Справа № 285/802/22

провадження у справі № 2/0285/3/23

РІШЕННЯ

Іменем України

19 жовтня 2023 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого – судді        Коцюби О.М.

за участю секретаря        Борисюка Б.Р.,

прокурора        Солопа В.П.,

представника відповідача         ОСОБА_1 ,

представника відповідача         ОСОБА_2 ,

представника третьої особи        Матвійчук Н.П.

розглянувши у судовому засіданні в місті Звягель цивільну справу за позовом керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Житомирської обласної ради, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , СТОВ “Птахівник”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ДП “Новоград-Волинський лісгосп АПК” ЖОКАП “Житомироблагроліс” про визнання рішення сільської ради недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, припинення речового права - права власності на земельну ділянку та усунення перешкод у здійснення права користування і розпорядження земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації прав,

встановив:

17.02.2022 року до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області звернувся керівник Новоград-Волинської окружної прокуратури із позовом в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , СТОВ “Птахівник”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ДП “Новоград-Волинський лісгосп АПК” ЖОКАП “Житомироблагроліс” про визнання рішення сільської ради недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, припинення речового права - права власності на земельну ділянку та усунення перешкод у здійснення права користування і розпорядження земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації прав.

Свій позов обґрунтовують тим, що рішенням від 27.06.2019 року 25 сесії VII скликання Дідовицької сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області “Про затвердження проекту землеустрою щодо організації часток (паї)” у власність громадян перейшли земельні ділянки із кадастровими номерами: 1824081200:01:000:0758, 1824081200:01:000:0709, 1824081200:01:000:0766, 1824081200:01:000:0765, 1824081200:01:000:0795, 1824081200:01:000:0380, 1824081200:01:000:0708, 1824081200:01:000:0710. Вказані земельні ділянки власники передали у строкову оренду на 25 років СТОВ “Птахівник”. Раніше, Житомирська обласна рада 12.09.2018 року за № 1214 винесла рішення “Про утворення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення”, яким створено гідрологічний заказник місцевого значення “Дідовицький” на території ДП “Новоград-Волинський лісгосп АПК” площею 8,5 га, з метою охорони та збереження в природному стані фітоценозів, занесених до Бернської конвенції та видів рослин, занесених до Червоної книги України. 17.10.2018 року відповідно до ст. 53 ЗУ “Про природно-заповідний фонд України” Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації передало під охорону гідрологічний заказник місцевого значення “Дідовицький” землекористувачу ДП “Новоград-Волинський лісгосп АПК”. З інформації наданої ДП “Новоград-Волинський лісгосп АПК” вказаний заказник знаходиться на землях лісового фонду лісгоспу. На підставі вищевикладеного позивач посилається на те, що Дідовицька сільська рада Новоград-Волинського району рішенням від 27.06.2019 року “Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території часток (паї)”, передало у власність відповідачам земельні ділянки з порушенням вимог ЗУ “Про природно-заповідний фонд” та ст. 19, 20 ЗК України. У зв`язку із цим звернулись до суду із вказаним позовом, у якому просять визнати недійсним рішення Дідовицької сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області від 27.06.2019 року “Про затвердження проекту землеустрою щодо організації території часток (паї)”, скасувати державну реєстрацію права власності на землю за кожним із відповідачів, припини речове право приватної власності на земельну ділянку за кожним із відповідачів та усунути перешкоди у здійсненні Житомирською обласною радою права користування та розпорядження земельними ділянками шляхом припинення речового права — права оренди земельних ділянок СТОВ “Птахівник” та їх повернення на користь держави в особі Житомирської обласної ради з правом постійного користування ДП “Новоград-Волинський лісгосп АПК”.

31.05.2022 року Новоград-Волинська міська рада Житомирської області надіслала на адресу суду відзив на позовну заяву, з додатками, у якій просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

09.06.2022 року Новоград-Волинською окружною прокуратурою надіслано відповідь на відзив, з додатками.

24.10.2022 року до суду надіслано від Новоград-Волинської міської ради заперечення на відповідь на відзив.

Представник позивача — прокурор Солоп В.П. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Звягельської міської ради — Грибнюк Т.М. заперечила проти задоволення позову, послалась на те, що немає доказів, що ДП “Новоград-Волинський лісгосп АПК” є належним землекористувачем спірних земельних ділянок. Межі земель лісового фонду та земель сільськогосподарського призначення не встановлено.

