Справа № 201/3414/23

Провадження № 2/201/2951/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого - судді Батманової В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетрвоськгаз збут», Акціонерного товариства «Дніпрогаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про скасування особових рахунків та скасування заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетрвоськгаз збут», Акціонерного товариства «Дніпрогаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України» про скасування особових рахунків та скасування заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він був власником квартири АДРЕСА_1 . На його ім`я були відкриті особові рахунки по сплаті комунальних послуг у тому числі і за газ. Позивач сплачував за користуванням газом та у 2011 року продав квартиру ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 25 травня 2011 року. Перед укладанням договору купівлі-продажу, позивач отримував у відповідача довідку про відсутність боргів. Згодом, 06 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут» звернулося до Красногвардійського районного суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з позивача заборгованості за спожитий природний газ у сумі 3778,76грн. і такий наказ було видано. Дізнавшись про стягнення зазначеної суми, позивач оскаржив наказ і Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 18 червня 2020 судовий наказ було скасовано. Згідно рахунків відповідачів, «Нафтогаз» вимагає сплати боргу який утворився за цією квартирою -7711,42грн (особовий рахунок НОМЕР_1 ), АТ «Дніпрогаз» - 742,35грн. (особовий рахунок( НОМЕР_2 ), ТОВ «Дніпровськагаз Збут - в сумі 4280грн. – (особовий рахунок НОМЕР_2 ). Загальна сума, боргу складає 12733,77грн.

Позивач звертався до відповідачів з проханням анулювання борги на його ім`я, на що вони відмовили і пояснили, що це відбувається тому, що новий власник квартири, який нею користується, не переоформив особовий рахунок на газ на своє ім`я.

Відтак вважає дії відповідачів незаконними та просить суд скасувати особові рахунки у ( ТОВ Дніпровськгаз 3бут-№0310374825), (АТ «Дніпрогаз»-0310374825), (ТОВ «ГК» Нафтогаз України»- 970258674) по кв. АДРЕСА_1 в частині прізвища користувача, виключивши « ОСОБА_1 », скасувавши заборгованості на його ім`я по зазначеній квартирі.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Батмановою В.В. від 06.10.2023 залучено до участі в справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в якості співвідповідача.

Представник відповідача Акціонерного товариства «Дніпрогаз» скористався правом на подання відзиву в якому заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що АТ «Дніпрогаз» позбавлено функцій здійснення розподілу природного газу, крім того, позивач не звертався із заявою про припинення договірних відносин та зміну персоніфікованих даних відтак просив відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України» надав письмові пояснення в яких заперечував проти задоволення позову, оскільки позивачем не обґрунтовано в чому саме полягає порушення прав позивача відповідачем ТОВ «ГК «Нафтогаз України», та враховуючи надані відповіді товариством про видалення контактних даних позивача вбачається відсутність предмету спору, відтак просив відмовити в задоволенні позову.

Інші сторони правом на подання відзиву не скористались, заяв та клопотань суду не надали.

Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив в якій заперечував доводи викладені відповідачем, просив задовольнити позов з підстав в ньому викладених.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Встановлено, що позивач був власником квартири АДРЕСА_1 .

На його ім`я були відкриті особові рахунки по сплаті комунальних послуг у тому числі і за газ.

Позивач сплачував за користуванням газом та у 2011 року продав квартиру ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу від 25 травня 2011 року, який було посвідчено у приватного нотаріуса ДНО - Шевченко І.Б., зареєстровано в реєстрі за № 636.

Перед укладанням договору купівлі-продажу, позивач отримував у відповідача довідку про відсутність боргів.

Згодом, 06 березня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз Збут» звернулося до Красногвардійського районного суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з позивача заборгованості за спожитий природний газ у сумі 3778,76грн. і такий наказ було видано.

Дізнавшись про стягнення зазначеної суми, позивач оскаржив наказ і ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2020 судовий наказ було скасовано.

15.05.2023 від позивача до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» надійшла заява, в якій позивач проінформував ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про зміну власника квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Листом від 19.05.2023 № 119/5.3-16485-2023 працівниками товариства було надано відповідь позивачу, якою повідомлено про видалення контактних даних позивача, роз`яснено прядок повідомлення Постачальника про звільнення займаного приміщення та зміни персоніфікованих даних власника газифікованого об`єкту, відповідно до правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2496 від 30.09.2015.

