ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2396/23 Справа № 210/3050/20 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року                                                                м.Кривий Ріг

26.09.2023р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді доповідача                                                      ОСОБА_2

суддів                                                                     ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання                 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_7  на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.05.2021р., яким обвинуваченого

ОСОБА_6 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Беруні республіки Узбекистан, зареєстрованого в АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на одинадцять років.

за участю прокурора                                  ОСОБА_8

обвинуваченого                                          ОСОБА_6 ,

захисника                                                 ОСОБА_9

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваним вироком обвинуваченого визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на одинадцять років.

В апеляційній скарзі обвинувачений:

- вважає вирок суду незаконним та несправедливим;

- зазначає, що при проведенні досудового розслідування він був позбавлений права на захист, суд першої інстанції не реагував на незаконні дії правоохоронних органів;

- зазначає, що він вимушено відмовився надати показання в суді першої інстанції, оскільки не розуміє українську мову, та не міг дати відповіді на питання по справі;

- наголошує, що йому погрожували фізичними та моральними діями, якщо він не визнає, що він вчинив вбивство, та вимушено визнав свою винуватість у його вчиненні, оскільки на той час у нього не було захисника;

- зазначає, що у нього був відсутній мотив для вбивства потерпілого;

- звертає увагу на показання ОСОБА_10 про те, що свідок ОСОБА_11 приїхав її забрати від потерпілого, та про те, що обвинувачений взяв ніж лівою рукою та одразу наніс удар в серце потерпілого, після чого витягнув ніж з грудей потерпілого, який в той час лежав на дивані, де помер;

- звертає увагу на показання ОСОБА_12 , про те, що свідок ОСОБА_10 сказала, що вона особисто витягнула ніж з грудей потерпілого, проте суд першої інстанції не взяв це до уваги, також свідок ОСОБА_12 чітко вказав, що вбитий знаходився на підлозі в середині кімнати, ногами до ванної кімнати, що суперечить показанням свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , що потерпілий був вбитий на дивані;

- вказує, що на обох ножах, вилучених з місця події, відсутні відбитки його пальців, оскільки він нікого не вбивав, також на його одязі та тулубі не знайдено крові потерпілого;

- вважає, що він, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння, будучи правшею, не міг взяти ніж у ліву руку та нанести смертельний удар ножем потерпілому;

- вважає, що свідкам ОСОБА_10 та ОСОБА_14 було відомо про його попередню судимість за ч. 2 ст. 121 КК України, крім того, він особисто перебував у стані алкогольного сп`яніння, тому можливо було звинуватити саме його у вбивстві потерпілого, оскільки вони надали суду неправдиві показання, до яких слід відноситись критично;

- прохає скасувати оскаржуваний вирок суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

       В апеляційній скарзі прокурор:

- вважає, що вирок підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке за своїм розміром є явно несправедливим через м`якість;

- вказує, що суд не в повній мірі прийняв до уваги ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, його особу, який вчинив злочин у стані алкогольного сп`яніння щодо свого знайомого за місцем мешкання потерпілого, у вчиненні злочину не розкаявся та шкоду потерпілому не відшкодував, не дивлячись на сукупність доказів винуватості обвинуваченого, які були досліджені та оцінені в суді; зазначене свідчить про байдуже відношення обвинуваченого до вчиненого ним злочину;

- прохає оскаржуваний вирок скасувати в частині призначення покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на тринадцять років.

       Судом апеляційної інстанції обвинуваченого визнано винуватим у тому, що він 04.03.2020 у вечірній час перебуваючи в гостях у свого знайомого ОСОБА_15 – потерпілого - у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , де в компанії ОСОБА_10 та ОСОБА_14 розмістившись за столом у кухні вказаного будинку, вживали спиртні напої. Під час вживання спиртного, приблизно о 22:00 годині 04.03.2020р. між обвинуваченим та потерпілим на ґрунті побутового пияцтва виникла сварка, в процесі якої потерпілий образливо висловився на адресу обвинуваченого.

Зазначені висловлювання образили обвинуваченого, викликавши у нього почуття гострої неприязні до потерпілого та умисел, спрямований на заподіяння йому смерті, за вказаних мотивів.

Діючи з цією метою, обвинувачений взяв з кухонного столу кухонний ніж, та таким чином підшукав собі знаряддя вбивства.

Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачений перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи з умислом спрямованим на заподіяння смерті потерпілому, з мотивів особистої неприязні до нього, знаходячись в приміщенні кухні будинку за вказаною вище адресою, утримуючи підшуканий ним ніж у лівій руці, приблизно о 22:05 годині 04.03.2020 умисно завдав потерпілому, який сидів на дивані, одного удару клинком даного ножа в передню ділянку грудної клітини - місце розташування життєво важливого органу людини - серця, усвідомлюючи при цьому суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого та бажаючи настання саме таких наслідків.

Відразу ж після цього обвинувачений на вимогу ОСОБА_14 , який став безпосереднім очевидцем злочину, припинив свої протиправні дії, а потерпілий в наслідок отриманих, несумісних з життям тілесних ушкоджень, що супроводжувалися травмою серця та ускладнилося його гемотампонадою, в короткий проміжок часу помер на місці злочину.

В результаті злочинних дій обвинуваченого потерпілому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді колото-piзаної рани на передній поверхні грудної клітини в проекції 5-го міжребер`я ліворуч по біля грудинній лінії; розриву серцевої сумки на передній поверхні; в порожнині серцевої сумки містяться згортки крові в об`ємі 200 мл; розриву на передній стінці правого шлуночка, який проходить через коронарну артерію.

Згідно висновків судово-медичних експертиз трупу № 525 від 31.03.2020 та № 525/1 від 29.04.2020р. виявлені у потерпілого тілесні ушкодження відносяться до комплексу проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини та оцінюються в сукупності, за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю потерпілого, яка настала приблизно о 22:17год. 04.03.2020р. в приміщенні будинку АДРЕСА_2 , в результаті проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини, яке супроводжувалося пораненням серця та ускладнилося гемотампонадою серця.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України за ознаками умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині.

       В судовому засіданні суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції обвинувачений свою винуватість не визнав та показав, що він не причетний до вбивства потерпілого, його обмовили свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , оскільки він не вчиняв вбивства потерпілого відсутні будь-які докази причетності до цього злочину. В день події він був у нетверезому стані, тому й казав, що це він вбив потерпілого. При проведенні досудового розслідування до нього були застосовані недозволені методи.

       Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції всебічно, повно та неупереджено дослідив всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору допустимості та достовірності, а сукупність доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. При цьому суд першої інстанції перевірив показання обвинуваченого щодо його непричетності до вбивства потерпілого, враховуючи його заінтересованість у вирішені даного кримінального провадження, проаналізувавши та дослідивши їх зміст з позиції повноти, несуперечності, логічної послідовності, дійшов висновку про їх недостовірність, оскільки вони є неповними та непослідовними у викладенні фактичних обставин справи, в них наявні суттєві протиріччя та вони не узгоджуються з усією сукупністю зібраних доказів по справі, які спростовують показання обвинуваченого, надані ним в судовому засіданні.

       Витягом з ЄРДР від 05.03.2020р. підтверджується, що за повідомленням правоохоронних органів про те, що 04.03.2020р. о 22:38год. в приміщенні буд. АДРЕСА_2 був виявлений труп потерпілого ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з ознаками насильницької смерті – ножовим пораненням в області грудної клітини, розпочато досудове розслідування із правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 115 КК України.

                                        (а.с. 1, 4, 5 т. 2)

       Протоколом огляду місця події від 04.03.2020р. з фото таблицею, підтверджується, що у кімнаті № 2 буд. АДРЕСА_2 посередині знаходиться труп потерпілого в положенні лежачи на спині з раною на передній грудній стінці ліворуч від середньої лінії в проекції п`ятого міжребер`я веретеноподібної форми, з гладкими відносно рівними краями, загостреними кінцями, що орієнтовані на десять та шістнадцять годин стрілочного циферблату, довжиною при зміщені країв 1,8см. Вилучено два ножі, які упаковані до двох паперових конвертів.

                                               (а.с. 7-16 т.2)

Протоколом слідчого експерименту з відеозаписом від 03.04.2020р., підтверджується, що обвинувачений за участю захисника ОСОБА_16 , у присутності судово-медичного експерта ОСОБА_17 , двох понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , показав, що увечері 04.03.2020р. він знаходився в гостях у потерпілого за місцем його мешкання, де вони з потерпілим та свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_14 розпивали спиртні напої. Між ним та потерпілим виникла словесна сварка, під час якої потерпілий образив його, та він особисто взяв зі столу кухонний ніж у ліву руку, став поряд з потерпілим та наказав йому вибачитись, проте потерпілий на вибачився, після чого він особисто наніс потерпілому один удар в груди.

