ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2023 року                               м. Чернігів                           Справа № 620/12789/23

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді                                                                                                                                                       Тихоненко О.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,     

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не врахування періоду роботи в колгоспі імені Коцюбинського з 18.10.1986 по 12.08.1987 до загального страхового стажу, а також із 13.06.1983 по 24.10.1983, із 12.04.1984 по 30.10.1985, із 18.10.1988 по 01.01.1991 у пільговому обчислені рік роботи за один рік і шість місяців;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати період роботи з 18.10.1986 по 12.08.1987 до загального страхового стажу ОСОБА_1 , а також період роботи в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі з 13.06.1983 по 24.10.1983, з 12.04.1984 по 30.10.1985 та з 18.10.1988 по 01.01.1991 у пільговому обчислені рік роботи за один рік і шість місяців, а також здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням довідок про заробітну плату від 25.03.2019 №438 та №439, виданих архівним відділом адміністрації Нижнівартівського району Ханти-Мансійського автономного округу з 18.02.2023.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що відповідач безпідставно не зараховує до страхового стажу період трудової діяльності в колгоспі з 18.10.1986 по 12.08.1987 та протиправно не враховує періоди діяльності в районах, прирівняних до районів Крайньої Півночі у пільговому обчисленні, а також не враховує довідки про розмір заробітної плати при обчисленні пенсії.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Вказану ухвалу суду відповідач отримав 06.09.2023, що підтверджується довідкою в матеріалах справи, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався. При цьому, суд зазначає, що відповідачем згідно штампу на конверті подано відзив на позов 18.10.2023 без клопотання про поновлення процесуального строку на його прийняття, як наслідок поданий понад строк відзив не може бути прийнятий судом до уваги.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 21.08.1981 в період з 18.10.1986 по 12.08.1987 ОСОБА_1 працював в колгоспі імені Коцюбинського в с. Бігач, Менського району, Чернігівської області на посаді будівельника. В період із 13.06.1983 по 24.10.1983 працював на посаді склара 4 розряду в СМУ №9 Трест «Нижнівартівськнафтобуд»;

в період з 12.04.1984 по 30.10.1985 працював лицювальником-плиточником 3 розряду в Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції;

в період з 18.10.1988 по 25.11.1988 працював  монтажником 3 розряду в Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції; в період з 26.11.1988 по 05.01.1990 працював на посаді монтажника 3 розряду в Кооперативі «Енергобудівник» при СУ-2 Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції; в період з 05.01.1990 по 09.06.1992 працював на посаді сварщика 4 розряду в Кооперативі «Енергобудівник» при СУ-2 Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції (а.с.24-29). Крім того, в трудовій книжці міститься відмітка про район прирівняний до району Крайньої Півночі, що також підтверджується архівною довідкою №438 від 25.03.2019 (а.с.47).

На звернення позивача від 17.05.2023, в якому останній просив надати відомості: про періоди трудової діяльності, які враховані відповідачем до загального страхового стажу при призначенні пенсії за віком; про періоди трудової діяльності, які не зараховані до страхового стажу та підстави такого не зарахування; про застосування пільгового обчислення страхового стажу як один рік роботи за один рік і шість місяців при обрахунку страхового стажу за період роботи в районах Крайньої Півночі до 01.01.1991, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 14.06.2023 повідомлено, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зарахований період роботи з 18.10.1986 по 12.08.1987, оскільки відсутня уточнююча довідка за роботу в колгоспі; зарахувати пільгове обчислення пенсії немає підстав, оскільки відсутні документи за період роботи в районах Крайньої Півночі (а.с.15 на звороті).

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону № 1058-ІV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло до 01.01.2004, зокрема, у статті 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-ХІІ, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи згідно трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 21.08.1981 в період з 18.10.1986 по 12.08.1987 ОСОБА_1 працював в колгоспі імені Коцюбинського в с. Бігач, Менського району, Чернігівської області на посаді будівельника.

Відповідно до пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 58 від 29.07.1993, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Згідно з пунктом 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

У графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу (пункт 2.14 Інструкції №58).

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Отже, з системного аналізу вказаних вище норм слідує, що вимоги щодо внесення записів про звільнення з роботи та завірення печаткою запису про звільнення прямо передбачені Інструкцією № 58, також трудова книжка має містити відомості про переведення та звільнення працівника з посади, перейменування підприємства чи реорганізацію, що вбачається з наведених положень Інструкції №58.

Однак, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на загальних підставах.

Наведене цілком узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, висновки якого мають враховувати суди відповідно до положень частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для не врахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд зазначає, що спірний запис трудової діяльності позивача з 18.10.1986 по 12.08.1987 здійснено з урахуванням усіх вимог щодо порядку оформлення запису, як наслідок наявні підстави для   зарахування спірного періоду до стажу роботи позивача.

Щодо періоду роботи позивача з 13.06.1983 по 24.10.1983, з 12.04.1984 по 30.10.1985 та з 18.10.1988 по 01.01.1991  в районах Крайньої Півночі суд зазначає наступне.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За правилами пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до абзацу 2 частини другої пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

З аналізу наведених норм слідує, що обчислення пільгового страхового стажу під час трудової діяльності в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі здійснюється на підставі трудової книжки, в якій повинно бути зазначено період роботи та користування пільгами або письмового трудового договору, або довідки, що містять такі відомості.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 18 червня 2020 року в справі № №537/1415/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 10 січня 2019 у справі № 352/1612/15а (2а/3 52/70/15), від 10 вересня 2019 року v справі № 348/2208/16-а).

