ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 420/5965/22

адміністративне провадження № К/990/19265/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 420/5965/22

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузнєцова Любов Олександрівна,

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: судді-доповідача - Кравченка К.В., суддів: Джабурія О.В., Вербицької Н.В.,

УСТАНОВИВ:

Суть спору

1. У квітні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області), в якому просив:

1.1. визнати бездіяльність Головного управління Державної податкової служби в Одеській області відносно порушення права ОСОБА_1 на державну службу, в частині не призначення останнього на посаду начальника Причорноморського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, як переможця конкурсу;

1.2. зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області видати наказ, яким призначити ОСОБА_1 на посаду начальника Причорноморського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, як переможця конкурсу.

2. Позовна заява обґрунтована тим, що Головним управлінням ДПС в Одеській області грубо порушено право позивача на державну службу в частині не призначення його на посаду начальника Причорноморського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, як переможця конкурсу.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 19.10.2021 визначено переможцем конкурсу на посаду державної служби категорії «Б» - начальника Причорноморського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, про що позивача повідомлено листом Головного управління ДПС в Одеській області від 19.10.2021 № 331/К/15-32-11-02-12.

4. Головне управління ДПС в Одеській області, відповідно до Закону України від «Про державну службу» 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171, провело щодо позивача спеціальну перевірку, яка завершена 02.12.2021.

5. Як стверджує позивач, відповідно до Закону № 889-VIII ним було пройдено співбесіду з керівником Головного управління ДПС в Одеській області.

6. Відповідачем 02.12.2021 складено лист №362/К/15-32-11-01-27, в якому, зокрема, зазначено про необхідність позивачу не пізніше 06.12.2021 (включно) подати заяву про призначення на посаду начальника Причорноморського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, як переможця конкурсу до управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу Головного управління ДПС в Одеській області.

6.1. У цьому листі наголошено, що у разі ненадходження такої заяви щодо призначення на посаду у зазначений термін, питання щодо призначення позивача не буде розглядатися і ОСОБА_1 буде вважатися таким, що відмовився від посади.

7. Позивач, 06.12.2021 направив заяву до Головного управління ДПС в Одеській області з проханням призначити його на посаду начальника Причорноморського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, що підтверджується копією відповідної заяви, яка зареєстрована в Головному управлінні ДФС в Одеській області 13.12.2021.

8. В той же час, в матеріалах справи міститься лист від 06.12.2021 №1204/15-32-01-06-14, згідно якого організаційно-розпорядчим управлінням Головного управління ДПС в Одеській області повідомлено, що станом на 06.12.2021 року звернень (заяв, клопотань) від ОСОБА_1 не надходило.

9. Листом Головного управління ДПС в Одеській області від 06.12.2021 №364/К/15-32-11-27 позивачу запропоновано у строк до 17:00 год 07.12.2021 з`явитися до управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу Головного управління ДПС в Одеській області та пояснити причини неподання заяви про призначення на посаду як переможцем конкурсу в установлений законом строк з наданням документів, які підтверджують такі обставини.

10. У відповідь на лист від 06.12.2021 року № 364/К/15-32-11-27 ОСОБА_1 на ім`я в.о. голови Головного управління ДПС в Одеській області направив лист від 07.12.2021 року, в якому повідомив, що його призначено головою комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області наказом Державної фіскальної служби України від 18.10.2021 № 39-рг, і, що на сьогодні ліквідація РСО не завершена та що він є відповідальною особою по забезпеченню дотримання режиму таємності та відповідальним за матеріальні носії секретної інформації. У зв`язку із вищевикладеним, позивач просив відтермінувати його призначення на посаду до 17.12.2021 включно.

11. Головним управлінням ДПС в Одеській області 20.12.2021 року складено лист № 370/К/15-32-11-01-27, в якому вказано, що станом на 15:45 год 17.12.2021 ОСОБА_1 , не з`явився до управління кадрового забезпечення та розвитку персоналу Головного управління ДПС в Одеській області для вступу на державну службу шляхом призначення на відповідну посаду. Враховуючи вказане, у зв`язку з неповідомленням позивачем об`єктивних причин відтермінування призначення на посаду, з наданням підтверджуючих документів, ОСОБА_1 вважається таким, що відмовився від зайняття вказаної посади, як переможця за результатами конкурсного відбору.

12. Наказом Головного управління ДФС в Одеській області №361-о від 21.12.2021 полковника податкової міліції ОСОБА_1 начальника третього оперативного відділу Управління оперативно-розшукової діяльності Головного управління ДФС в Одеській області звільнено з посади та податкової міліції ДФС запас Збройних Сил України за статтею 4 підпункту «г» (через скорочення штатів) з 31.12.2021.

13. Далі 11.01.2022 позивачем направлено до Голови Національного агентства України з питань державної служби скаргу, в якій він просив вжити заходи, що встановлені законодавством у зв`язку із визнанням позивача особою, що відмовився від зайняття вказаної посади, як переможця за результатами конкурсного відбору.

14. У відповідь на вказану скаргу Національним агентством України з питань державної служби складено листа від 19.01.2022, в якому зазначено про надсилання скарги за належністю до Державною податкової служби України.

15. Державною податковою службою України у відповідь на скаргу позивача складено лист №1900/К/99-00-11-02-02-09 від 17.02.2022, в якому викладено обставини за яких позивача визнано особовою, що відмовився від зайняття вказаної посади, як переможця за результатами конкурсного відбору.

16. Вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління ДПС в Одеській області відносно порушення права ОСОБА_1 в частині непризначення на посаду, як переможця конкурсу, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

17. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 позов задоволено частково:

17.1. визнано протиправними дії Головного управління ДПС в Одеській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 на посаду начальника Причорноморського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, як переможця конкурсу;

17.2. зобов`язано Головне управління ДПС в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.12.2021 про призначення його на вказану посаду, як переможця конкурсу та прийняти мотивоване рішення;

17.3. в задоволенні решти вимог - відмовлено.

18. Задовольняючи позов в означеній частині суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у призначені позивача на посаду державної служби, оскільки щодо нього не було встановлення за результатами спеціальної перевірки відомостей, які не відповідають встановленим законодавством вимогам для зайняття посади; позивач не відмовлявся від підписання контракту про проходження державної служби (у разі укладення), а навпаки усіма своїми діями демонстрував бажання бути призначеним на посаду начальника Причорноморського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області, як переможця конкурсу.

18.1. Також суд першої інстанції зазначив, що обставини працевлаштування позивача у податковій міліції, з урахуванням наведених ним доводів, об`єктивно обумовили необхідність відтермінування такого призначення, а тому відповідач не довів того, що викладена у листі від 20.12.2021 № 370/К/15-32-11-01-27 відмова прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

19. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 скасовано та прийнято у справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без розгляду.

19.1. Залишаючи позов без розгляду суд апеляційної інстанції виходив із того, що зі змісту скарги позивача до Голови Національного агентства України з питань державної служби від 11.01.2022 слідує, що порушення своїх прав позивач пов`язує із повідомленням у листі від 20.12.2021 № 370/К/15-32-11-01-27 ГУ ДПС про те, що він вважається таким, що відмовився від зайняття вказаної посади, як переможця за результатами конкурсного відбору.

19.2. Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки матеріали справи не містять доказів вручення позивачу листа ГУ ДПС від 20.12.2021 № 370/К/15-32-11-01-27, а про існування такого останній вперше зазначає у своїй скарзі до Голови Національного агентства України з питань державної служби від 11.01.2022, то саме з 11.01.2022 необхідно обраховувати місячний строк звернення до суду із цим позовом незалежно від тих позовних вимог, тобто тих способів захисту, які визначив позивач у своїй позивний заяві (оскарження рішень, дій чи бездіяльності ГУ ДПС в Одеській області). Відповідно, останнім днем для подачі цього позову необхідно вважати 11.02.2023, проте позивач звернувся до суду лише 13.04.2022, тобто з пропуском строку звернення до суду більше ніж на 2 місяці.

