Рівненський апеляційний суд

_______________________________________________________

У Х В А Л А

Іменем України

26 жовтня 2023 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:

судді-доповідача – ОСОБА_1 ,

суддів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_4 ,

прокурора – ОСОБА_5 ,

обвинуваченого – ОСОБА_6 ,

захисника – ОСОБА_7 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 03 жовтня 2023 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022181010001093 від 24.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, –

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 03 жовтня 2023 року задоволено клопотання прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_8 та продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 01 грудня 2023 року включно.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 вказує, що не визнає свою вину, так як не скоював даного злочину. Зазначає, що ризик впливу на потерпілу та свідків є не актуальним, оскільки свідки проходять службу у Національній гвардії України, а потерпіла вже була допитана в судовому засіданні. Звертає увагу суду на те, що речі, які були викрадені в потерпілої, їй повернуті, крім сумки, яку досі шукають.

Просить скасувати оскаржувану ухвалу, застосувати до нього ст.82 КК України і змінити йому міру покарання у вигляді позбавлення волі на більш м`яке.

Під час апеляційного розгляду обвинувачений уточний апеляційні вимоги та просив обрати щодо нього запобіжний захід, не пов`язаний з позбавлення волі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого та його захисника на підтримання апеляційної скарги, думку прокурора, який заперечив проти її задоволення, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду в межах апеляційної скарги.

Судове рішення стосовно продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його продовження, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі продовження існування ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно з положеннями ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою, за положеннями ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Дані вимоги закону при розгляді клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 місцевим судом були дотримані в повній мірі.

Так, прокурор довів обставини, які свідчать про наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати про існування хоча б одного із ризиків, наведених в клопотанні та про те, що застосований до нього запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

З матеріалів провадження вбачається, що суд першої інстанції свій висновок про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , з яким погоджується і колегія суддів апеляційного суду, мотивував тим, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст..177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не встановлено.

Також апеляційний суд вважає, що продовжує існувати ризик переховуватись від суду, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення та в разі доведення вини йому загрожує безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а в умовах воєнного стану, який на теперішній час діє в Україні, ризик втечі лише збільшується. Крім того, вина ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Разом з тим встановлено, що ОСОБА_6 був засудженим вироком Ленінського районного суду м. Харкова 25.11.2019 року до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років та 23.06.2022 року умовно-достроково звільнений з ДУ «Катеринівська ВК (№96)» на підставі ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 15.06.2022 року на невідбуту частину покарання 1 рік 6 місяців 13 днів, проте належних висновків не зробив та наразі повторно обвинувачується у вчиненні нового умисного корисливого злочину проти власності в умовах воєнного стану, що свідчить про існування ризику продовження злочинної діяльності шляхом вчинення іншого кримінального правопорушення.

Доводи обвинуваченого щодо відсутності ризику впливу на потерпілу та свідків не беруться до уваги, оскільки не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Колегія суддів зважає на інші аргументи на користь обвинуваченого, проте в даному конкретному випадку приходить до переконання, що ці аргументи не переважають вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі. Тому обставини, на які посилається апелянт, жодним чином не зменшують тих ризиків, які встановив місцевий суд та не можуть бути підставою для застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу.

На переконання апеляційного суду, з моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання дані обставини не змінилися та не змінились й підстави, які дають суду вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити більш м`який запобіжний захід.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, ухвала Рівненського міського суду Рівненської області від 03 жовтня 2023 року про продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону, є обґрунтованою і підстав для її скасування та обрання більш м`якого запобіжного заходу, про що ставиться питання в апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів не вбачає.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що розгляд даного кримінального провадження триває вже значний період часу та загальний строк перебування обвинуваченого під вартою також значний. Вказані обставини є несумісними з ключовими принципами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому повинні бути враховані судом, у провадженні якого на даний час перебуває справа.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 03 жовтня 2023 року про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12022181010001093 від 24.06.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 – без задоволення.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1         ОСОБА_3 ОСОБА_2