УХВАЛА

27 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 740/5435/20

провадження № 61-9011 ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 січня 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 січня 2023 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 травня 2023 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 03 січня 2020 року у розмірі 254 428,09 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

До Верховного Суду 16 червня 2023 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просила їх скасувати та направити справу на новий розгляд.

Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику надати суду уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням підстав касаційного оскарження та сплатити судовий збір. Зазначено строк виконання ухвали та попереджено про наслідки її невиконання.

Згідно з положеннями пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначена ухвала, а також ухвала Верховного Суду від 17 серпня 2023 року про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги, направлялась заявнику на єдину відому суду адресу: АДРЕСА_1 , проте повернулась на адресу Верховного Суду без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

ОСОБА_1 не повідомляла Верховний Суд про зміну свого місця проживання чи місцезнаходження та не вживала заходи для отримання судової кореспонденції, направленої на зазначену нею у касаційній скарзі та останню відому суду адресу.

У матеріалах касаційного провадження відсутні дані, які б надавали можливість сповістити ОСОБА_1 за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення.

Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.

Станом на 27 жовтня 2023 року ОСОБА_1 не усунула недоліки касаційної скарги, встановлені в ухвалі Верховного Суду від 27 червня 2023 року, що перешкоджає суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття касаційного провадження. З наведених підстав касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до положень частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша стаття 2 ЦПК України).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

У зв`язку з цим суд зауважує, що ухвали Верховного Суду про усунення недоліків касаційної скарги та продовження строку для їх усунення, були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень 28 червня та 18 серпня 2023 року, який є безкоштовним та загальнодоступним.

Проте заявник, направивши у червні 2023 року касаційну скаргу, тривалий час не цікавилася її розглядом, хоча мала таку можливість, зокрема довідатися про судові рішення, що приймались у її справі.

Таким чином, у цій справі суд забезпечив своєчасне надіслання заявнику своїх рішень за єдиною відомою суду адресою, надавав строк для усунення недоліків касаційної скарги, який судом продовжувався, не перешкоджав розумним зусиллям заявника отримати ці судові рішення, однак заявник не скористалася своїми процесуальними правами, не проявила належної обачності у захисті своїх прав та не цікавилася станом відомого їй судового провадження, зокрема результатами розгляду своєї касаційної скарги.

Ураховуючи викладене суд вважає, що заявник може вважатись повідомленою для цілей цього провадження і повернення її касаційної скарги за таких обставин не є порушенням права на судовий захист, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Керуючись статтями 185, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 січня 2023 року тапостанову Чернігівського апеляційного суду від 17 травня 2023 року вважати неподаною та повернути заявнику.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь