Справа № 522/3731/23

Провадження № 3-зв/522/24/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді                Кічмаренко С.М.

при секретарі                Коноваленко В.О.

розглянувши у судовому засіданні заяву судді Циб І.В. по самовідвід, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначені матеріали були розподілені та передані для розгляду судді Циб І.В.

20.10.2023 суддею Циб І.В. було заявлено самовідвід по вказаним матеріалам, посилаючись на те, що постановою судді Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В. 21.03.2023 року було визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладеного на нього адміністративне стягнення передбачене санкцією статті.

Постановою Одеського апеляційного суду м. Одеси від 07.08.2023 року було скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2023 року та матеріали справ направлено до УПП в Одеській області Департаменту патрульної поліції на доопрацювання та для належного оформлення.

Учасники процесу до судового засідання не з`явилися. Про слухання заяви сповіщалися належним чином.

Діючим КУпАП не визначені підстави для відводу судді від розгляду провадження.

У разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 76 КПК України, суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Положенням ст. 126 Конституції України, роз`ясненням Пленуму Верховного суду України, викладеними в п. 11 Постанови «Про незалежність судової влади» № 8 від 13.06.2007 року, ст. 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є обов`язком судді.

У рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «де Куббер проти Бельгії» Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Відповідно до ч.1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Таким чином, суд вважає, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 76, 80, 81, 82 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву судді Циб І.В. про самовідвід по матеріалам про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – задовольнити, матеріали передати на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому ч.3 ст. 35 КПК України.

Суддя:                                                        С.М.Кічмаренко