОСП) зобов`язаний припинити електроживлення споживачу за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному  кодексом системи передачі.

Але процедура припинення передачі електричної енергії споживачу представниками НЕК "Укренерго" була зупинена, оскільки статтею 18 Закону України "Про міський електричний транспорт" заборонено проводити одноразові операції з відключення під час руху рухомого складу. КП "Міськелетротранссервіс" надав до НЕК "Укренерго" наказ директора департаменту інфраструктури Харківської міської ради від 05.11.2018 № 519/1, в якому встановлено цілодобовий режим роботи рухомого складу.

Всі спожиті після дати поновлення договірних відносин з постачальником "останньої надії" споживачем боржником обсяги електричної енергії у разі нездійснення відключення оператором системи на виконання попереджень про відключення, якими започаткована процедура відключення в попередньому періоді постачання, - покладаються на втрати відповідного оператора системи, як це передбачено пунктом 6.5 Типового договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії (а також п. 7.10 ПРРЕЕ).

Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення ПРРЕЕ іншими учасниками роздрібного ринку (а саме КП "Міськелетротранссервіс"), оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому учаснику роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.

Підпунктом 5 пункту 7.1 Договору передбачено, що оператор системи передачі має право вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Пунктом 8.2.1 ПРРЕЕ передбачено, що у разі порушення учасником роздрібного ринку вимог Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, учасник роздрібного ринку, щодо якого вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким вчинено порушення.

Отже, у зв`язку з нездійсненням оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення, купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупинилась, а обсяги електричної енергії, використані споживачем з дати повторного приєднання споживачем – боржником до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" покладаються на оператора системи як втрати.

Відповідні втрати є збитками позивача, які відповідач повинен відшкодувати, оскільки відповідні збитки позивача виникли через нездійснення позивачем, як оператором системи, припинення електропостачання відповідача.

4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА

          Вважає відсутніми правові підстави для стягнення збитків, оскільки позивач не довів, що понесені збитки стали наслідком саме протиправної поведінки відповідача.

          Розрахунок збитків здійснений позивачем на підставі п.8.4.7. ПРРЕЕ, який передбачає порядок розрахунку необлікованої вартості електричної енергії, в той час як відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно. Також, не було складено акту про порушення відповідно до п.8.4.2. ПРРЕЕ, як і не було вчинення правопорушень, передбачених ПРРЕЕ, що можуть бути підставою для визначення обліку вартості необлікованої електричної енергії та її стягнення.

Позивач не довів реальності понесених збитків.

Позивачем не надано розрахунку збитків із поясненнями обґрунтованості застосування тарифів на "ціну небалансу електричної енергії".

5. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

ДПЗД "Укрінтеренерго" (третя особа на боці позивача) вважає наявними правові підстави для задоволення позову.

ДПЗД "Укрінтеренерго" відповідно до укладених договорів з операторами системи розподілу та передачі зобов`язано з отриманих від споживача коштів оплатити вартість вказаних послуг з розподілу/передачі електричної енергії. У разі неотримання коштів від споживача у ДПЗД "Укрінтеренерго" відсутні будь-які інші джерела для оплати послуг Операторів системи розподілу/передачі.

Заборгованість Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" за спожиту електричну енергію станом на 29.09.2023 становить суму 95 084 732,23 (дев`яносто п`ять мільйонів вісімдесят чотири тисячі сімсот тридцять дві грн. 23 коп.) грн, у т.ч. послуги з розподілу електричної енергії 19 9523 351,58грн, які ДПЗД "Укрінтеренерго" повинно сплатити АТ "Харківобленерго" за отримані КП "Міськелектротранссервіс" від оператора системи послуги з розподілу електричної енергії. Тобто, споживач отримавши електричну енергію від ДПЗД "Укрінтеренерго" протягом 2021-2022 років (двічі перебуваючи на постачанні у постачальника "останньої надії") не сплатив за спожиту електричну енергію.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача - Харківська міська рада проти позову заперечує посилаючись на те, що вона не несе відповідальності за зобов`язанням відповідача.

6. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою суду від 22.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2222/22. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 25.04.2023 матеріали справи № 922/2222/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс", 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська міська рада про стягнення збитків в розмірі 3 793 140,67грн, передано до Господарського суду Харківської області для розгляду у межах справи № 922/854/23 про банкрутство Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс".

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство передана на розгляд судді Лавренюк Т.А.

Ухвалою суду від  10.05.2023 справу призначено до розгляду в межах справи № 922/854/23 про банкрутство Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс" за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В подальшому, приймаючи до уваги характер спірних правовідносин та складність справи, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд дійшов висновку за доцільне подальший розгляд даної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим судом постановлено ухвалу від 07.07.2023 про перехід до розгляду справи № 922/2222/23 за правилами загального позовного провадження, у справі почато підготовче провадження та призначено підготовче засідання. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, 5 календарних днів на подання до суду заперечення з дня отримання відповіді на відзив, позивачу 5 календарних днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання.

Ухвалою суду від 24.08.23 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".

В судовому засіданні 05.10.2023 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.10.2023.

7. ВИСНОВКИ СУДУ

Предметом позову є стягнення збитків, які складаються із суми заборгованості відповідача перед постачальником "останньої надії" ДПЗД "Укрінтеренерго" за спожиту відповідачем електроенергію, послуги з її розподілу та передачі у зв`язку із тим, що електроустановки відповідача  не були відключені позивачем за зверненням ДПЗД "Укрінтеренерго".

Правовою підставою позову позивач визначив ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224 Господарського кодексу України та п. 7.10 Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ).

Як передбачено п. 1.1.1. глави 1.1. розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.

Пунктом 7.1. Правил встановлено, що електрична енергія споживачу, який не допускає порушень своїх договірних зобов`язань перед оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу та електропостачальником, постачається безперервно, крім випадків, передбачених умовами договорів, укладених споживачами з електропостачальником та оператором системи, та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Згідно з пп. 1) п. 7.5. Правил припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення, зокрема, у разі недопущення уповноважених представників оператора системи до електроустановок споживача, пристроїв релейного захисту, автоматики і зв`язку, які забезпечують регулювання навантаження в енергосистемі, та/або розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

За умовами пп. 2) п. 7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі: заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником або недопущення уповноважених представників електропостачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території споживача.

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Відповідно до п. 7.10. ПРРЕЕ припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу.

У разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати (абз 2 п. 7.10. ПРРЕЕ).

Таким чином, відповідна правова норма встановлює відповідальність для операторів системи за невиконання ними вимоги електропостачальника про припинення електроживлення споживачу у разі наявності передбачених законом для цього підстав (обґрунтованої вимоги).

Відповідні втрати позивач вважає збитками, які просить стягнути із відповідача.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з частиною першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першою статті 225 ГК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, за приписами ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, можуть бути включені додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), але не будь-які, а лише ті, що були реально понесені стороною.

Докази того, що позивач сплатив на користь ДПЗД "Укрінтеренерго" вартість витрат, які просить стягнути із відповідача, в матеріалах справи відсутні.

Верховний Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Суд вважає за необхідне також окремо відзначити, що причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди. Наявність такої умови цивільно-правової відповідальності, як причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою (збитками), зумовлена необхідністю встановлення факту, що саме протиправна поведінка конкретної особи, на яку покладається така відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки.

Отже, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Заявляючи до стягнення збитки, позивач повинен, окрім наявності всіх чотирьох елементів, чітко визначити у чому вони (збитки) полягають у розмінні статті 22 ЦК України, статей 224 та 225 ГК України (упущена вигода/реальні збитки/моральна шкода).

Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (відповідний правовий висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).

Вирішуючи питання наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та завданою шкодою, суд дійшов висновку про його відсутність, оскільки наявність збитків у позивача пов`язана із нездійсненням останнім, як оператором системи, припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника.  Та, як зазначає сам позивач у позові, відповідне невідключення не було пов`язано з протиправної поведінкою та виною відповідача, а процедура припинення передачі електричної енергії споживачу представниками НЕК "Укренерго" була зупинена на підставі приписів ст. 18 Закону України "Про міський електричний транспорт", якою заборонено проводити одноразові операції з відключення під час руху рухомого складу.

Тобто доказів того, що саме протиправна поведінка відповідача є тією безпосередньою причиною, що з необхідністю та невідворотністю спричинила збитки у вигляді виникнення у позивача витрат на підставі п. 7.10. ПРРЕЕ, позивачем надано не було.

Факт порушення відповідачем умов оплати та наявність заборгованості за спожиту електричну енергію є підставою для стягнення з відповідача цієї заборгованості та настання відповідальності за неналежне виконання зобов`язання з оплати (відповідальність за невиконання грошового зобов`язання). Однак, відповідний факт (наявність заборгованості), будучи підставою для виникнення права ініціювання припинення електропостачання відповідача, шляхом направлення відповідної вимоги постачальником оператору системи, все ж таки не знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із виникненням у позивача, як оператора системи розподілу, витрат, пов`язаних із невиконанням останнім такої вимоги постачальника про відключення об`єкта позивача.

Тобто, посилання позивача та ДПЗД "Укрінтеренерго" на наявність у відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію не є безумовною та єдиною підставою для покладення на відповідача збитків на підставі п. 7.10. ПРРЕЕ.

Протилежний підхід призвів би до подвійного стягнення з відповідача суми заборгованості за спожиту ним електричну енергію, що є неприпустимим.

ДПЗД "Укрінтеренерго" у своїх поясненнях також зазначає про те, що ризик продовження використання споживачем електричної енергії, попри вимогу постачальника про відключення, покладений саме на оператора системи як особу, зобов`язану здійснити відповідне відключення.

Відповідні положення передбачені п. 7.10. ПРРЕЕ та умовами публічного договору, укладеного оператором системи із  електропостачальником, на послуги з розподілу електричної.

Відповідальність у вигляді покладення на позивача, як оператора системи, витрат у обсязі електричної енергії, використаної споживачем постачальника після дати припинення електропостачання є санкцією, передбаченою для операторів системи, у разі невиконання ними обґрунтованої вимоги енергопостачальника про припинення електроживлення споживачу, що не ставиться в залежність від вини споживча у цьому. В той же час, наявність таких витрат відповідно до приписів законодавства в позивача, не є безумовною та єдиною підставою для покладення на відповідача таких витрат у вигляді збитків.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності  всіх елементів складу господарського правопорушення, як обов`язкової підстави для стягнення збитків.

8. СУДОВІ ВИТРАТИ

Витрати зі сплати судового збору, згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.129, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -   

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "30" жовтня 2023 р.   

Суддя Т.А. Лавренюк