19.3. Враховуючи наведене, суд цієї інстанції констатував, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2021 ухвалено з порушеннями норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування такого рішення та залишення позову без розгляду.

19.4. При цьому, судом апеляційної інстанції зауважено, що факт подання апелянтом поза межами строку, визначеного частиною першою статті 303 КАС України, своїх додаткових письмових пояснень від 01.05.2023, в яких апелянт фактично доповнив підстави своєї апеляційної скарги доводами про пропуск позивачем строку звернення до суду, не дає підстав їх відхилити та не враховувати, оскільки єдина підстава для неврахування таких доповнень передбачена у частині другій статті 303 КАС України, і ця підстава не стосується порушення вказаного строку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції

20. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузнєцова Любов Олександрівна, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, де сторона позивача просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 у справі № 420/5965/22 та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2023.

20.1. В обґрунтування підстав касаційного оскарження скаржник зазначає про порушення судом норм процесуального права.

20.2. Касатор зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків щодо того:

1) що днем порушення прав позивача є 11.01.2022 - дата листа, яким позивач спрямував на адресу Національного агентства України з питань державної служби скарги з приводу порушення його прав на проходження державної служби, яке полягало у виданні ГУ ДПС в Одеській області листа від 20.12.2021 вих.№370/К/15- 32-11-01-27 про те, що позивач вважаєтесь таким, що відмовився від зайняття вказаної посади, як переможець за результатами конкурсного відбору;

2) що до спірних правовідносин підлягає застосуванню положення частиною п`ятою статті 122 КАС України, якою встановлено місячний строк для звернення до суду.

20.3. У цьому аспекті касатора підкреслює, що за змістом статті 11 Закону № 889-VIII, у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.

20.4. Зауважує, що правова процедура встановлена статтею 11 Закону № 889-VIII, яка містить чітку послідовність дій із зазначенням способів її здійснення та строків - є досудовим порядком врегулювання спору. Разом з цим, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

20.5. Як зазначає сторона позивача, отримавши 03.04.2023 лист ДПС України від 17.02.2022 вих.№ 1900/к/99-00-11-02-02-09 (який було направлено звичайним, а не рекомендованим листом), ОСОБА_1 опинився у стані правової невизначеності, оскільки його зміст не дозволяв дійти однозначного висновку про результат розгляду скарги, тому 16.04.2022, в межах строку встановленого частиною четвертою статті 122 КАС України, позивач звернувся до суду.

20.6. На думку скаржника, ігнорування судом апеляційної інстанції вищезазначених положень діючого законодавства, призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.

21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.06.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.

22. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 25.10.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

23. Від Головного управління ДПС в Одеській області надійшов відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить залишити її без задоволення з огляду на необґрунтованість її доводів, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

25. Відповідно до ухвали Верховного Суду касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.

26. У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку із оскарженням позивачем бездіяльності суб`єкта владних повноважень (суб`єкта призначення) в частині не призначення останнього на посаду, як переможця конкурсу.

27. За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

28. Частиною четвертою цієї статті встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

29. Згідно із частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

30. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

31. Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що у цій справі позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із цим позовом про визнання бездіяльності протиправною 13.04.2022.

32. Питання дотримання строків звернення позивача до суду із цим позовом не було предметом оцінки та дослідження судом першої інстанції і це питання не порушувалося відповідачем під час її розгляду.

33. Одеським окружним адміністративним судом 09.02.2023 ухвалено рішення по суті позовних вимог, яким позов у цій справі задоволено частково.

