24.10.2023

Справа № 522/20680/23

Провадження № 1-кп/522/3013/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року                                                 м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023163500000647 від 28.09.2023 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Так, 28.09.2023 року ОСОБА_3 у невстановлений час та місці, шляхом знахідки придбав для особистого вживання психотропну речовину, яка знаходилась в прозорому полімерному пакеті із застібкою zip-lock, яку в подальшому він почав зберігати при собі у внутрішній кишені жилетки чорного кольору для особистого вживання, без мети збуту.

Так, 28.09.2023 року приблизно о 12 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи біля будинку №88 по вул. Преображенській в м. Одесі був зупинений працівниками поліції ВП №2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, які виявили та на місце події викликали слідчо-оперативну групу ВП №2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, якою в ході проведення обшуку ОСОБА_3 було вилучено прозорий полімерний пакет із застібкою zip-lock, в якому знаходилась кристалічна речовина білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, кількісний вміст якої склав 1,026 г, яку ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав собі для особистого вживання, без мети збуту.

Таким чином, встановлені достатні підстави вважати винним ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

Так, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, є кримінальним проступком.

Положеннями ч. 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України, суд у п`ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно до другого речення ч. 2 ст. 382 КПК України, у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно із вимогами ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 від 20.10.2023 року, складену в присутності захисника – адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання ОСОБА_3 винуватості у вчиненні проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості обвинуваченим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту без його участі.

Крім того, кримінальним проступком шкоду не завдано. Особи потерпілими не визнавались, цивільний позов не заявлявся.

Отже, враховуючи, що обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодний з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження), про що свідчить його письмова заява, яка додана до обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження, суд, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 та додані до нього матеріали, які містять належні, допустимі, достовірні та достатні докази, оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України, дійшов висновку про відсутність необхідності призначати розгляд у судовому засіданні обвинувального акта, викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, та про наявність підстав для ухвалення вироку стосовно ОСОБА_3 у спрощеному провадженні (без проведення судового розгляду, за відсутності учасників судового провадження).

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.

Розглянувши обвинувальний акт, перевіривши долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснює – адвокат ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до кримінального проступку, особу винного, обставину, що пом`якшує покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, який є громадянином України не одружений, осіб на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, проживає в м. Одеса, раніше не судимий, та те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального проступку.

Як обставина, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , передбачена ст. 66 КК України, суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінального проступку.

Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, судом не встановлені.

За вчинення проступку, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 309 КК України, передбачено покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п`яти років.

Згідно ч. 1 ст. 53 КК України, штраф – це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 61 КК України, покарання у виді обмеження волі полягає у триманні особи в кримінально-виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов`язковим залученням засудженого до праці.

Згідно ч. 2 ст. 61 КК України, обмеження волі встановлюється на строк від одного до п`яти років.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, дані про те, що він має який-небудь заробіток – відсутні, а тому останній сплатити штраф не зможе.

Враховуючи, що обвинувачений офіційно не працює, тому не зможе сплатити штраф, виправні роботи теж не можуть бути йому призначені, арешт є реальною мірою покарання та полягає в триманні засудженого в умовах ізоляції, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_3 необхідно для його виправлення та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді обмеження волі в межах, передбачених ч. 2 ст. 61 КК України, та санкції ч. 1 ст. 309 КК України.

При цьому, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді обмеження волі за вчинений кримінальний проступок, суд враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

Згідно вимог ч. 1 ст. 75 КК України, якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.

Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, однак щиро розкаявся, свою вину визнав, дані про особу винного, який офіційно не працевлаштований, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим суд, на підставі ст. 75 КК України, вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням.

В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Саме таке покарання суд вважає пропорційним, необхідним, достатнім і справедливим для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_3 саме такого виду покарання.

Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2023 року, на майно, яке було вилучене 28.09.2023 року, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було виявлено та вилучено зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, необхідно скасувати.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В обвинувальному акті зазначено, що витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 09.10.2023 року склали 2868 гривень 00 копійок, на підтвердження чого до матеріалів кримінального провадження було долучено довідку про витрати на проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 09.10.2023 року № СЕ-19/116-23/17008-НЗПРАП.

Особи потерпілими не визнавались та цивільний позов не заявлено.

Питання щодо речових доказів судом вирішується в порядку вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 50, 61, 75, 76, 309 КК України, ст. 100, 124, 174, 302, 367-371, 373, 374, 376, 381-382, 395, 532 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Визнати винним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчиняє правопорушення, що потягли за собою накладення адміністративних стягнень і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не застосовувався.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати, витрачені на залучення експерта, у зв`язку з проведенням експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 09.10.2023 року № СЕ-19/116-23/17008-НЗПРАП на суму 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Накладений арешт ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 13.10.2023 року, на майно, яке було вилучене 28.09.2023 року, в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , у гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час якого було виявлено та вилучено зіп-пакет із кристалічною речовиною білого кольору, – скасувати.

Речові докази по справі:

- полімерний пакет синього кольору, у якому згідно висновку експерта № СЕ-19/116-23/17008-НЗПРАП кристалічна речовина білого кольору масою 1,338 г містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – PVP, загальний кількісний вміст якої становить 1,026 г, який передано до камери зберігання ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 42, – знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та на нього може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України – вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя Приморського районного                                                

суду м. Одеси                                                                                       ОСОБА_5