В подальшому він розповів працівниками поліції про це.

Також обвинувачений продемонстрував на макеті чоловічого тіла як правою рукою він обійняв потерпілого в область плечей та наніс йому лівою рукою одного удару клинком ножа в область грудей.

                                       (а.с. 83 т. 2)        

Протоколом слідчого експерименту з відеозаписом від 03.04.2020р., підтверджується, що свідок ОСОБА_10 у присутності двох понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , судово-медичного експерта ОСОБА_17 показала, що увечері 04.03.2020р. вона разом з ОСОБА_13 знаходилась в гостях у потерпілого за місцем його мешкання, де вони разом з потерпілим та обвинуваченим розпивали спиртні напої. Вона з ОСОБА_14 сиділа поряд за столом та навпроти них з протилежної сторони сиділи на дивані та на кріслі потерпілий та обвинувачений. Під час розпивання спиртних напоїв між обвинуваченим та потерпілим виникла словесна сварка, під час якої потерпілий образив обвинуваченого.

Після чого обвинувачений підвівся з крісла, підійшов до столу та взяв зі столу кухонний ніж у ліву руку, стоячи навпроти сидячого на дивані потерпілого, та звернутий до нього обличчям, наніс потерпілому клинком ножа один удар в область грудей.

Вона чула як вподальшому обвинувачений розповів працівникам поліції про свою винуватість у вчиненні злочину.

Також свідок ОСОБА_10 продемонструвала на макеті чоловічого тіла, як обвинувачений, тримаючи в лівій руці кухонний ніж, стоячи навпроти сидячого на дивані потерпілого, та звернутий до нього обличчям, наніс йому одного удару клинком ножа в область грудей.

                                       (а.с. 84 т. 2)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 підтвердила ці показання, доповнивши, що обвинувачений особисто витягнув ніж з грудної клітини потерпілого.

Протоколом слідчого експерименту з відеозаписом від 03.04.2020р., підтверджується, що свідок ОСОБА_14 у присутності двох понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , судово-медичного експерта ОСОБА_17 дав аналогічні показання з обставин події, що і свідок ОСОБА_10 , а також продемонстрував аналогічний алгоритм дій, який зробив обвинувачений щодо потерпілого.

                                       (а.с. 85-86 т. 2)

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 підтвердив ці показання, доповнивши, що обвинувачений особисто витягнув ніж з грудної клітини потерпілого, після цього свідок вибив ніж з рук потерпілого, щоб той другий раз не вдарив потерпілого.

Висновком СМЕ № 525 від 31.03.2020р. підтверджується, що смерть потерпілого наступила від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки, яке супроводжувалося пораненням серця та ускладнилося гемотампонадою серця, що підтверджується наявністю тілесних ушкоджень, морфологічними змінами з боку внутрішніх органів, даними додаткових методів дослідження, а саме колото-різана рана на передній поверхні грудної клітки в проекції п`ятого міжребер`я ліворуч по білягрудинній лінії; розрив серцевої сумки на передній поверхні; в порожнині серцевої сумки міститься згортки крові в об`ємі до 200 мл; розрив на передній стінці правого шлуночка, який проходить через коронарну артерію.

Виявлені тілесні ушкодження прижиттєві, що підтверджується крововиливами в ушкоджених тканинах, виникли незадовго до настання смерті у проміжок часу, який становить від десятків секунд до хвилин.

Виявлені тілесні ушкодження виникли від дії плоского клинкового предмета, що володіє колюче-ріжучими властивостями, слідоутворююча частина якого має ширину на протязі поринулої частини близько 15,2 мм та гостре лезо і «П»-подібний обушок, шириною близько 1 мм.

Виявлені тілесні ушкодження відносяться до комплексу проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки та оцінюються у сукупності, за своїм характером виявлені ушкодження відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа виявлений етиловий спирт у концентрації 5,08 проміле, що відносно до живих осіб відповідає умовно смертельній дозі алкоголю.

При судово-імунологічному дослідженні рідкого зразка крові від трупа потерпілого встановлено, група крові 0 ізогемаглютинінами-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0.