34. Своєю чергою, Головне управління ДПС в Одеській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, оскаржило його 08.03.2023 в апеляційному порядку, зокрема з підстав порушення цим судом положень Закону № 889-VIII, Закону України «Про запобігання корупції» та просило рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалите нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

35. Як слідує із змісту апеляційної скарги апелянт не висловлював свою незгоду із рішенням суду першої інстанції в частині дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом, та відповідно клопотань про залишення позову без розгляду з підстав визначених пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України в апеляційній скарзі не заявляв.

36. З цих підстав суд апеляційної інстанції ухвалою від 05.04.2023 відкрив апеляційне провадження у справі № 420/5965/22 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області.

37. Пізніше, апелянт 01.05.2023 подав до суду пояснення до апеляційної скарги, де зазначив, що суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин не надав оцінку дотримання позивачем строку звернення до суду, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України; просив прийняті вказані пояснення та скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

38. Із змісту оскаржуваної постанови слідує, що суд апеляційної інстанції не надавав своїх висновків щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права, застосувавши наслідки пропущення строку звернення до суду, визначені статтею 123 КАС України, на підставі частини першої статті 319 та пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

39. Залишаючи позовну заяву у справі № 420/5965/22 без розгляду суд апеляційної інстанції виходив із відсутності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, який, на думку суду, дізнався про порушення своїх прав 11.01.2022, звертаючись до Голови Національного агентства України з питань державної служби, а тому саме з 11.01.2022 обраховував місячний строк звернення до суду із цим позовом, незалежно від тих позовних вимог, тобто тих способів захисту, які визначив позивач у своїй позивний заяві (оскарження рішень, дій чи бездіяльності ГУ ДПС в Одеській області).

40. У контексті спірних правовідносин Суд зазначає, що Верховний Суд у справах № 420/1927/20, № 0440/6027/18, № 1640/2719/18, № 520/5875/19 за схожих правовідносин вже вирішував питання, що стосується меж перегляду судом апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції, зокрема правомірності застосування наслідків частини четвертої статті 123 КАС України про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, у випадку, коли рішення суду першої інстанції не оскаржується з цих підстав.

41. Згідно із сформованою та усталеною практики Верховного Суду щодо вказаного питання суд апеляційної інстанції не має підстав для перевірки рішення суду першої інстанції в частині висновків про дотримання позивачем строків звернення до суду, за відсутності в апеляційній скарзі на рішення суду вимог учасників справи про його скасування з підстав порушення позивачем строків звернення до суду та необхідності залишення позову без розгляду з підстав визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.

42. Так, межі перегляду судом апеляційної інстанції визначені статтею 308 КАС України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 308 КАС України).

43. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308 цього ж Кодексу).

44. Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, визначені частиною третьою статті 317 КАС України, а саме: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими; 3) справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у судовому рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

45. Нормами абзацу другого частини першої статті 319 КАС України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього ж Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

46. Беручи до уваги викладене, Верховний Суд, зокрема, у постанові від 21.07.2021 у справі № 520/5875/19 дійшов висновку, що розгляд судом справи, позов у якій подано за межами строків звернення, не відноситься до порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, у зв`язку з чим наявність таких обставин не дає суду апеляційної інстанції повноважень для скасування рішення суду, якщо доводи про пропуск строку звернення до суду не були підставою для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції.

47. Наявність у суду апеляційної інстанції повноважень скасовувати рішення суду першої інстанції із залишенням позовної заяви без розгляду не надає права суду апеляційної інстанції застосовувати ці повноваження з власної ініціативи.

48. Аналогічні висновки щодо застосування статей 308, 319 КАС України в подібних правовідносинах викладені також у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 0440/6027/18, від 12.01.2021 у справі № 1640/2719/18, від 23.02.2021 у справі № 420/1927/20 і Суд не знаходить підстав для відступу від вказаної правової позиції під час розгляду цієї справи.

49. Як слідує зі змісту апеляційної скарги відповідача, доводи про подання позивачем позову за межами строків звернення до суду та необхідність залишення позову без розгляду з підстав визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України не були підставою, на якій ґрунтувалися його вимоги про скасування рішення суду першої інстанції.

50. А відтак суд апеляційної інстанції не мав підстав для перевірки рішення суду першої інстанції в частині висновків про дотримання позивачем строків звернення до суду.

51. Крім того, аргументи щодо порушення позивачем строку звернення до суду були зазначені апелянтом лише у поясненнях від 01.05.2023, однак такі не містили клопотання про залишення позову у цій справі без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

52. Варто зауважити, що вказані пояснення подані відповідачем позам межами строку, визначеного частиною першою статті 303 КАС України згідно із якою особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

53. Раніше Верховний Суд вже висловлював позицію про те, що процесуальним законом не передбачено права апелянта на подання «пояснень» або «уточнень» до апеляційної скарги, а тому в разі надходження до суду апеляційної інстанції однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої апеляційної скарги, повинен визначити її процесуальну форму - зміна чи доповнення апеляційної скарги.

54. При цьому, при поданні вказаних змін чи доповнень апелянт має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, у вигляді відмови у прийнятті таких змін чи доповнень та повернення їх апелянту.

55. Крім того, з метою визначення меж апеляційного розгляду, встановлених статтею 308 КАС України, питання щодо прийняття таких змін чи доповнень має бути процесуально вирішено судом апеляційної інстанції.

56. Разом із тим вказані пояснення не містять обґрунтувань апелянтом необхідності зміни чи доповнення його апеляційної скарги, у той час як вимоги до суду апеляційної інстанції у них відповідають змісту вимог апеляційної скарги. Не просить відповідач і про поновлення пропущеного строку на їх подання.

57. Своєю чергою, строк на апеляційне оскарження визначений статтею 295 КАС України, частиною першою якої, зокрема, установлено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

58. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

59. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

60. Матеріали справи не містять процесуальних рішень суду апеляційної інстанції щодо прийняття судом пояснень відповідача до апеляційної скарги від 01.05.2023 та щодо вирішення питання поновлення строків на їх подання, як і не визначив суд змісту їх процесуальної форми - зміна чи доповнення апеляційної скарги.

61. За обставинами цієї справи суд апеляційної інстанції, не вирішуючи питання щодо прийнятності пояснень від 01.05.2023 до апеляційної скарги вийшов за межі статті 308 КАС України.

62. Доводи суду апеляційної інстанції, що єдина підстава для неврахування судом таких пояснень передбачена у частині другій статті 303 КАС України, і ця підстава не стосується порушення строку їх подання, є необґрунтованими, позаяк у частині першій цієї статті законодавцем чітко визначено право особи змінити чи доповнити свою апеляційну скаргу лише у межах строку, визначеного на апеляційне оскарження.

63. Таким чином судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції порушено положення статей 303 та 308 КАС України.

64. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції безпідставно вийшов за межі апеляційного перегляду та помилково застосував наслідки визначені пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України, використавши свої повноваження без законних на те підстав, визначених нормами КАС України.

65. При цьому, суд апеляційної інстанції всупереч статті 308 КАС України не переглянув рішення суду першої інстанції по суті спору, не надав оцінку доводам апеляційної скарги.

66. За такого правового врегулювання справа підлягає направленню для продовження апеляційного розгляду.

67. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

68. За правилами статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

69. Таким чином, Суд скасовує постанову апеляційного суду, який безпідставно застосував наслідки, встановлені статтею 123 КАС України, чим порушив норми процесуального права, що призвело до необґрунтованого скасування рішення суду першої інстанції та залишення позову без розгляду і направляє справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

70. З огляду на результат касаційного розгляду справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузнєцова Любов Олександрівна, задовольнити частково.

2. Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2023 року у справі № 420/5965/22 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк