У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2023 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 120 221 050 600 007 46 від 02 вересня 2022 року стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари, Київської області, громадянина України, працюючого директором ФОП " ОСОБА_7 ", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

обвинуваченого у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_8 , -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 24.02.2023 ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям.

Кримінальне провадження, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, - закрито.

У провадженні стягнуто процесуальні витрати та вирішена доля речового доказу.

Не погоджуючись з ухвалою суду, перший заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24.02.2023 у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційних вимог прокурор вказує, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не було враховано положення ст. 45 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" № 12, а саме те, що дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду, а відсутність хоча б однієї з зазначених складових дійового каяття - виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.

Прокурор звертає увагу, що в ухвалі суду не знайшло відображення та під час здійснення кримінального провадження не мало місця виконання однієї з обов`язкових умов звільнення від кримінальної відповідальності, в порядку ст. 45 КК України, - а саме активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При цьому, як посилається прокурор, посилаючись у своєму рішенні на активне сприяння особи розкриттю кримінального правопорушення, суд не зазначив, у чому саме полягала активність та ініціативність обвинуваченого у сприянні правоохоронним органам в розкритті конкретного кримінального правопорушення.

Прокурор звертає увагу, що визнання обвинуваченим, затриманим з наркотичним засобом на місці вчинення кримінального правопорушення, своєї вини та надання правдивих показань - жодним чином не свідчить про наявність активного сприяння розкриттю злочину, бо конкретне правопорушення припинено працівниками правоохоронних органів, які задокументували фактичні обставини, а будь-якої значної допомоги, яка б була критично важлива для розкриття кримінального правопорушення, - обвинувачений не надав, оскільки, навіть за його відмовою від надання показань, всі обставини, що підлягають доказуванню, встановлені правоохоронними органами самостійно.

Підсумовуючи, прокурор стверджує, що всупереч вимогам закону, суд незаконно і невмотивовано застосував до обвинуваченого ст. 45 КК України, яка не підлягала застосуванню, тобто неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.

Скориставшись правом, передбаченим ст. 402 КПК України, захисник ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 подав заперечення на апеляційну скаргу, в якихпросить ухвалу Печерського районногосуду міста Києва від24.02.2023 у справі № 757/26376/22-к залишитибез змін, а апеляційну скаргу першого заступника керівникаКиївської міської прокуратури ОСОБА_5 - без задоволення.

Також в запереченнях вказано, що обвинувачений ОСОБА_6 та йогозахисник - адвокат ОСОБА_9 небажають брати участь вапеляційному розгляді (а.п. 167-168).

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_9 про дату, час та місце призначеного судового засідання в умовах воєнного стану повідомлялися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом.

Враховуючи ту обставину, що на розгляді в суді апеляційної інстанції провадження перебуває з 10.05.2023, а також думку прокурора в суді апеляційної інстанції про можливість розгляду провадження у відсутність обвинуваченого та захисника за відповідною заявою сторони захисту, які ознайомлені зі змістом апеляційної скарги прокурора та не бажають брати участь у розгляді провадження за обраною ними позицією захисту, колегія суддів ухвалює рішення про проведення апеляційного розгляду за відсутності обвинуваченого за можливості прийняття рішення за результатами розгляду провадження, що не погіршують становище обвинуваченого, а також, виходячи з положень ст. 318 КПК України щодо проведення і завершення судового розгляду протягом розумного строку.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , вважаючи, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, провівши судові дебати, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.

Суд апеляційної інстанції розглядає провадження з дотриманням вимог ст. 62 Конституції України та ст. 404 КПК України.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зокрема, законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Як видно зі змісту судового рішення та журналу судового засідання, оскаржувана ухвала Печерського районного суду міста Києва від 24.02.2023 стосовно ОСОБА_6 про звільнення його від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв`язку з дійовим каяттям була постановлена в підготовчому судовому засіданні.

У свою чергу, згідно положень ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду.

Відсутність хоча б однієї з зазначених складових дійового каяття - виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.

Тобто, ухвалення рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності, передбачає за собою, щонайменше, дослідження складових дійового каяття, що перераховані вище.

Водночас, аналіз положень КПК України щодо безпосередності дослідження судом показань, речей і документів (ст. 23 КПК України), обґрунтовування своїх висновків показаннями, які судом сприймались безпосередньо (ст. 94, ч. 5 ст. 95 КПК України), законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення (ст. 370 КПК України) - дає підстави стверджувати про те, що суд першої інстанції повинен був безпосередньо з`ясувати наявність дійового каяття обвинуваченого та пересвідчитись у його щирості, а також перевірити те, чи дійсно обвинувачений активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення.

Ці обставини суд першої інстанції міг з`ясувати лише шляхом дослідження доказів, у тому числі детального допиту обвинуваченого щодо визнання ним вини та щирого каяття у вчиненні злочину, і надати їм оцінку відповідно до положень ст. 94 КПК України.

Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону у ході вирішення питання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ст. 45 КК України, судом першої інстанції дотримано не було, бо рішення ухвалене на задоволення клопотання захисника ОСОБА_10 у підготовчому судовому засіданні, без допиту обвинуваченого та з`ясування відношення обвинуваченого до проступку, у вчиненні якого він обвинувачується, не з`ясовуючи наявності інших підстав, необхідних для застосування положень ст. 45 КК України, таких як щире каяття у вчиненні злочину, що не пов`язано з намаганням уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене, та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Отже, суд першої інстанції в ході ухвалення рішення про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України допустив такі істотні порушення вимог закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, наслідком чого стало неправильне/передчасне застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою безспірне скасування ухвали суду з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, в ході якого необхідно дослідити і інші апеляційні вимоги першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 .

За викладеним, апеляційна скарга першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404 ,407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 24 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 120 221 050 600 007 46 від 02 вересня 2022 року, якою ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв`язку з дійовим каяттям, а кримінальне провадження закрито, - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3