справа № 492/214/23

провадження № 2/492/357/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 жовтня 2023 року                                 м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді – Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання – Гамурар І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

встановив:

Позивачка звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача про розірвання шлюбу (а.с. 2-3). Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 27 лютого 2012 року вони з відповідачем уклали шлюб, від якого мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя з відповідачем не склалося внаслідок відсутності взаєморозуміння, розходження поглядів на життя, виховання дитини. Шлюбні відносини між сторонами є фактично припиненими, сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Таким чином, позивачка дійшла висновку, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу є неможливим і наполягає на розірванні шлюбу, у зв`язку з чим звернулась до суду із зазначеною позовною заявою.

У судове засідання позивачка не з`явилась, але до суду від неї надійшла заява, в якій просила суд про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити без надання строку для примирення, у разі неявки відповідача в судове засідання не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи двічі повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судових повісток відповідачу. Клопотання про розгляд справи за його відсутності, відзив на позовну заяву до суду не подавав, про причини неявки суд не повідомив.

Суд також враховує, що складовим елементом права на справедливе судочинство є судовий розгляд справи упродовж розумного строку (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) від 04 листопада 1950 року та рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Світлана Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, пункт 86; «Странніков проти України» від 03 травня 2005 року, пункт 40; «Лещенко і Толюпа проти України» та «Смирнова проти України» від 08 листопада 2005 року, пункт 54; «Антоненков та інші проти України» від 22 листопада 2005 року, пункт 41).

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, у рішенні ЄСПЛ у справі «Тойшлер проти Германії» від 04 жовтня 2001 року наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Отже, відповідач зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З матеріалів справи не вбачається, що відповідач надавав суду доказів неможливості прибути в судове засідання. Суд враховує строки розгляду справи, передбачені законом, дві неявки відповідача в судове засідання без поважних причин, а також не встановлення наявності поважних причин для неявки.

Також, судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, забезпечено всі процесуальні права у спосіб, передбачений ЦПК України.

Виходячи із вищезазначеної практики ЄСПЛ, враховуючи зазначені обставини неявки відповідача до суду, суд вважає можливим провести розгляд справи за відсутності відповідача, який з 22 березня 2023 року, тобто з моменту прийняття судом позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі до ухвалення даного заочного рішення, жодного разу до суду не прибув, станом розгляду справи не цікавився, тим самим своїм процесуальним обов`язком з`явитись в судове засідання за викликом, – знехтував.

Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідача, який не вчиняє дій щодо участі у розгляді справи.

Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

Враховуючи вказані факти, згоду позивачки, що викладена у її заяві, суд вважає за можливе, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, ухвалити рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, надані докази, давши їм оцінку в сукупності, вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов`язані з припиненням шлюбу між подружжям, тому при вирішенні спору між сторонами слід керуватися Сімейним Кодексом України.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Зі свідоцтва про шлюб вбачається, що 27 лютого 2012 року Виконавчим комітетом Задунаївської сільської ради Арцизького району Одеської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 (а.с. 4, 5) та ОСОБА_2 , про що було складено відповідний актовий запис за № 01 (а.с. 6).

Сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 7).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи їх збереження є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.

Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що шлюб носить формальний характер. Сторони фактично припинили подружні стосунки, відносин не підтримують. Суперечок матеріального характеру, майнових претензій один до одного в них немає, спірне майно відсутнє. За таких обставин суд вважає, що сім`я розпалася, подальше спільне проживання сторін і збереження їхньої родини є неможливим, родина розпалася остаточно й шлюб між ними варто розірвати.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України суд може розірвати шлюб за позовом одного із подружжя.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу у зв`язку з реєстрацією шлюбу позивачка змінила прізвище, у якої до шлюбу було прізвище « ОСОБА_4 ». Приймаючи до уваги той факт, що позивачка не подала до суду заяви про зміну свого наявного прізвища на дошлюбне, суд не вбачає підстав для зміни прізвища позивачки.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Суд також вважає за необхідне роз`яснити, що згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Також, суд звертає увагу на те, що у зв`язку з недостатньою кількістю в Арцизькому районному суді Одеської області суддів (з 2017 року кількість суддів у суді зменшилася з 5 до 1), щодо яких має здійснюватися автоматизований розподіл справ, навантаження на одну суддю виходить за межі фізичних можливостей.

В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 року), з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом», зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів - всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і, зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.

У пункті 33, 35 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам - членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, підкреслено, що кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати відповідно до стандартів, викладених у ст. 6 Конвенції, а також, щоб судді могли ефективно працювати.

Отже, у судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал, тому незабезпечення належного функціонування судової системи через відсутність достатньої кількості суддів, що призвело до надмірного навантаження, яке утворилося на суддю, яка одна здійснює правосуддя в Арцизькому районному суді Одеської області замість п`яти суддів, унеможливило розгляд наявної справи у строки, передбачені ЦПК України.

На підставі ст. ст. 56, 104, 105, 110-113, 114, 115 СК України, керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 13, 19, 44, 49, 76-82, 89, 128, 211, 247, 258, 259, 274-279, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 27 лютого 2012 року Виконавчим комітетом Задунаївської сільської ради Арцизького району Одеської області, актовий запис № 01, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 – розірвати.

Після припинення шлюбу залишити за ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_5 ».

Рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після набрання ним законної сили надіслати до Арцизького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.

Роз`яснити, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є наявне рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено позивачкою в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачка, якій повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення їй повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя                                                                                Гусєва Н.Д.