Таким чином, товариство здійснило всі необхідні заходи задля врегулювання спірних питань, та на підставі наданих позивачем даних, здійснило актуалізацію відомостей по газифікованому об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .

31.05.2023 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятор) постановою № 972 зупинено дію ліцензії з розподілу природного газу, виданої Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз».

З 01.06.2023 AT «Дніпрогаз» позбавлено функцій здійснення діяльності з розподілу природного газу, відповідно позбавлено статусу Оператора ГРМ.

Відтак, AT «Дніпрогаз» з 01.06.2023 не володіє даними про споживачів послуг з розподілу природного газу, яку раніше надавало, про стан особових рахунків, що відкрито за об`єктами надання послуг, не може вносити до бази даних зміни персоніфікованих даних по споживачам, в тому числі щодо позивача.

Крім того, за період здійснення ліцензійної діяльності на ринку природного газу, позивач не звертався до AT «Дніпрогаз» щодо розірвання договірних відносин пов`язаних із наданням послуг з розподілу природного газу, доказів зворотнього позивачем не надано та судом не встановлено.

В долученій позивачем копії звернення до AT «Дніпрогаз» від 22.05.2023 за вх. № 3-0523-6957 від 24.05.2023 зазначено прохання про розірвання договору постачання природного газу. Але, AT «Дніпрогаз» за існуючими в той час ліцензійними умовами провадження господарської діяльності не надавало послуг з постачання природного газу. Це заборонено, крім того, ст. 39 згадуваного Закону. Про що і зазначено у відповіді від 17.05.2023 за вих. № 4658/61.

Пункт 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання (редакція від 05.03.2010р.) №2246 від 09.12.1999 (надалі - Правила 2246), затверджених постановою КМУ та які діяли до 16.07.2016, зобов`язував споживача не пізніше ніж за сім днів до звільнення приміщення або повного припинення газопостачання письмово повідомити газопостачальне (газорозподільне) підприємство про розірвання договору та розрахуватися за послуги з газопостачання.

Відповідно до п. 31 Правил 2246, газорозподільне підприємство мало право припиняти постачання газу споживачеві у випадках, передбачених у пункті 6 цих Правил.

За приписами п. 6 Правил 2246, газопостачання припиняється у разі подання споживачем письмової заяви про припинення газопостачання. Припинення постачання газу споживачеві в житлових будинках залежно від обставин здійснюється шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби та/або інвентарної заглушки перед газовим приладом (пристроєм) або на ввідному газопроводі. Про припинення газопостачання складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача.

Також, не надано суду доказів звернення позивача до АТ «Дніпрогаз» в період дії Правил надання населенню послуг з газопостачання (редакція від 05.03.2010) №2246 від 09.12.1999 з відповідною заявою. Тож, ані попереднім власником, ані фактичним, не було поставлено до відома за час надання послуг АТ «Дніпрогаз» про відповідні зміни.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Також слід зазначити, що обраний позивачем спосіб захисту про скасування особових рахунків не відповідає наведеним у ст. 16 Цивільного кодексу України способам захисту. Скасування особового рахунку не передбачено як діючим законодавством, так договірними відносинами із споживачами. Особовий рахунок присвоюється об`єкту за яким надаються послуги, для спрощення процедури ідентифікації даних по об`єкту надання послуг. В свою чергу припинення правовідносин та внесення змін персоніфікованих даних, відбувається у передбачений законом спосіб, розірванням договірних відносин.

Тож, припинення договірних відносин та зміна персоніфікованих даних про споживача за особовим рахунком по об`єкту надання послуг, зокрема, розподілу природного газу, відбувається у передбаченому законом порядку. Права позивача за наведеними обставинами та долученими доказами не порушено. Відповідно таке право не підлягає захисту в судовому порядку та повинно було бути реалізовано позивачем у досудовому порядку у відповідності із вимогами законодавства.

З урахуванням викладеного суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України").

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати понесені позивачем стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 76-78, 81-82, 89, 130, 137, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд -    

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетрвоськгаз збут», Акціонерного товариства «Дніпрогаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «ГК «Нафтогаз України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про скасування особових рахунків та скасування заборгованості відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя                                                                                                                              В.В. Батманова