ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3356/23 Справа № 175/612/23 Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року                                                                 м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді                         ОСОБА_1

суддів                                 ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з секретарем                                 ОСОБА_4

за участю прокурора                 ОСОБА_5

захисниці                                 ОСОБА_6

обвинуваченого                         ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_6 , подану на ухвалу судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1,2,3,4 ст.190 КК України ОСОБА_7 ,

встановила:

В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження №42021042150000043 за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.1,2,3,4 ст.190 КК України.

ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що він у період з жовтня 2020 року по березень 2021 року діючи умисно та корисно заволодів майном (грошовими коштами) громадянина ОСОБА_8 шляхом обману на загальну суму 723 786, 80 грн..

Зазначеними умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1,2,3,4 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману – (шахрайство), вчинене повторно в особливо великих розмірах.

Під час судового засідання ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2023 року, продовжено строк раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 до 11 листопада 2023 року.

Суд мотивував свої висновки тим, що ним враховано, що ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину та ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися та є достатніми для продовження ОСОБА_7 дії найсуворішого запобіжного заходу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, захисниця ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої просить скасувати ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2023 року та ухвалити нову, якою змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 на цілодобовий домашній арешт або призначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що об`єднання декількох кримінальних проваджень в одне не свідчить про причетність ОСОБА_7 до інкримінованих йому злочинів, сама тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_7 , не є достатньою підставою для тримання особи під вартою.

Захисниця вказує, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відомості, викладені в клопотанні прокурора є лише припущеннями не підтвердженими документально.

Зазначила, що обвинувачений ОСОБА_7 має постійне місце мешкання, має міцні соціальні зв`язки, характеризується за місцем мешкання позитивно, що є підставами для застосування щодо останнього більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисниці ОСОБА_6 на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, які наполягали на її задоволенні, просили скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або встановити заставу, як альтернативний запобіжний захід, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисниці та просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду без змін, перевіривши матеріали контрольного кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

За приписами ч.3 ст.331 КПК незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно ч.2 ст.331 КПК вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Мотивуючи своє рішення щодо необхідності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК є тяжким злочином, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі до 12 років з конфіскацією майна, а також наявність, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

З такими висновками місцевого суду, погоджується й суд апеляційної інстанції, а тому доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо застосування до обвинуваченого інших, альтернативних запобіжних заходів, слід визнати безпідставними.

Враховуючи положення статті 28 КПК, а також те, що судовий розгляд кримінального провадження по суті обвинувачення ОСОБА_7 розпочато, по справі ще досліджуються докази, тому суд апеляційної інстанції не вбачає надмірної тривалості тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою на даному етапі кримінального провадження.

З огляду на викладене колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, який з дотриманням вимог ст.ст.197,199 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів, оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, та належним чином мотивував своє рішення щодо необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 до 11 листопада 2023 року. На переконання апеляційного суду вищенаведені обставини виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою та відсутні підстави для застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, зокрема у вигляді домашнього арешту, на чому наполягає сам обвинувачений та його захисниця, оскільки вони не забезпечать його належної процесуальної поведінки на даному етапі кримінального провадження.

Доводи апелянта про недоведеність ризиків у поданому прокурором клопотанні оцінюються судом критично, оскільки доводи про нездійснення тиску на свідків, не переховування від слідства та не вчинення іншого кримінального правопорушення на день подання апеляційної скарги об`єктивно не можуть свідчити про те, що особа не буде вчиняти таких дій при обранні щодо нього іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Також, всупереч доводам апеляційної скарги судом були враховані положення п.1 ч.4 ст.183 КПК, та обґрунтовано прийнято рішення про недоцільність у даному випадку визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисниці ОСОБА_6 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2023 року є законною, обґрунтованою, належним чином мотивованою та відповідає вимогам ст.370 КПК.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419, 422-1 КПК, колегія суддів,-

ухвалила:

Ухвалу Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 вересня 2023 року, якою щодо підозрюваного за ч.1,2,3,4 ст.190 КК України ОСОБА_7 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  до 11 листопада 2023 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала апеляційної інстанції є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3