Представник відповідача СТОВ “Птахівник” — адвокат Семенька В.М. заперечив проти задоволення позову, послався на те, що прокурор подав позов про визнання недійсним рішення Дідовицької сільської ради від 27.06.2019 року в цілому, однак, вказаним рішенням виділялись земельні ділянки близько 200 особам, визнання такого рішення недійсним порушить права інших осіб.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у судове засідання повторно не з`явились.

Свідки ОСОБА_9 , яка працювала землевпорядником з 1990 роду до 2020 року, та ОСОБА_10 , який працював з 2005 року директором сільськогосподарського товариства та був головою комісії по розпаюванню КСП, засвідчили, що земельні ділянки, які є предметом спору, ніколи не були землями лісового фонду, при розпаюванні проект землеустрою погоджувався райдержадміністрацією та при перебуванні вказаних земельних ділянок у лісовому фонді погодження райдержадміністрація не дала б.

Суд, заслухавши учасників засідання, свідків, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, дійшов наступного висновку.

Житомирська обласна рада 12.09.2018 року за № 1214 винесла рішення “Про утворення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення”, яким створено гідрологічний заказник місцевого значення “Дідовицький” на території ДП “Новоград-Волинський лісгосп АПК” площею 8,5 га, з метою охорони та збереження в природному стані фітоценозів, занесених до Бернської конвенції та видів рослин, занесених до Червоної книги України. 17.10.2018 року відповідно до ст. 53 ЗУ “Про природно-заповідний фонд України” Управління екології та природних ресурсів Житомирської обласної державної адміністрації передало під охорону гідрологічний заказник місцевого значення “Дідовицький” землекористувачу ДП “Новоград-Волинський лісгосп АПК” (а.с. 19, 22).

Рішенням від 27.06.2019 року 25 сесії VII скликання Дідовицької сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області “Про затвердження проекту землеустрою щодо організації часток (паї)” у власність громадян перейшли земельні ділянки, зокрема, із кадастровими номерами: 1824081200:01:000:0758, 1824081200:01:000:0709, 1824081200:01:000:0766, 1824081200:01:000:0765, 1824081200:01:000:0795, 1824081200:01:000:0380, 1824081200:01:000:0708, 1824081200:01:000:0710 (а.с. 16-18).

Раніше, 18.08.2000 року Дідовицька сільська рада Новоград-Волинського району своїм рішенням погодила передачу землі лісового фонду в постійне користування Новоград-Волинського лісгоспу, площею 19.4 га, в тому числі покритих лісом 15.7 га. У рішенні зазначили, що передачу земель, зайнятих лісами, провести у відповідності з діючим Земельним кодексом України (а.с. 21).

Позивачем не надано доказів суду про те, що зазначені у вищевказаному рішенні Дідовицької сільської ради від 18.08.2000 року земельні ділянки, в передбаченому законом порядку передані в постійне користування Новоград-Волинському лісгоспу.

Також, листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 09.12.2021 року № 10-6-0.47-6123/2-21 повідомлено Новоград-Волинську окружну прокуратуру про те, що ДП “Новоград-Волинський лісгосп АПК” був організований на базі колективних сільскогосподарських підприємств, що реформувались у 2000 році (а.с 49-51).

21.11.2000 року рішенням 16 сесії 23 скликання Житомирської обласної ради “Про припинення права користування та надання земель лісового фонду”, а саме п. 1 цього рішення, припинено право користування землями лісового фонду, які були у постійному користуванні КСП.

Пунктом 2 вказаного рішення надано в постійне користування лісогосподарським підприємствам землі лісового фонду із земель запасу для ведення лісового господарства в розмірах і на умовах згідно Додатку 2.

Відповідно до Додатку 2 вказаного рішення Новоград-Волинському державному лісгоспу передано в постійне користування 1097,1 га земель запасу сільських рад Новоград-Волинського району Житомирської області за переліком, однак, Дідовицька сільська рада Новоград-Волинського району відсутня у цьому переліку.

На підставі вищевказаних рішень було розроблено матеріали лісовпорядкування, а саме, проект організації та розвитку лісового господарства на основі геоданих землевпорядкування 1993-1997 років і лісовпорядкування 1997 року, яким визначено межі земельної ділянки лісового фонду, яка розташована на території Дідовицької сільської ради та на якій утворено заказник.

На час проведення перевірки Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області надіслано на адресу ВО “Укрдержліспроект” клопотання про надання матеріалів лісовпорядкування, на основі яких було виготовлено проект. Відповідь ВО “Укрдержліспроект” до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на це клопотання не надано та матеріали не надіслано.

При підготовці позову прокурором вказаний факт залишено без уваги та не ініційовано рішення щодо збирання усіх у справі доказів, що свідчили б про реальне передання Дідовицькою сільською радою земель лісового фонду до Новоград-Волинського державного лісгоспу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, ч. 1 ст. 77 ЦПК України зазначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Також, ч. 1 ст. 80 ЦПК України вказує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Та, ч. 1 ст. 81 ЦПК України проголошує, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В подальшому, піддаючи аналізу відповідь Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 09.12.2021 року № 10-6-0.47-6123/2-21 встановлено, що при формуванні і виготовленні матеріалів лісовпорядкування “Проект організації та розвитку лісового господарства” від 2005 року, документацій із землеустрою “Проектно-технічної документації із землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), та складання державних актів, на право власності на земельну ділянку громадянам, із земель реформованого КСП “Поліський край”, Дідовицької сільської ради Новоград-Волинського району від 2004 року та “Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) громадянам із спільно-часткової власності реформованого КСП “Поліський край” с. Дідовичі Новоград-Волинського району Житомирської області” від 2016 року, порушено вимоги ст. 49 ЛК України та вимоги ст. 193 ЗК України.

Ст. 49 ЛК України регулює завдання та ведення державного лісового кадастру.

Ст. 193 ЗК України регулює завдання та ведення державного земельного кадастру.

Отже, існує спір щодо ведення державних реєстрів щодо встановлення меж земель лісового фонду та земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Позивачем на доведено суду та не надано належних доказів того, що спірні земельні ділянки за кадастровими номерами: 1824081200:01:000:0758, 1824081200:01:000:0709, 1824081200:01:000:0766, 1824081200:01:000:0765, 1824081200:01:000:0795, 1824081200:01:000:0380, 1824081200:01:000:0708, 1824081200:01:000:0710 розташовані на землях лісового фонду.

Суд розглядає спори у межах заявлених позовних вимог.

Щодо посилання позивача на те, що земельні ділянки за кадастровими номерами: 1824081200:01:000:0758, 1824081200:01:000:0709, 1824081200:01:000:0766, 1824081200:01:000:0765, 1824081200:01:000:0795, 1824081200:01:000:0380, 1824081200:01:000:0708, 1824081200:01:000:0710 не можуть перебувати у приватній власності, оскільки знаходяться в межах гідрологічного заказника місцевого значення “Дідовицький”, який належить до об`єктів природно заповідного фонду України.

Як зазначено вище, Житомирська обласна рада 12.09.2018 року за № 1214 винесла рішення “Про утворення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення”, яким створено гідрологічний заказник місцевого значення “Дідовицький”.

Відповідно до ст. 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

У свою чергу, ст. 45 ЗК України регулює використання таких земель, а саме, землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Закон, який регулює використання земель природно-заповідного фонду є ЗУ “Про природно-заповідний фонд України”.

Відповідно до ст. 3 ЗУ “Про природно-заповідний фонд України” до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Відповідно до абзацу другого ст. 4 цього закону, регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

Отже, з аналізу вищезазначених норм закону заказники можуть перебувати на землях приватної власності.

Виключення становлять лише землі, на яких знаходяться території природних заповідників, заповідні зони біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки. Вказані землі, відповідно до абзаців першого та третього цього закону не можуть перебувати у приватній власності.

Також, вказаним ЗУ “Про природно-заповідний фонд України” врегульовано питання режиму охорони і збереження природного надбання, що знаходяться на цих землях, зокрема, абзац 4 цього закону вказує, що у разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов`язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов`язання.

На підставі вищевикладеного суд вирішив відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 141, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог Керівника Новоград-Волинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Житомирської обласної ради, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , СТОВ “Птахівник”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ДП “Новоград-Волинський лісгосп АПК” ЖОКАП “Житомироблагроліс” про визнання рішення сільської ради недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, припинення речового права - права власності на земельну ділянку та усунення перешкод у здійснення права користування і розпорядження земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації прав – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 27.10.2023 року.

Головуючий:                                                О.М. Коцюба