ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 р. Справа № 520/10050/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Присяжнюк О.В. ,  Бартош Н.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 27.06.23  по справі № 520/10050/23

за позовом                   ОСОБА_1  

до                  Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки                          

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до  Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить суд: визнати протиправними дії Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року та станом на 01.02.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 (зі змінами та доповненнями), визначивши посадовий оклад та оклад за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, діючи на вказані дати формування довідок для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023 року та з 01.03.2023 року; зобов`язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 (зі змінами та доповненнями), визначивши посадовий оклад та оклад за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір якої визначений додатком 1 до доручення МОУ № 2683/з від 01.02.2023 року, а саме: надбавки за вислугу років - 30%; - надбавки за особливості проходження служби - 65%; - надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 10%; премії - 140% для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року; зобов`язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки  підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704 (зі змінами та доповненнями), визначивши посадовий оклад та оклад за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір якої визначений додатком 2 до доручення МОУ № 2683/з від 01.02.2023 року, а саме: надбавки за вислугу років - 30%; - надбавки за особливості проходження служби - 65%; - надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 10%; премії - 390% для здійснення перерахунку пенсії позивача з  01.03.2023 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 року адміністративний позов ОСОБА_1   задоволено частково. Визнано протиправними дії Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки  щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року та станом на 01.02.2023 року для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023 року та з 01.03.2023 року. Зобов`язано Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Зобов`язано Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.02.2023 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 року в частині відмови у задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що предметом заявленого позову було оскарження відмови відповідача по справі скоригувати в нових довідках посадовий оклад та оклад за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023 року та з 01.03.2023 року. Вказує, що суд першої інстанції, задовольняючи вимоги шляхом зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нові довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року та станом на 01.02.2023 року, в порушення ст.13 Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод, не здійснив належного та ефективного правового захисту порушених прав позивача, адже задоволення вимог в такій редакції не змінить розмір грошового забезпечення позивача на вказані дати, адже воно буде незмінним та відповідатиме розміру грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року, вказаного в довідці відповідача №ФХ-2001013632 від 20.08.2021 року.

Також, ОСОБА_1 подав до суду додаткові пояснення до справи, в яких зазначає, що 14.07.2023 року відповідач по справі на свій розсуд сформував довідки про розмір та складові грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року за вих. № 20001013632/1 та станом на 01.02.2023 року за вих. № 20001013632/2. Вказує, що відповідач по справі скоригував посадовий оклад та оклад за військове звання з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 року шляхом його множення на відповідних тарифний коефіцієнт, проте, знизив надбавку за особливості проходження служби з 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років до 0%, а премію замість мінімально встановленої 35% від посадового окладу вказав 10% від посадового окладу. Зауважує, що суд першої інстанції, не задовольняючи заявлений позов в повному обсязі, в тому числі щодо визначення цифрових показників додаткових видів грошового забезпечення, не сприяв захисту порушених прав позивача в судовому порядку.

Відповідач по справі не скористався  правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Відповідно до п.п.  1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і сторонами не заявлялись клопотання про  розгляд справи за їх участі, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Учасникам  по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України  суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії.

Проте, листом відповідача фактично відмовлено позивачу у підготуванні та наданні до пенсійного органу вказаної довідки.

Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року та 01.02.2023 року для перерахунку пенсії, позивач ініціювала даний спір.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлених довідок про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року та станом на 01.02.2023 року для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023 року та з 01.03.2023 року. У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача  підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року та станом на 01.02.2023 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх передчасності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, врегульовано положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі по тексту – Закон №2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з ч.3 ст.43 Закону № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.18 ст.43 Закону №2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45                                           (далі по тексту - Порядок №45).

Згідно з п. 1 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Частиною четвертою статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 р. (далі по тексту - Постанова №704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Так, п.2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

На момент набрання чинності постановою № 704 (01.03.2018) п. 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із п. 6 постанови № 103, а саме: “ 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.

Тобто, станом на 01.03.2018 п. 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Приписами Закону України від 05.10.2000 №2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі по тексту – Закон №2017-III) врегульовано правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій,

Згідно зі ст.1 Закону №2017-ІІІ, державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Відповідно до ст.6 Закону №2017-III, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Колегія суддів відповідно до ч.5 ст.242 КАС України вважає за необхідне врахувати у даній справі висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, відповідно до яких зазначення у п.4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII “Про Державний бюджет України на 2019 рік” було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон №294-IX, Закон №1082-IX, Закон №1928-IX та Закон №2710-IX  таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2020 - 2023 роки відповідно, не містили.

Отже, положення п.4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Колегія суддів зазначає, що ч. 3 ст. 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту “законних очікувань” (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу – Закону № 2710-IX із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а.

Відповідно до висновків, висловлених в постанові Верховного Суду від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом № 1082-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Колегія суддів зазначає, що встановлене положеннями п. 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

При цьому, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до п.4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.

Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Колегія суддів звертає увагу, що у постановах від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21; від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21; від 10.01.2023 у справі №440/1185/21 Верховний Суд зробив такі висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21; від 12.09.2022 у справі № 500/1813/21, від 10.01.2023 у справі №440/1185/21 є обов`язковими для застосування у спірних правовідносинах, з огляду на приписи частини 5 статті 242 КАС України.

В даному випадку, відповідач, відмовляючи у наданні позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 року (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) основного розміру пенсії позивача, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно доводів відповідача, викладеним у відзиві на позов, що з 01.03.2018 і до цього часу Кабінетом Міністрів не підвищувалося грошове забезпечення в частині збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням відповідних категорій військовослужбовців, що є обов`язковою умовою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям, колегія суддів зазначає, що з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 (предметом якої була норма п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб") наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Отже, у зв`язку зі збільшенням грошового забезпечення позивача виникли підстави для перерахунку його пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.

Твердження відповідача про те, що виготовлення оновленої довідки в даному випадку можливе тільки після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та надходження списків від Головного управління Пенсійного фонду України, колегія суддів відхиляє, оскільки як було зазначено вище, Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Таким чином, відмова відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про грошове забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України №704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023, є протиправною.

Колегія суддів враховує, що предметом  позову є оскарження саме відмови відповідача по справі скоригувати в оновленій довідці посадовий оклад та оклад за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Однак, суд першої інстанції, задовольняючи вимоги позову шляхом зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, та відмовляючи в задоволенні позову в частині зобов`язання відповідача підготувати нову довідку у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням положень Постанови №704, визначивши посадовий оклад та оклад за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з огляду на передчасність цих вимог, не здійснив належного та ефективного правового захисту порушених прав позивача, адже задоволення вимог в такій редакції не змінить розмір грошового забезпечення позивача на вказану дату, адже воно буде незмінним та відповідатиме розміру грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019 року, вказаному в довідці відповідача №ФХ-2001013632 від 20.08.2021 року.

Щодо задоволених судом першої інстанції вимог позову про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.02.2023 року для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.03.2023 року, та зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.02.2023 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що у заяві про визначення нового розміру грошового забезпечення станом на 01.02.2023 року для перерахунку пенсії та подання до пенсійного органу відповідної довідки позивач посилається, зокрема, на те, що рішенням Міністра оборони України, оформленим телеграмою №2683/з від 01.02.2023 року, військовослужбовцям відповідно до Постанови №704 з 01.02.2023 року підвищено розмір премії з 140% до 390% посадового окладу та залишено без змін розмір надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

У свою чергу, Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, у відповідь на заяву позивача, відмовив йому у видачі такої довідки, зазначивши про те, що лише на підставі списків Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідка про розмір грошового забезпечення буде підготовлена та направлена для перерахунку пенсії.

Колегія суддів звертає увагу, що телеграма Міністерства оборони України №2683/з від 01.02.2023 року, на яку посилається позивач, є відомчим, внутрішнім документом, який носить тимчасовий характер, не містить нормативно-правових приписів та не породжує будь-яких правових підстав для проведення перерахунку пенсій.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.05.2020 року у справі №592/5165/16-а, у постановах Верховного Суду від 23.02.2023 року у справі №420/26816/21, від 28.02.2023 року у справі № 420/21377/21.

Також судова колегія зазначає, що надбавка за службу, надбавка за особливості проходження служби, одноразова премія, щомісячна додаткова премія та інше передбачені вказаною телеграмою для військовослужбовців окремих родів сил Збройних Сил України, а саме: Сил спеціальних операцій, надбавка за особливості проходження служби та щомісячна премія передбачена іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців Сил спеціальних операцій Збройних Сил України).

В цілому такий розпорядчий акт врегульовує правовідносини під час дії воєнного стану, передбачені у ньому виплати є тимчасовими (на період дії воєнного стану), цільовими (з метою належного соціального захисту військовослужбовців Збройних Сил України), стосуються окремих категорій військовослужбовців (Додаток 1 та 2 до телеграми Міністра оборони України №2683/з від 01.02.2023 року)

Відтак, встановлення премій, передбачених телеграмою Міністерства оборони України №2683/з від 01.02.2023 року, не може бути підставою для перерахунку пенсій відповідно до приписів, передбачених частиною 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до ч.2 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, правові підстави для зобов`язання відповідача видати нову довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, станом на 01.02.2023 року – відсутні, що помилково не враховано судом першої інстанції.

Стосовно вимог позову про покладення обов`язку на відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за вислугу років - 30%; - надбавки за особливості проходження служби - 65%; - надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 10%; премії - 140%, для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року, колегія суддів зазначає, що на час розгляду даної справи в суді першої інстанції питання щодо конкретних розмірів та складових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у межах даної справи відповідачем не досліджувалось, відтак вимоги позивача в цій частині є передчасними.

Разом з тим, позивач подав до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення до справи, в яких зазначив, що 14.07.2023 року відповідач по справі на свій розсуд сформував, зокрема, довідку про розмір та складові грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року за вих. №20001013632/1 та скоригував посадовий оклад та оклад за військове звання з урахуванням прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 року шляхом його множення на відповідних тарифний коефіцієнт, проте, знизив надбавку за особливості проходження служби з 65% від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років до 0%, а премію замість мінімально встановленої 35% від посадового окладу вказав 10% від посадового окладу.

Колегія суддів зазначає, що неврахування цієї обставини з посиланням на те, що матеріали справи не містять доказів існування у відповідача наміру допускати перерахунку пенсії без обов`язкового зазначення відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, виключає можливість перевірки всіх умов, визначених законом, для вирішення спірних правовідносин.

Так, зі змісту довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.08.2021 року №2001013632 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , встановлено, що розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, визначених відповідно до Постанови №704, станом на 05.03.2019, за посадою начальника служби паливно-мастильних матеріалів становить: посадовий оклад – 4930,00 грн, оклад за військовим званням – 1270,00 грн, надбавка за вислугу років (30 %) – 1860,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) – 5239,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) – 493,00 грн, премія (35%) – 1725,50 грн, всього – 15517,50 грн.

При цьому, зі змісту довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.07.2023 року №ФХ 2001013632 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , встановлено, що розмір посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, визначених відповідно до Постанови №704, станом на 01.01.2023 становить: посадовий оклад – 7520,00 грн, оклад за військовим званням – 1930,00 грн, надбавка за вислугу років (30 %) – 2835,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (0%) – 0,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) – 752,00 грн, премія (10%) – 752,50 грн, всього – 13789,00 грн.

В примітці до довідки Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.07.2023 року №ФХ 2001013632 зазначено, що довідку складено відповідно до розпорядження заступника директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.12.2021 №248/10491.

Суд враховує, що листом департаменту фінансів МО України від 29.12.2021 №248/10491 передбачено здійснювати визначення грошового забезпечення під час складання довідок про розмір грошового забезпечення, розмір яких визначено судом, - відповідно до судових рішень, які набули чинності, а додаткові види грошового забезпечення, розміри яких судом не установлені, відповідно до чинних нормативно - правових актів, у фіксованих розмірах, визначених цими актами, або в гарантовано мінімальних - для тих видів грошового забезпечення, фіксовані розміри яких не установлені (0 відсотків ПО та ОВЗ і надбавки за вислугу років, премії - 10 відсотків посадового окладу).

Однак, у відповідності до п.8 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №671 Міноборони в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. З питань забезпечення організаційних заходів в апараті Міноборони Міністр видає директиви, а з питань реформування та розвитку Збройних Сил та Держспецтрансслужби, їх бойової і мобілізаційної готовності, готовності Держспецтрансслужби до виконання завдань за призначенням, оперативної та бойової підготовки, підготовки особового складу Держспецтрансслужби, здійснення організаційних заходів та інспектування - спільні з Головнокомандувачем Збройних Сил та Головою Адміністрації Держспецтрансслужби накази і директиви.

Такими чином, з метою реалізації наданих повноважень Міністр оборони України та очолюване ним Міністерство оборони України видають накази та директиви.

Водночас, лист департаменту фінансів Міністра оборони України №248/10491 від 29.12.2021 року не є наказом чи директивою, і не встановлює правил поведінки, а тому посилання в довідці на лист департаменту фінансів Міністра оборони України №248/10491 від 29.12.2021, як підставу для обрахунку грошового забезпечення позивача, є безпідставним.

Натомість, відповідно до Порядку №260 та рішень Міністра оборони України №№ 248/291, 248/612, розмір надбавки за особливості проходження служби для обрахунку пенсії позивача повинен складати - 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, премія - 35 %, що і відображено в довідці Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 20.08.2021 року №2001013632.

Разом з тим, доводи позивача про наявність підстав для включення в нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розмір якої визначений додатком 1 до доручення МОУ № 2683/з від 01.02.2023 року, зокрема, премії - 140%, для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року, колегія суддів не приймає до уваги, з наведених вище підстав.

Колегія суддів зазначає, що спосіб захисту має враховувати суть порушення, допущеного суб`єктом владних повноважень, а тому суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відповідно до ст.13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Chahal проти Об`єднаного королівства» (заява №22414/93) зазначив, що ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист (параграф 145).

Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (параграф 75 рішення Європейського суду з прав людини від 5 квітня 2005 у справі «Афанасьєв проти України»).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням визначеного статтею 8 Конституції України принципу верховенства права та встановлених статтею 2 КАС України завдань суду як державної правозахисної інституції, колегія суддів доходить висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами та доповненнями), визначивши посадовий оклад та оклад за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року, з урахуванням висновків суду.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).  

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу   задовольнити частково.

Рішення  Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 по справі № 520/10050/23  скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Харківського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами та доповненнями), визначивши посадовий оклад та оклад за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023 року.

Зобов`язати Харківський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами та доповненнями), визначивши посадовий оклад та оклад за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло

Судді(підпис) (підпис) О.В. Присяжнюк  Н.С. Бартош