                                       (а.с. 88-92 т. 2)

Висновком додаткової СМЕ № 525/1 від 29.04.2020р. підтверджується,  що з урахуванням попереднього висновку СМЕ, даних додаткових медичних документів, при судово-медичному дослідженні трупа виявлені тілесні ушкодження можуть відповідати приблизно 22:00год. 04.03.2020р.

Беручи до уваги однакові ознаки загоювання в ушкоджених тканинах, можна припустити, що всі тілесні ушкодження завдані у швидкій послідовності одне за одним, розриву у часі утворення немає.

Тілесні ушкодження на трупі потерпілого прижиттєві, тобто посмертних не виявлено.

Смерть потерпілого могла настати за дві години до моменту огляду трупа на місці події.

Після нанесення всього комплексу тілесних ушкоджень потерпілий міг робити самостійні активні дії до моменту настання втрати свідомості.

Беручи до уваги анатомічну локалізацію виявлених тілесних ушкоджені, в область грудної клітки потерпілого було завдано не менш одного удару.

Під час конфлікту взаєморозташування потерпілого та обвинуваченого могло бути різним та під час конфлікту могло змінюватися, потерпілий був звернутий передньою поверхнею тіла в бік травмуючої сили.        

При судово-медичному дослідженні трупа тілесні ушкодження в області верхніх та нижніх кінцівок, які б могли свідчити про можливу боротьбу та самозахист, не виявлені.

При проведенні слідчих експериментів за участю обвинуваченого, свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_14 ними був продемонстрований механізм спричинення тілесних ушкоджень виявлених на трупі потерпілого, який не суперечить механізму, виявленому при судово-медичному дослідженні трупа потерпілого.

                                       (а.с. 95-100 т. 2)

Висновком судово-медичної цитологічної експертизи № 324 від 03.04.2020р. підтверджується, що на клинку першого ножа (об`єкт №1), вилученого під час огляду місця події, встановлена наявність крові та визначений білок людини; клітини з ядрами та мікрочастинки тканин людини не виявлені.

       Статева належність крові невизначена через недостатню кількість її формених елементів. При встановлені групової належності крові виявлений антиген Н ізосерологічної системи АВ0.

Кров на клинку ножа могла походити від особи (осіб) групової властивості, крові якої (яких) властивий вичавлений антиген Н, ізосерологічної системи АВ0, а саме від потерпілого, беручи до уваги його групу крові.

На клинку та рукоятці другого ножа (об`єкти № 3,4), наявність крові не встановлено, клітини з ядрами та мікрочастки тканини не виявлені.

                                       (а.с. 104-107 т. 2)

Висновком судово-медичної криміналістичної №68-МК від 05.05.2020р. підтверджується, що заподіяння рани №1, виявленої на трупі потерпілого, на клапті шкіри грудної клітини ліворуч, вилученого з трупа потерпілого, можливе клинком представленого на експертизу ножа, або іншого предмета з аналогічними властивостями.

                                       (а.с. 164-168 т. 1)

Висновком судово-психологічної експертизи № 221 від 06.05.2020р. підтверджується, що обвинувачений на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, не страждав і в теперішній час не страждає.

Обвинувачений в період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння не виявляв ознак будь-якого хворобливого стану психічної діяльності, а перебував у станів простого алкогольного сп`яніння, про що свідчить вживання ним алкоголю в той день, його правильне орієнтування в навколишньому та особах, певна послідовність та цілеспрямованість дій, відсутність у його висловлюваннях у той період часу ознак маячіння, галюцинацій, розладів свідомості, або інших хворобливих порушень психічної діяльності, коли він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними.

За своїм психічним станом у теперішній час обвинувачений також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та керувати ними.

Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

                               (а.с. 169-171 т.1)

Допитаний судом потерпілий ОСОБА_20 підтвердив, що він є старшим братом потерпілого, вони з братом мало спілкувалися, оскільки брат вів аморальний спосіб життя. В день події він дізнався від матері, що брата зарізали, після чого він поїхав до брата додому, там вже була поліція. Від сусідів йому стало відомо, що вони бачили, як обвинувачений вийшов з дому брата і казав, що зарізав брата.

