Справа 2-288/2008

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2008 року.     смт Межова.

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Риб'янець С.А.,

при секретарі Кулик В.О.,

з участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна, -

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розподіл майна. В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка вказує, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, від якого мають доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. За рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2008 року шлюб розірвано. Домовленості про добровільний розподіл майна, що є їх сумісною спільною власністю між сторонами не досягнуто. Позивачка вказує, що під час шлюбу за спільні з відповідачем кошти було придбано по ціні 5000 гривень житловий будинок АДРЕСА_1. На теперішній час позивачка з донькою мешкає фактично у своїх батьків, хоча зареєстрована у спірному будинку. Там же зареєстрований і проживає з ОСОБА_3 відповідач. Відсутність житла спонукало позивачку до звернення до суду для розподілу вказаного житлового будинку по 1/2 частині кожному зі сторін. Для визначення можливості варіантів поділу позивачка просила суд призначити будівельно-технічну експертизу.

У судовому засіданні позивачка повністю підтримала свої позовні вимоги.

Відповідач з позовними вимогами позивачки не згоден та просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Допитані у судовому засіданні свідки: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 показали, що відповідач ОСОБА_2 у 1999 року придбав житловий будинок за кошти, що були надані батьками. З 2006 року позивачка та відповідач проживають окремо, бо позивачка виїхала зі спірного будинку до своїх батьків, що мешкають у цьому ж населеному пункті.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, обставини справи, рахує, що у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 слід відмовити по суті з наступних підстав.

Відповідачем у судовому засіданні наданий договір купівлі-продажу жилого будинку АДРЕСА_2, посвідчений 06 квітня 1999 року Павлоградською товарно біржею. Сторонами у цьому договорі вказані: продавець ОСОБА_6, покупець - ОСОБА_2. Цивільним законодавством України визначена тільки нотаріально посвідчена форма договору купівлі-продажу житла, бо поява нового власника і нового об'єкта права власності обумовлює необхідність державної реєстрації такого договору..

Окрім цього, відповідачка вказує на розподіл житлового будинку АДРЕСА_1, а не АДРЕСА_2, який був об'єктом купівлі-продажу. Законних доказів щодо підтвердження прав власності на спірний жилий будинок або усунення вказаних протиріч позивачкою суду не надано. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом їх права спільної сумісної власності передбачено ст.69 Сімейного Кодексу України. Суд розглядає спір згідно

заявлених вимог при наявності наданих сторонами доказів у справі, як передбачено ч.3 ст.60 ЦПК України.

Судові витрати по справі відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України слід покласти на позивачку.

Керуючись ст.ст.209, 213-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна по суті відмовити.

Судові витрати покласти на позивачку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.