ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/6970/23 пров. № А/857/13491/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:                                        Затолочного В.С.,

суддів:                                                            Довгополова О.М., Качмара В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 460/6970/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, (рішення суду першої інстанції ухвалила суддя Гудима Н.С. у м. Рівне Рівненської області 12 червня 2023 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, дата складення повного тексту судового рішення 12 червня 2023 року), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також – ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі також – ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність командира ВЧ НОМЕР_1 щодо невидання наказу про нарахування і виплату додаткової винагороди на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі також – Постанова № 168) за період з 26.02.2022 по 25.03.2022;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу на підставі Постанови № 168 додаткову винагороду в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України за період такої участі з 26.02.2022 по 25.03.2022.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із вказаним рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, ВЧ НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що довідки про безпосередню участь позивача у бойових діях, не підтверджені обов`язковими документами, які передбачені відповідними рішеннями Міністерства оброни України. Тому у позивача не виникло право на виплату, щодо якої виник даний спір.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 у спірному періоді і дотепер проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Зазначені обставини визнаються і не заперечуються обома учасниками справи.

Відповідно до витягу з Наказу командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 20.01.2022 року № 18, серед інших військовослужбовців, майор ОСОБА_1 , начальник штабу-заступник командира батальйону забезпечення руху ВЧ НОМЕР_1 , вважається таким, що прибув до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупуванні « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 19 січня 2022 року.

Відповідно до витягу з наказу командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №64 від 27.03.2022 (м.Покровськ) позивач вважається таким, що вибув зі складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань у складі оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », з 26 березня 2022 року.

Згідно з довідкою №2022/окп/38/1087 від 03.05.2022, виданою та підписаною начальником штабу - першим заступником командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » бригадним генералом ОСОБА_2 та начальником групи військової служби правопорядку оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковником ОСОБА_3 , серед переліку інших військовослужбовців, майор ОСОБА_1 перебував в складі особового складу, який проходив військову службу у зведеному загоні забезпечення руху 1 батальйону забезпечення руху ВЧ НОМЕР_1 , брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування або збройної агресії впродовж 28 діб, а саме: у період часу з 26 по 28 лютого 2022 року, з 01 по 25 березня 2022 року.

Вказана довідка містить кутовий штамп та печатку військової частини НОМЕР_2 (далі також – ВЧ НОМЕР_2 ), дійсність змісту довідки засвідчена: начальником групи морально-психологічного забезпечення - заступником командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » полковником ОСОБА_4 , начальником військово-медичної групи оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » підполковником м/с Сергієм Гуменюком, помічником командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з правової роботи підполковником юстиції ОСОБА_5 та начальником адміністративної групи оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » майором ОСОБА_6 .

Підставою видачі цієї довідки зазначено: наказ командира оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №18 від 20.01.2022 та бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.02.2022 за №39/304/14/5т.

У лютому 2023 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою щодо надання інформації про нарахування та виплату ряду військовослужбовців, зокрема позивачу, додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168, в розмірі 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно до часу участі в бойових діях та заходах.

У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 28.02.2023 року повідомив, що на підставі довідки від 03.05.2022 № 2022/окп/38/1087 ним подано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України заявку-розрахунок на фінансування для виплати грошового забезпечення, у тому числі додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. в розрахунку за період безпосередньої участі осіб у бойових діях, проте така заявка-розрахунок не була прийнята Департаментом з тих причин, що вказана довідка не відповідає вимогам рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 № 248/12298 (із змінами, внесеними рішенням від 18.04.2022 № 248/1529). Отже, ВЧ НОМЕР_1 вчинено всі дії, необхідні для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях, а невиплата останньої відбулася із об`єктивно незалежних від відповідача причин. Також повідомлено, що відповідний наказ про виплату відповідного розміру додаткової винагороди командиром ВЧ НОМЕР_1 не видавався.

Як свідчить зміст довідки про доходи від 14.02.2023 № 403, позивачу в березні, травні, червні 2022 року виплачувалася додаткова винагорода із розрахунку 30000 гривень на місяць, однак виплата додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень за період з 26.02.2022 по 25.03.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу його участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації на території України – не здійснювалася.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявними у справі доказами підтверджується право позивача на отримання виплат за безпосередню участь у бойових діях, передбаченої Постановою № 168.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила наступне.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з частинами першою – третьою статті 1 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі також - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (державні органи).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

В подальшому дію воєнного стану в Україні неодноразово продовжено.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято Постанову № 168.

Згідно з пунктом 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах .

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Отже, на період дії воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 та в подальшому продовженого, згідно Постанови № 168 передбачена виплата додаткової винагороди, починаючи з 24.02.2022.

Разом з тим, аналіз змісту пункту 1 Постанови № 168 дозволяє виявити обов`язкові умови виплати передбаченої нею додаткової винагороди військовослужбовцями у розмірі до 100000 грн: період дії воєнного стану; беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів; наявність наказу командира.

Колегія суддів звертає увагу, що у даній справі спірним є право позивача на отримання збільшеної виплати додаткової винагороди до 100000 грн відповідно до Постанови № 168.

Відповідно до пунктів 2-1, 3 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Порядок та умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги військовослужбовцям Збройних Сил України у спірному періоді, встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою від 25.03.2022 № 248/1298 (далі також - Телеграма).

Досліджуючи пункт 1 Телеграми, апеляційний суд зазначає, що під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (бойові дії або заходи)» слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових)дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, утому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) підчас перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань зведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань зведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії.

Відповідно до пункту 2 Телеграми на період дії воєнного стану військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти) встановлювати виплату щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: 100000 гривень - військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); 30000 гривень - іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби).

Згідно з пунктом 3 цієї ж Телеграми райони ведення бойових дій визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України, а склад діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави-відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України або начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі бойових наказів (бойове розпорядження), журналів бойових дій (вахтовий, журнал) або журналів ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапортів (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.

Пунктом 4 Телеграми передбачено, що командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку до цієї телеграми.

Відповідно до пункту 5 Телеграми виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (військових частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командиром (начальником) військових частин. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов`язково зазначити підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку № 2 до цієї телеграми).

Згідно з пунктом 6 Телеграми накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Колегія суддів зазначає, що рішення Міністра оборони України доведене Телеграмою підлягало обов`язковому виконанню з 24.02.2022 всіма підрозділами Міністерства оборони України та Збройних Сил України й розповсюджувало свою дію на всіх військовослужбовців Збройних Сил України.

Отже, згідно вказаних вище пунктів 5 та 6 Телеграми передбачено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) (військових частини) - особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командиром (начальником) військових частин. Такі накази видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Крім того, рішенням Міністра оборони України від 18.04.2022 № 248/1529 пункт 4 та додаток № 1 Телеграми було викладено в новій редакції за якою командирам тих військових частин (установ), що входять до складу створених (діючих) військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) та виконують завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, та до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною у додатку № 1 до цієї Телеграми та у підставах про видання такої довідки (додаток № 1) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цієї телеграми.

Зокрема, згідно з пунктом 3 Телеграми райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угрупувань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України. Відповідно, має бути документальне підтвердження у вигляді: бойового наказу (бойове розпорядження); журналу бойових дій (вахтовий журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постанова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих оперативно підпорядкованих підрозділі) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах має надаватись довідка командира військової частини (установи) до якої відряджений військовослужбовець.

Таким чином, рішення Міністра оборони України яке доведено Телеграмою, з урахуванням рішення від 18.04.2022 № 248/1529, усіма підрозділами Міністерства оборони України та Збройних Сил України підлягають виконанню, позаяк ними унормовано порядок виплати додаткової винагороди, в той час як умови її виплати передбачено саме Постановою № 168 та встановлено, що остання виплачується виходячи з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Не є спірною та обставина, що позивач, будучи військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 , був відряджений до ВЧ НОМЕР_2 , та з 26.02.2022 по 25.03.2022 перебував у складі сил і засобів оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які залучалися та брали безпосередню участь в угрупованні об`єднаних сил для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань.

Безпосередня участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у вказаний період підтверджена довідкою ВЧ НОМЕР_2 (Оперативно-тактичне угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») від 03.05.2022 №2022/окп/38/1087, яка за формою і змістом відповідає вимогам Телеграми.

Підставою для невиплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 100000,00 грн. слугувало те, що зазначена довідка не відповідає вимогам телеграми Міністра оборони України №248/1529 від 18.04.2022, з огляду на що відповідачем не прийнято відповідний наказ.

Матеріалами справи також підтверджується та обставина, що 04.11.2022 командир ВЧ НОМЕР_1 звертався із службовою запискою до оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на предмет видання додаткових довідок військовослужбовцям, які б відповідали вимогам окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29 з метою нарахування і виплати їм додаткової винагороди із розрахунку 100000 гривень на місяць пропорційно часу, безпосередньої їхньої участі у бойових діях.

У відповіді на вказаний службовий лист від 29.11.2022 № 2022_окп_38_1658 командир оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » генерал-лейтенант ОСОБА_7 вказав про відсутність підстав для надання відповідної довідки, з огляду на те, що вся документація оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » була передана в Галузевий Державний архів Міністерства оборони України (акт від 07.09.2022 № 183-Р), після ліквідації оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.06.2022 № 3794. При цьому, командиром також зауважено, що ВЧ НОМЕР_1 була отримана довідка від 03.05.2022 № 2022/окп/38/1087, яка давала всі підстави для винесення відповідного наказу і виплати військовослужбовцям суми додаткової винагороди.

Як правильно встановив суд першої інстанції, на час, коли позивач брав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (з 24.02.2022 по 25.03.2022) Постанова № 168 не вміщувала жодної норми, якою б передбачалося, що порядок і умови виплати передбачених цією постановою видів додаткової винагороди, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Відповідні зміни були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» (далі також - Постанова № 793), яка набрала чинності лише 19.07.2022.

Відповідно, на момент виникнення спірних правовідносин діяла така редакція Постанови № 168, яка лише встановлювала право на отримання додаткової винагороди за безпосередню участь в бойових діях або в забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, з безпосереднім перебуванням в районах здійснення зазначених заходів.

Оскільки в такій редакції не містилося жодних бланкетних норм про затвердження порядку та умов виплати додаткової винагороди керівниками відповідних міністерств та державних органів, то на момент виникнення спірних правовідносин телеграми Міністра оборони України могли застосовуватися лише в порядку та у спосіб, який відповідає положенню Постанови № 168 та спрямовані на її виконання. Правозастосування таких телеграм у спосіб, який за змістом є позбавленням особи права на отримання відповідної додаткової винагороди є протиправним та не відповідає змісту та призначенню відповідного нормативно-правового акту.

Так як станом на час видачі довідки від 03.05.2022 Постанова № 793, що включила до Постанови № 168 відповідну відсилочну норму про встановлення порядку та умов виплати додаткової винагороди керівниками відповідних міністерств та державних органів, не була і не могла бути прийнята, в той час, як Постанова № 168 прямо передбачала право на таку винагороду, то позивач поза всяким сумнівом мав право на отримання вказаної додаткової винагороди за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії - з 26.02.2022 по 25.03.2022, який підтверджений, як довідкою від 03.05.2022 № 2022/окп/38/1087, так і наказами командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по стройовій частині від 20.01.2022 № 18 та від 27.03.2022 №64.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 824/166/15-а, держава не може відмовляти у здійсненні особі певних виплат у разі чинності законодавчої норми, яка їх передбачає та відповідності особи умовам, що ставляться для їх отримання.

Наявність наказів командира оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 20.01.2022 № 18 та від 27.03.2022 №64 і довідки від 03.05.2022 № 2022/окп/38/1087, в своїй сукупності є достатнім підтвердженням факту безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з 24.02.2022 по 25.03.2022.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин у цій частині, жодна норма чинного законодавства не передбачала права Міністра оборони України обмежувати виплати такої додаткової винагороди, або встановлювати додаткові передумови для її виплати.

Позивач, (як і інші громадяни України, що перебували або перебувають в зоні введення бойових дій з 24.02.2022) як громадянин України, добросовісно виконуючи свій обов`язок, передбачений статтею 65 Конституції України, має безумовне право згідно вищих законодавчих актів на отримання грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168, і жодні рішення Міністра оборони України не можуть бути перешкодою, для реалізації особою, яка здійснює захист незалежності та територіальної цілісності України, права на отримання такої виплати.

У даному випадку саме на органи Міністерства оборони України та Збройних Сил України, в яких проходить службу особа, яка відправляється на бойові завдання, покладається обов`язок належним чином фіксувати вихід на такі завдання, у документах встановленої форми і за першої необхідності належним чином забезпечувати захисників України такими документами за їх вимогами.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, не здійснюючи видання наказу про виплату додаткової винагороди позивачу за період з 26.02.2022 по 25.03.2022, який і є правовою підставою для такої виплати згідно з абзацом 2 пункту 1 Постанови № 168, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, визначений чинним законодавством, тобто протиправно.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правильності застосування судом норм матеріального права до встановлених ним на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів та обставин справи.

Водночас, як убачається з апеляційної скарги, наведені в ній доводи щодо помилковості висновків суду першої інстанції у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів.

Інших доводів на підтвердження правомірності своїх дій відповідач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права – неправильним.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У розрізі вищенаведеного, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та надав їм належну правову оцінку, не допустив порушень норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, що могло б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України залишити без задоволення, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 460/6970/23 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний

судді О. М. Довгополов

В. Я. Качмар

Повне судове рішення складено 25.10.2023