Допитаний судом у якості свідка ОСОБА_21 показав, що він є лікарем у бригаді «Швидкої медичної допомоги», та на початку березня 2020р., вночі був отриманий виклик за адресою події. Коли він з бригадою приїхав на місце, то побачив в будинку два або три чоловіки, жінку і труп потерпілого. Поруч, на столі чи на підлозі, лежав закривавлений ніж. Він особисто констатував смерть потерпілого, після чого викликав поліцію.        Він особисто чув, що поліцейські казали, що потерпілий назвав обвинуваченого чи то «петухом», чи «голубим», і тому обвинувачений його вдарив потерпілого ножем.

Допитаний судом свідок ОСОБА_22 підтвердив, що він як співробітник патрульної поліції 04.03.2020р виїжджав на місце події за повідомленням «Швидкої допомоги». Їх зустрів фельдшер, показав, де труп потерпілого, при цьому обвинувачений у стані алкогольного сп`яніння знаходився на подвір`ї, особисто підійшов до них і сказав, що потерпілий його образив, та після цього він особисто вдарив потерпілого ножем.

Допитаний судом свідок ОСОБА_12 підтвердив, що він сусідом потерпілого, обвинувачений також йому відомий. В день вбивства йому подзвонив ОСОБА_14 і сказав, що потерпілого зарізали, спитав, що робити. Він особисто сказав викликати «швидку допомогу», та одразу пішов до будинку потерпілого. Коли він особисто прийшов туди, там вже була «швидка допомога» та працівники поліції. Він особисто був понятим при огляді місця події та бачив, що потерпілий лежав у будинку на підлозі, майже посеред кімнати, за 2-3 метри від входу, ногами до ванної. Він особисто чув, як обвинувачений кричав, що це він зарізав потерпілого після того, як потерпілий обізвав його. Поліція декілька разів питала в обвинуваченого, хто це зробив, і він голосно кричав, що це він зарізав потерпілого. У будинку також були п`яні ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .

Постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу ТУ ДБР ОСОБА_25 від 05.09.2023р. підтверджується, що кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62023170030000906 від 10.07.2023р. за заявою обвинуваченого ОСОБА_6 за фактом перевищення службових повноважень службовими особами Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 365 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діях працівників поліції складу кримінального правопорушення.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що судом першої інстанції доведена подія кримінального правопорушення, а саме, що 04.03.2020 у вечірній час обвинувачений, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, під час виниклої в процесі розпивання спиртних напоїв словесної сварки між ним та потерпілим, на ґрунті виниклих особистих неприязних відносин, з метою вбивства, наніс потерпілому кухонним ножем один удар в передню ділянку грудної клітини, чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді колото-piзаної рани на передній поверхні грудної клітини в проекції 5-го міжреберья ліворуч по біля грудинній лінії; розриву серцевої сумки на передній поверхні; в порожнині серцевої сумки містяться згортки крові в об`ємі 200 мл; розриву на передній стінці правого шлуночка, який проходить через коронарну артерію, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя, та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку зі смертю потерпілого, яка настала приблизно о 22:17год. 04.03.2020р. на місці події.

Крім того, судом під час судового розгляду кримінального провадження доведений факт вбивства потерпілого саме обвинуваченим, та зібраними, перевіреними, дослідженими та оціненими наведеними вище достовірними доказами доведена винуватість обвинуваченого у вчиненні умисного вбивства потерпілого, які узгоджуються між собою, не мають протиріч, та спростовують твердження обвинуваченого про його непричетність до вбивства обвинуваченого.

Так винуватість обвинуваченого підтверджується показаннями безпосередніх свідків події ОСОБА_10 та ОСОБА_14 при проведенні слідчих експериментів за їх участю, які вони підтвердили в суді, показаннями свідка ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_12 , які підтвердили в суді, що обвинувачений одразу після вбивства потерпілого на місці події повідомив, що він після нанесення йому потерпілим образи на його адресу, наніс йому один удар ножем. При цьому судом першої інстанції показання зазначених свідків оцінені за критерієм їх послідовності та незмінності, як при проведенні досудового розслідування, так і при судовому розгляді.

Враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що на показання ОСОБА_10 про те, що свідок ОСОБА_13 приїхав її забрати від потерпілого, та про те, що обвинувачений взяв ніж лівою рукою та одразу наніс удар в серце потерпілого, після чого витягнув ніж з грудей потерпілого, який в той час лежав на дивані та там помер, а також є неправдивими показання ОСОБА_12 , про те, що свідок ОСОБА_10 сказала, що вона особисто витягнула ніж з грудей потерпілого, проте суд першої інстанції не взяв до уваги, також свідок ОСОБА_12 чітко вказав, що вбитий знаходився на підлозі в середині кімнати, ногами до ванної кімнати, що суперечить показанням свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , що потерпілий був вбитий на дивані, а також, що свідкам ОСОБА_10 та ОСОБА_13 було відомо про його попередню судимість за ч. 2 ст. 121 КК України, крім того, він особисто перебував у стані алкогольного сп`яніння, тому можливо було звинуватити саме його у вбивстві потерпілого, оскільки вони надали суду неправдиві показання, до яких слід відноситись критично, на думку суду апеляційної інстанції не мають під собою підґрунтя, та не підлягають задоволенню.        

Показання вказаних вище свідків узгоджуються з численними висновками судово-медичних експертиз, судово-криміналістичної експертизи трупа, знаряддя вбивства-кухонного ножа, який був вилучений під час огляду місця події, про характер, локалізацію, кількість тілесних ушкоджень виявлених на трупі потерпілого, характеристику знаряддя вбивства, а також про наявність крові потерпілого на знарядді вбивства, та наявності в крові потерпілого спирту етилового відповідної концентрації.

Судом першої інстанції переконливо викладені висновки про факт спричинення обвинуваченим смерті потерпілому, а саме ножем, вилученим під час огляду місця події, з урахуванням висновку судово-медичної криміналістичної експертизи № 68-МК від 05.05.2020р., відповідно до якої заподіяння рани на клапті шкіри грудної клітини ліворуч, вилученого з трупа потерпілого, можливе клинком представленого на експертизу ножа, або іншого предмета з аналогічними властивостями, якого не було встановлено під час розгляду справи.

При цьому судом першої інстанції доведений причинний зв`язок між суспільно-небезпечними діями обвинуваченого – нанесення потерпілому одного удару ножем в область розташування життєво-важливого органу – серця, та його суспільно-небезпечними наслідками, заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, від якого настала смерть потерпілого.

Судом першої інстанції правильно кваліфіковані дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При цьому суд вмотивував свої висновки щодо кваліфікації кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, шляхом співставлення ознак установленого злочинного діяння та ознак кримінального правопорушення, передбаченого кримінальним законом, та формулюванням висновку про їх відповідність.

Так суд першої інстанції при кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України, при з`ясуванні змісту та спрямованості умислу обвинуваченого, врахував спосіб – нанесення прямого удару клинком ножа в місце розташування життєво важливого органу (серця), знаряддя злочину – кухонний ніж, слідоутворююча частина якого має ширину на протязі поринулої частини близько 15,2мм та гостре лезо і «П»-подібний обушок, шириною близько 1 мм, характер і локалізацію ушкоджень – колото-різана рана на передній поверхні грудної клітини в проекції 5-го міжребер`я ліворуч з розривом серцевої сумки на передній поверхні, розривом на передній стінці правого шлуночка, який проходить через коронарну артерію. Суд першої інстанції також врахував поведінку обвинуваченого та потерпілого, що передувала події, їх стосунки, а саме, що обвинувачений прийшов до потерпілого додому за його запрошенням, між ними були дружні стосунки, після чого вони разом стали розпивати спиртні напої. Причиною сварки між обвинуваченим та потерпілим стала образа потерпілим обвинуваченого, після чого обвинувачений схопив ножа зі столу та наніс сидячому потерпілому клинком ножа прямий удар в область грудної клітини ліворуч, після чого витягнув ніж з тіла потерпілого. Свідок ОСОБА_14 з метою недопущення здійснення обвинуваченим другого удару ножем потерпілого, вибив ніж з руки обвинуваченого, після чого викликав швидку допомогу та поліцію. Обвинувачений після вчиненого ніяким чином не переймався долею потерпілого, одразу ж вийшов на подвір`я, при цьому подальша доля потерпілого йому була байдужа.

Дії обвинуваченого при заподіянні смертельного тілесного ушкодження потерпілому, яке призвело до його, смерті носили умисний характер, а саме він усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його  суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини та бажав їх настання.   

Між діями обвинуваченого та заподіянням тілесного ушкодження та смертю потерпілого є прямий причинний зв`язок.

З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що у нього був відсутній мотив для вбивства потерпілого, є неслушними.

Суд першої інстанції при призначенні обвинуваченому покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України належним чином врахував що обвинувачений вчинив умисний особливо тяжкий злочин проти життя особи, яке є невід`ємним правом людини відповідно до ст. 3 та ст. 27 Конституції України, ступінь тяжкості вчиненого злочину,сукупність всіх обставин, що його характеризують, а саме вчинення умисного злочину, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків що настали, також при призначенні обвинуваченому покарання, суд першої інстанції належним чином врахував особу винуватого, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, та призначив обвинуваченому, на думку суду апеляційної інстанції, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, покарання у виді позбавлення волі.

Тому доводи апеляційної скарги прокурора, що вирок підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, яке за своїм розміром є явно несправедливим через м`якість, що суд не в повній мірі прийняв до уваги ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжких злочинів, його особу, який вчинив злочин у стані алкогольного сп`яніння щодо свого знайомого за місцем мешкання потерпілого, у вчиненні злочину не розкаявся та шкоду потерпілому, не відшкодував не дивлячись на сукупність доказів винуватості обвинуваченого, які були досліджені та оцінені в суді; зазначене свідчить про байдуже відношення обвинуваченого до вчиненого ним злочину, прохання про скасування оскаржуваного вироку в частині призначення покарання, ухвалення нового вироку, яким призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі строком на тринадцять років, є неспроможними та не підлягають задоволенню з підстав, викладених вище.

Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого, що при проведенні досудового розслідування він був позбавлений права на захист, суд першої інстанції не реагував на незаконні дії правоохоронних органів, що він вимушено відмовився надати показання в суді першої інстанції, оскільки не розуміє українську мову, та не міг дати відповіді на питання по справі то вони, на думку суду апеляційної інстанції, є надуманими, та не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при проведенні досудового розслідування, та під час судового розгляду кримінального провадження, обвинувачений користувався правовою допомогою професійного захисника. Крім того обвинувачений, який є громадянином України, з 1986р. постійно мешкає в Україні, достатньо розуміє українську мову, при проведенні досудового розслідування ним особисто підписувалися протоколи процесуальних дій та інші процесуальні документи без зауважень та доповнень, що свідчить про розуміння обвинуваченим їх змісту.

Обвинувачений не заявляв клопотань про залучення перекладача ані при проведенні досудового розслідування, ані в суді першої інстанції, що свідчить про відсутність у обвинуваченого жодних проблем із правильним сприйняттям інформації в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що йому погрожували фізичними та моральними діями, якщо він не визнає, що він вчинив вбивство, та вимушено визнав свою винуватість у його вчиненні, оскільки на той час у нього не було захисника, були перевірені судом апеляційної інстанції, та не знайшли свого підтвердження. Так заява обвинуваченого з цього приводу була перевірена слідчим ДБР та постановою старшого слідчого Третього слідчого відділу ТУ ДБР ОСОБА_25 від 05.09.2023р. підтверджується, що кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 62023170030000906 від 10.07.2023р. за заявою обвинуваченого ОСОБА_6 за фактом перевищення службових повноважень службовими особами Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 365 КК України, закрито у зв`язку з відсутністю в діях працівників поліції складу кримінального правопорушення.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що на обох ножах, вилучених з місця події відсутні відбитки його пальців, оскільки він нікого не вбивав, також на його одязі та тулубі не знайдено крові потерпілого, що він, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп`яніння, будучи правшею, не міг взяти ніж у ліву руку та нанести смертельний удар ножем потерпілому, є також неспроможними, оскільки судом першої інстанції після всебічного, повного об`єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин справи,аналізу та оцінки кожного доказу та усієї сукупності доказів зроблений правильний висновок про доведеність події умисного вбивства обвинуваченим потерпілого шляхом нанесення йому клинком ножа прямого удару в життєво-важливий орган – серце, внаслідок чого наступила смерть потерпілого.

Враховуючи наведене вище суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуваний вирок є законним, вмотивованим та справедливим судовим рішенням, підставі для його скасування відсутні.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст. 405, 407, 419 України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.05.2021р., яким обвинуваченого ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на одинадцять років - залишити без задоволення.

Вирок Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.05.2021р., яким обвинуваченого ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на одинадцять років – залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк, з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді