К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2023 року місто Київ

справа № 761/39344/17

апеляційне провадження № 22-ц/824/10966/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача - Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

за участю секретаря судового засідання: Осінчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва у складі судді Волошина В.О. від 2 червня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні по цивільній справі № 761/39344/17 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", треті особи, які не заявлять самостійних вимог щодо предмета спору: Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про стягнення суми вкладу за договором банківського вкладу,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст обставин справи

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, посилаючись на те, що рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 травня 2019 року стягнуто з ПАТ КБ "Хрещатик" на його користь грошові кошти за договором № 276D-660819 банківського вкладу "Живи Сонячно" в доларах США із щомісячною виплатою процентів від 26 лютого 2016 року в розмірі 35 647,71 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 893 052 грн. 48 коп. На виконання цього рішення видано виконавчий лист № 761/39344/17.

Вказує, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 травня 2019 року не виконано, а постановою НБУ від 5 квітня 2016 року ПАТ КБ "Хрещатик" віднесено до категорії неплатоспроможних. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має відповідати за порушення зобов`язань неплатоспроможного банку,

просив замінити боржника у виконавчому листі з ПАТ КБ "Хрещатик" на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 2 червня 2022 року заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні залишено без задоволення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви.

Скаржник зазначає, що відповідно до положень статті 29 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд набуває прав кредитора банку: на загальну суму, що підлягає відшкодуванню вкладником такого банку на кінець дня, що передує дню початку тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 3 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність". У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною 2 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд набуває прав кредитора: на загальну суму, що підлягає відшкодуванню вкладникам такого банку на кінець дня, що передує дню початку процедури його ліквідації. Таким чином, Фонд є кредитором банку, що ліквідується та як наслідок боржником по відношенню до кредиторів банку.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Поданий Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відзив на апеляційну скаргу не приймається судом апеляційної інстанції, оскільки поданий поза межами встановленого судом строку для вчинення відповідної процесуальної дії і підстав для його поновлення судом не встановлено.

Позиція учасників справи, які з`явилися в судове засідання

ОСОБА_1 в судовому засіданні, яке відбулося в режимі відеоконференціїї, підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній підстав та просив її задовольнити.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Музичук Л.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала та просила залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що рішенням правління Національного банку України від 2 червня 2016 року № 46-рш відкликано банківську ліцензію ПАТ КБ "Хрещатик". На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 3 червня 2016 року № 913 розпочато ліквідацію ПАТ КБ "Хрещатик" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку строком з 6 червня 2016 року по 5 червня 2018 року.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 13 травня 2019 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Хрещатик" про стягнення суми вкладу за договором банківського вкладу. Стягнуто з ПАТ КБ "Хрещатик" на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором № 276D-660819 банківського вкладу "Живи Сонячно" в доларах США із щомісячною виплатою процентів від 26 лютого 2016 року в розмірі 35 647,71 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України становить 893 052 грн. 48 коп. Стягнуто з ПАТ КБ "Хрещатик" на користь держави судовий збір в розмірі 8 000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

26 липня 2019 року ОСОБА_1 видано виконавчий лист на примусове виконання вказаного рішення.

2 жовтня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ КБ "Хрещатик" як юридичної особи.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до частин 1-2 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

За змістом даної норми права суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою, відноситься до переліку осіб, визначених частиною 2 статті 442 ЦПК України, та, що до заяви додані документи, які підтверджують правонаступництво сторони виконавчого провадження.

У зв`язку із заміною боржника відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, з огляду на що припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником проводиться відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" та норм ЦПК України за заявою заінтересованої особи зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього боржника всі права та обов`язки у зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого

відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним законом, що унормовує дані правовідносини.

Згідно з пунктом 16 частини 1 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 36 вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з пунктами 1, 2 частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку).

Частинами 1, 5, 7 статті 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У день внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повноваження Фонду як ліквідатора щодо такого банку припиняються і Фонд надсилає Національному банку України звіт про завершення ліквідації банку.

Відповідно до статті 53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" 2 жовтня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ КБ "Хрещатик" як юридичної особи, а, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а сам банк ліквідованим.

Таким чином, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ КБ "Хрещатик" також є припиненим.

ПАТ КБ "Хрещатик" було ліквідовано, при цьому Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є його правонаступником, а лише здійснював владні повноваження щодо введення тимчасової адміністрації (ліквідації) банку та виплати відшкодування за вкладами в порядку, встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є боржником з виконання рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 травня 2019 року у справі № 761/39344/17, у зв`язку із проведенням Фондом процедури ліквідації банків, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки норми спеціального Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" не містять положень щодо визнання Фонду правонаступником банківської установи у зв`язку з проведенням ліквідації останньої.

Подібні висновки викладені в ухвалі Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 334/1913/16-ц (провадження № 61-8655ск20); в постанові від 24 вересня 2020 року у справі № 334/8020/18 (провадження № 61-7616св20).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів стягувача та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків районного суду, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка переглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а аргументи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 2 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді: