УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №291/255/23 Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В.

Категорія 9 Доповідач Трояновська Г. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Трояновської Г.С.        

суддів: Борисюка Р.М., Павицької Т.М.

розглянувши у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) в м. Житомирі цивільну справу №291/255/23 за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Ружинської селищної ради до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Червоненської селищної ради Попіль Володимира Вікторовича про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності з одночасним припиненням відповідного речового права

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2023 року, постановлену під головуванням судді Митюка О.В. у м.Ружині,

в с т а н о в и в :

23.02.2023 керівник Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Ружинської селищної ради звернувся до суду із названим позовом.

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 10.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі. Розгляд справи вирішено здійснити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання по справі в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області (Житомирська область, смт Ружин, вул. О.Бурди, 37) на 29.05.2023 року о 14 годині 30   хвилин. Встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення   ухвали про відкриття провадження у справі для подання :

- до суду - відзиву на позовну заяву і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову;

- позивачу, іншим відповідачам та третім особам - копії відзиву та доданих до нього документів.

Зазначено, що у разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

05.09.2023 представником відповідача ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву та письмове клопотання, відповідно до якого він просить суд, продовжити строк на подання відзиву на позовну заяву, оскільки ОСОБА_1 хоча зареєстрований за місцем проживання в своїх батьків в смт.Ружині, але фактично працює та проживає у м. Києві та у зв`язку із воєнним станом та додатковим навантаженням на роботі не має можливості відвідувати зареєстроване місце проживання. Відповідно ухвалу про відкриття провадження по справі, копію позовної заяви було отримано батьками відповідача, сам відповідач ознайомився із вказаними матеріалами лише в червні 2023 року. З червня місяця відповідач намагався за місцем свого проживання знайти фахівця в галузі права та укласти угоду про надання правової допомоги під час розгляду справи в суді, але в умовах воєнного стану значно зменшилась чисельність працюючих адвокатів і відповідачу не вдалося вчасно знайти адвоката готового належно представляти його інтереси в суді.

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2023 року відмовлено представнику відповідача, адвокату Остапчуку І.В. у продовженні строку на подання відзиву в цивільній справі за позовом Керівника Бердичівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі: Ружинської селищної ради до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Червоненської селищної ради Попіль Володимира Вікторовича про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності з одночасним припиненням відповідного речового права. Повернуто відзив особі, яка його подала.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву. Зазначає, що відповідач зареєстрований за місцем проживання своїх батьків в смт Ружин Житомирської області, але фактично проживає у м. Києві і у зв`язку із воєнним станом та додатковим навантаженням в роботі не має можливості відвідувати зареєстроване місце проживання, а тому про оскаржувану ухвалу йому стало відомо лише у червні 2023 року. Наголошує, що відповідач намагався знайти за місцем свого проживання фахівця в галузі права та укласти угоду про надання правничої допомоги, але в умовах воєнного стану значно зменшилась кількість працюючих адвокатів, тому договір було укладено лише 29.08.2023. На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув, а тому, відмовляючи у задоволенні клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву, позбавив відповідача можливості захистити свої права та законний інтерес.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що строк для подання відзиву на позовну заяву та подання клопотання про продовження строку на подання відзиву сплив 31.03.2023 року, відзив та клопотання про продовження процесуального строку для подання відзиву представник відповідача подав до суду лише 05.09.2023 - через 5 місяців. Відтак, клопотання про продовження строку на подання відзиву подано після закінчення такого строку, тому відповідно до вимог частини 2 статті 127 ЦПК України таке клопотання задоволенню не підлягає.

Колегія суддів погоджуються із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст.178 ЦПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив подається в строк встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, – встановлюються судом.

Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин другої, шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Обгрунтовуючи причини пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву представник відповідача, вказав, що ухвалу про відкриття провадження по справі, копію позовної заяви було отримано батьками відповідача, сам відповідач ознайомився із вказаними матеріалами лише в червні 2023 року.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвала Ружинського районного суду Житомирської області про відкриття провадження у справі, в якій встановлено строк для подання відзиву, постановлена 10.03.2023, копію ухвали направлено за місцем реєстрації відповідача 14.03.2023 (а.с. 29).

