242/1678/23

3/242/636/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2023 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Черков В.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 022578 від 26.09.2023 року, ОСОБА_1 26.09.2023 року о 20 годині за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, 8, керував автомобілем ВАЗ – 21099-20, номерний знак НОМЕР_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з роту, млява мова, порушення рухів). Від проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, надав заяву про розгляд справи без її участі, вину не визнав, вказує, що автомобіль стояв, просить закрити провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання. Склад правопорушення в діях водія є закінченим вже з моменту його відмови від проходження обстеження.

В постанові ВП ВС від 30.06.2022 року (справа № 9901/159/19) вказано, що у випадку, якщо водій погодився на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та згоден з його результатами, необхідність проведення відповідного огляду в закладах охорони здоров`я відсутня. Натомість за наявності в поліцейського підстав вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп`яніння, та у випадку незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд водія повинен бути проведений у закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту виявлення поліцейським відповідних ознак.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи  в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці данні встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

Згідно ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Так, зі складеного протоколу вбачається, що ОСОБА_1 26.09.2023 року о 20 годині за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. Гоголя, 8, керував автомобілем ВАЗ – 21099-20, номерний знак НОМЕР_1 , знаходячись в стані алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з роту, млява мова, порушення рухів). Від проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

З відеозапису, який долучений до складеного протоколу, вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляє поліцейським, що він регулює світло фар, в подальшому погоджується проїхати до медичного закладу та вже безпосередньо біля нього (після слів поліцейського, що огляд є добровільним) відмовляється. При цьому, даний відеозапис не містить факту керування автомобілем, а так само пропозиції пройти відповідний огляд на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних приладів.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні №404/4467/16-а від 20.02.19 ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Таким чином, керування транспортним засобом – це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху – для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

За матеріалами справи не встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ – 21099-20, номерний знак НОМЕР_1 , тобто здійснював функцію водія, а тому твердження поліцейського, який складав протокол, ґрунтується на припущеннях, оскільки жодного відеозапису з цього приводу не містять.

Також, у випадку поліцейський, коли отримавши згоду водія на проведення огляду на стан сп`яніння, повинен був виконати вимоги нормативно-правових актів (п. 9 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015), а саме: доставити водія до відповідного медичного закладу для проходження такого огляду, а не розповідати водію про добровільність такого огляду (що не передбачено п. 2.5 ПДР України), що в свою чергу спонукало водія відмовитися від проходження огляду.

Відповідно до частини другої статті 251 КупАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

В постанові КАС ВС від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.

Відповідно до вимог ст. 251, 252 КУпАП складені протоколи про адміністративне правопорушення не може бути належним доказом адміністративного правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд позбавлений можливості забезпечення всебічного, повного й об`єктивного з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу безумовно не може надати змоги як суду, так і сторонньому спостерігачу безальтернативно визнати, що в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є склад правопорушення й вона винна в ньому.

На підставі викладеного, керуючись ст. 247, 283-284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, провадженням закрити.

Скарга на постанову суду до Дніпровського апеляційного суду може бути подано через Селидівський міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя                                Черков В.Г.