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи згідно з трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 від 21.08.1981

в період із 13.06.1983 по 24.10.1983 працював на посаді склара 4 розряду в СМУ №9 Трест «Нижнівартівськнафтобуд» ;

в період з 12.04.1984 по 30.10.1985 працював лицювальником-плиточником 3 розряду в Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції;

в період з 18.10.1988 по 25.11.1988 працював  монтажником 3 розряду в Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції; в період з 26.11.1988 по 05.01.1990 працював на посаді монтажника 3 розряду в Кооперативі «Енергобудівник» при СУ-2 Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції; в період з 05.01.1990 по 09.06.1992 працював на посаді сварщика 4 розряду в Кооперативі «Енергобудівник» при СУ-2 Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції. що також підтверджується наданою архівною довідкою (а.с.47)

За наведених обставин суд дійшов висновку, що стаж роботи позивача в районах Крайньої Півночі та місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі підтверджується відомостями, що містяться в трудовій книжці та наданій архівній довідці, в якій зазначено період його роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, тобто у відповідності до вимог до п. 5 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що є підставою для здійснення пільгового обчислення його страхового стажу.

З огляду на зазначене, позивач має право на пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" та пільгове обчислення його страхового стажу.

Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 10.02.1960, постанови Ради Міністрів СРСР № 148 від 10.02.1960 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26.09.1967 «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Пунктом «д» статті 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» постановлено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, при умові укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Відповідно до статті 3 Указу Президії Верховної Ради СРСР «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» від 26.09.1967 постановлено скоротити тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» з п`яти до трьох років.

Надавати зазначені пільги особам, які прибули в ці райони і місцевості за власною ініціативою, за умови укладення ними трудових договорів на термін три роки, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки.

Відповідно до абзацу першого пункту 2 Інструкції про порядок надання пільг, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС № 520/П-28 від 16.12.1967, пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу від 10.02.1960, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.1967, надавалися незалежно від наявності письмового трудового договору.

Згідно з пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01.01.1991 на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Частиною четвертою статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).

Натомість Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області відмовлено у зарахуванні періодів роботи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої півночі в пільговому обчисленні, оскільки відсутні документи за період роботи в районах Крайньої Півночі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, про протиправність дій відповідача щодо не зарахування позивачу періодів роботи в районах Крайньої Півночі, а саме з 13.06.1983 по 24.10.1983, з 12.04.1984 по 30.10.1985 та з 18.10.1988 по 01.01.1991.

          Позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 25.03.2019 №438 та №439, виданих архівним відділом адміністрації Нижнівартівського району Ханти-Мансійського автономного округу не підлягає задоволенню, оскільки розцінюється судом передчасно заявленою.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з заявою щодо здійснення перерахунку і виплати пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 25.03.2019 №438 та №439, виданих архівним відділом адміністрації Нижнівартівського району Ханти-Мансійського автономного округу, а отже і відсутнє порушене право позивача.

          Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цієї позовної вимоги слід відмовити, як передчасних (заявлені на майбутнє).

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не зарахування  періоду роботи в колгоспі імені Коцюбинського з 18.10.1986 по 12.08.1987 до загального страхового стажу; періоду роботи з 13.06.1983 по 24.10.1983 на посаді скляра 4 розряду в СМУ №9 Трест «Нижнівартівськнафтобуд», період роботи з 12.04.1984 по 30.10.1985 на посаді лицювальника-плиточника 3 розряду в Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції, період роботи з 18.10.1988 по 25.11.1988 на посаді  монтажника 3 розряду в Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції, період роботи з 26.11.1988 по 05.01.1990 на посаді монтажника 3 розряду в Кооперативі «Енергобудівник» при СУ-2 Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції, період роботи з 05.01.1990 по 01.01.1991 на посаді сварщика 4 розряду в Кооперативі «Енергобудівник» при СУ-2 Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції у пільговому обчислені рік роботи за один рік і шість місяців;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати період роботи в колгоспі імені Коцюбинського з 18.10.1986 по 12.08.1987 до загального страхового стажу; періоду роботи з 13.06.1983 по 24.10.1983 на посаді скляра 4 розряду в СМУ №9 Трест «Нижнівартівськнафтобуд», період роботи з 12.04.1984 по 30.10.1985 на посаді лицювальника-плиточника 3 розряду в Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції, період роботи з 18.10.1988 по 25.11.1988 на посаді  монтажника 3 розряду в Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції, період роботи з 26.11.1988 по 05.01.1990 на посаді монтажника 3 розряду в Кооперативі «Енергобудівник» при СУ-2 Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції, період роботи з 05.01.1990 по 01.01.1991 на посаді сварщика 4 розряду в Кооперативі «Енергобудівник» при СУ-2 Управлінні будівництва Нижнівартівської Державної районної електростанції у пільговому обчислені рік роботи за один рік і шість місяців.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул. П`ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940.           

Повне судове рішення складено 26.10.2023.

Суддя                                                                                                              Оксана ТИХОНЕНКО