Копію вказаної ухвали, судову повістку, копію позовної заяви з додатками, відповідач отримав 16.03.2022 (а.с.34).

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Таким чином, відповідачу в установленому законом порядку вручено копію ухвали про відкриття провадження у справі від 10.03.2023 – 16 березня 2023, а тому суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що строк для подання відзиву на позовну заяву та подання клопотання про продовження строку на подання відзиву сплив 31.03.2023.

Сам факт запровадження воєнного стану в Україні та пов`язаних з цим обставин (повітряні тривоги, систематичні відключення електроенергії), без обґрунтування неможливості звернення до суду у встановлені строки у зв`язку із запровадженням такого, не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення чи продовження цих строків.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22, провадження № 11-119заі22.

Колегія суддів зауважує, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, місто Житомир і область не включені до територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, тому немає об`єктивних підстав вважати, що факт тривання воєнного стану в Україні є безумовною перешкодою для своєчасного звернення до суду.

Посилання представника відповідача на те, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні зменшилась кількість фахівців в галузі права, що потребувало додаткового часу для пошуку відповідного фахівця і укладення угоди про надання правничої допомоги, яку підписано 29.08.2023, не є поважною причиною для продовження строку на подання відзиву, з огляду на таке.

Національні суди повинні враховувати можливість заявника ефективно представляти себе у суді (рішення Європейського суду з прав людини від 07 травня 2002 року у справі «Мак-Вікар проти Сполученого Королівства», заява № 46311/99, пункти 48 – 62; від 23 вересня 1998 року у справі «Стіл і Морріс проти Сполученого Королівства», заява № 68416/01, пункт 61).

Держава не відповідальна за професійний юридичний захист особи у цивільній справі, незалежно від того, на яких умовах надається правова допомога – на умовах безкоштовної чи оплатної правової допомоги адвоката, крім особливих обставин (рішення ЄСПЛ від 30 березня 1999 року у справі «Tuziсski проти Польщі», заява № 40140/98, умови визначення про неприйнятність).

В обов`язки держави також не входить забезпечення необхідного балансу між ефективним доступом до суду з одного боку, та незалежністю професії юриста з іншого (рішення ЄСПЛ від 22 березня 2007 року у справі «Старощик проти Польщі», заява № 59519/00, пункт 135).

Верховний Суд в численних ухвалах та постановах зазначає, що з урахуванням висновків ЄСПЛ, суди у цивільних справах не оцінюють професійність, якість чи своєчасність правової допомоги, яка перешкодила особі, якій вона надається, отримати ефективний доступ до суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 не навів обставин, які б свідчили про те що, відповідач не мав можливості у встановлений судом строк звернутися до суду у будь-який зручний для нього спосіб, зокрема засобами дистанційного зв`язку (на офіційну електронну або поштову адреси суду, через підсистему «Електронний суд»), та не надав доказів на їх підтвердження, принаймні, як він зазначає, з часу, коли дізнався про відкриття провадження у справі - у червні 2023 року. Натомість відзив на позовну заяву подано лише у вересні 2023 року.

Відповідно до статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок – добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю треба розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

ОСОБА_1 з 16.03.2023 був обізнаний про факт відкриття провадження у цій справі судом першої інстанції, мав об`єктивну можливість у межах розумних строків подати до суду відзив на позовну заяву, проте подав зі спливом тривалого часу.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Виходячи із наведеного, встановивши, що відзив на позовну заяву подано 05.09.2023 - через 5 місяців, місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку на подання відзиву, оскільки його подано після закінчення такого строку. Вказані висновки суду узгоджуються зокрема із висновками Верховного Суду при вирішенні подібного питання ухвалою від 15.02.2023 у справі № 554/4001/17.

Відповідно до пункту 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст.375  ЦПК  України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення  з додержанням  норм  матеріального  і процесуального  права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що  ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права й підстав для її скасування, не вбачає.    

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Ружинського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та з цього дня може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Судді: