ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 квітня 2009 року м. КиївК-19098/07
Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Головуючого судді - Черпіцької Л.Т.
Суддів -Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
Харченка В.В.
Чалого С.Я.
при секретарі -Капустинському М.В.
за участю представника:
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргоюХарківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
напостанову Господарського суду Харківської області від 06.06.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007
у справі№ АС-47/263-07
за позовомПрокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Експрес»
проСтягнення 20679 грн. 32 коп.
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2007 року прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся з позовом до ТОВ «Експрес» про стягнення 20679 грн. 32 коп. – суми несплачених штрафних санкцій за недотримання у 2006 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
ПостановоюГосподарського суду Харківської області від 06.06.2007, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007, в позові відмовлено.
Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування постанови Господарського суду Харківської області від 06.06.2007 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 та просить винести нове рішення про задоволення позовних вимог.
Так, скаржник зазначає, що якщо створене місце не введено в дію шляхом працевлаштування інваліда, то підприємство, установа чи організація не звільняється від обов’язку щодо сплати адміністративно-господарських санкцій до Фонду на підставі ст. 20 Закону, оскільки зазначена норма не ставить відповідний обов’язок підприємства, установи чи організації у залежність від будь-яких обставин (інваліди не направлялись, відсутні вакансії, не відповідні умови праці, інваліди на даній території не проживають), з яких інвалід не працює на даному підприємстві, установі чи організації. Таким чином, на підприємство покладається обов’язок по створенню, атестації належним чином робочих місць та самості1йному працевлаштуванню інвалідів.
У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Експрес» вказує, що підприємством були прийняті всі заходи по створенню робочих місць, в т.ч. проінформовані державна служба зайнятості про наявність робочих місць, які можуть бути зайняті інвалідами. Проте протягом 2006 року на ТОВ «Експрес» жодного інваліда не направлялось.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі – Закон), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Судами встановлено, що відповідач згідно поданої державної звітності «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів» (форма №10-ПІ поштова річна) за 2006 рік повинен був створити у 2006 році 1 робоче місце для працевлаштування інваліда (відповідно до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу 116 осіб, в тому числі 98 водіїв). Відповідно до даних звіту за формою №10-ПІ на підприємстві не було працевлаштовано жодного інваліда.
Згідно вимог ст. 20 Закону, Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. У зв’язку з цим, на думку позивача, до відповідача повинні бути нараховані суми несплачених штрафних санкцій у розмірі 20679 грн. 32 коп.
Статтею 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» встановлено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Згідно з п. 3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою КМУ від 03.05.95 р. N314, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участі представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Згідно Положення, державна служба зайнятості повинна вести облік інвалідів, які звернулися за допомогою у працевлаштуванні; сприяти працевлаштуванню інвалідів, які звернулися з проханням, з урахуванням рекомендацій МСЕК та щоквартально подавати місцевим органам соціального захисту населення інформацію про працевлаштування інвалідів.
Згідно п. 5 зазначеного Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відноси відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ТОВ «Експрес» протягом 2006 року інформувало Дзержинський районний центр зайнятості про створені робочі місця та вакансії для працевлаштування інвалідів шляхом надання звітів про наявність робочого місця та потребу у працівниках формою № 3-ПН.
Крім того, судами вірно встановлено те, що в діях відповідача відсутній склад господарського правопорушення, тому відповідно необґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. Натомість центром зайнятості інваліди для працевлаштування на підприємство відповідача не направлялись, як не було і безпосереднього звернення інвалідів до відповідача для працевлаштування.
Враховуючи, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлені фактичні обставини справи, які свідчать про те, що ТОВ «Експрес» вжито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про те, що суди повно з’ясували обставини справи і дали їм правильну юридичну оцінку. Крім того, позивачем не надано суду доказів відмови в працевлаштуванні інвалідів збоку відповідача, а також, не надано доказів, що органи виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів направляли інвалідів для працевлаштування відповідачу. Не надано доказів безпосереднього звернення інвалідів на підприємство з метою працевлаштування, і відмови в такому працевлаштуванні.
Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які потягли б за собою скасування чи зміну прийнятого у справі судового рішення, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову Господарського суду Харківської області від 06.06.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя(підпис)Л.Т. Черпіцька
Судді:(підпис)М.Є. Бим
(підпис)Л.Я. Гончар
(підпис)В.В. Харченко
(підпис)С.Я. Чалий
З оригіналом згідно
Суддя: Л.Т. Черпіцька
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01029 Україна, м. Київ, вул. Московська, 8
01.04.2009
К-19098/07Прокуратура Дзержинського району м. Харкова
61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А
ТОВ «Експрес»
61022. г. Харьков. Пер. Ботанический, 4
Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
61022 м. Харків, Держпром, під’їзд 1, кімн. 16
Направляємо копію ухвали від 01.04.2009 року за касаційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівна постанову Господарського суду Харківської області від 06.06.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 року по справі № АС-47/263-07 за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес» про стягнення 20679 грн. 32 коп.
Додаток: Копія ухвали на 2 арк.
Суддя
Вищого адміністративного суду
України Л.Т. Черпіцька
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01029 Україна, м. Київ, вул. Московська, 8
25.02.2009
К-19098/07Прокуратура Дзержинського району м. Харкова
61072, м. Харків, вул. Тобольська, 55-А
ТОВ «Експрес»
61022. г. Харьков. Пер. Ботанический, 4
Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів
61022 м. Харків, Держпром, під’їзд 1, кімн. 16
Направляємо копію ухвали від 24.02.2009 року за касаційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівна постанову Господарського суду Харківської області від 06.06.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2007 року по справі № АС-47/263-07 за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес» про стягнення 20679 грн. 32 коп.
Додаток: Копія ухвали на 2 арк.
Суддя
Вищого адміністративного суду
України Л.Т. Черпіцька