КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

                                                                                                                  Справа №644/10477/21

Провадження № 2/552/3182/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.10.2023 року                                                                м. Полтава

Київський районний суд м. Полтава в складі:

головуючого судді Миронець О.К.

за участі секретаря судового засідання – Лихошвай А.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Київського районного суду м. Полтави цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звенувся до суду з позовом та просить суд зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача на утримання їх дитини з частини на 1/6 частину заробітку (доходу) щомісячно. Свій позов обґрунтував тим, що він сплачує аліменти в розмірі частини заробітку щомісячно на утримання своєї доньки ОСОБА_5 . На даний час його сімейний стан змінився, він одружився з ОСОБА_6 та в них народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку із зміненою сімейного стану просить зменшити розмір аліментів, які з нього стягується на 1/6 частину.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м.Хакркова від 17.11.2021 відкрито провадження по справі.

Розпорядженням Голови Верховного суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова та Орджонікідзевського районного суду м.Харкова змінено на Київський районний суд м. Полтава.

Відповідно до даного Розпорядження, справи, які перебували в провадженні Ленінського районного суду м. Харкова та Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, підсудні Київському районному суду м. Полтави.

На виконання вищевказаного розпорядження цивільна справа надійшла до Київського районного суду м. Полтави та за допомогою автоматизованого розподілу судової справи між суддями, зазначену справу передано у провадження судді Миронець О.К

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 02.06.2023 року справу прийнято до провадження та вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивач не з`явився, його представник позов підтримала та просила суд його задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, у відзиві на позовну заяву просила розглянути справу без її участі, в задоволенні позову відмовити. ЇЇ представник в судовому засідання просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих письмових доказів,заслухавши представників сторін приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.06.2013 року Орджонікідзевським районним судом м.Харкова винесено рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі частини  з усіх видів доходу щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви, 13.03.2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 05.07.2019 року Холодногірським районним у місті Харкові відділі ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 317, вбачається, що ОСОБА_3 уклав шлюб з ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого 16.11.2019 року Харківським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 5205 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_7 . Батьком дитини є ОСОБА_3 .

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-якого з них змінити розмір встановлених аліментів або звільнити від їх сплати. Дана норма містить дві підстави для коригування аліментів: а) шляхом зміни розміру аліментів у бік зменшення або збільшення; б) шляхом звільнення платника аліментів від їх сплати. Аліментні правовідносини існують тривалий час. Тому матеріальний або сімейний стан особи, яка одержує аліменти, а також того, хто їх сплачує, протягом цього часу може істотно змінитися як убік погіршення так і у бік покращення.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

При розгляді справ зазначеної категорії до предмета доказування відносяться обставини, які свідчать про існування змін, що відбулись в матеріальному чи сімейному становищі платника аліментів, і що саме такі зміни вплинули на його здатність сплачувати аліменти в присудженому судовим рішенням розмірі.

Згідно з пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі № 6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів необхідно з`ясовувати, чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому суд, з урахуванням встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Звертаючись до суду з вказаним позовом ОСОБА_3 зазначив, що відбулася зміна його сімейного стану в нього народився син. Вказав, що з його доходів відраховують значні кошти, що унеможливлює повноцінне забезпечення ним його нової родини, зокрема, молодшого сина, просив зменшити розмір аліментів, щоб пропорційно розподілити кошти між обома дітьми, з метою забезпечення потреб обох дітей.

Проте, само по собі народження дитини в другому шлюбі не свідчить про погіршення матеріального стану платника аліментів, оскільки така обставина має доводиться належними та допустимими доказами, чого позивачем в ході розгляду справи здійснено не було. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, який неодноразово вказував, що саме по собі народження дитини в іншому шлюбі не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів в розумінні положень ст. 192 СК України (постанови Верховного Суду: від 28.05.2021 року у справі № 715/2073/20, від 03.06.2020 року у справі № 760/9783/18-ц, від 16.09.2020 року у справі № 565/2071/19).

Така зміна можлива в разі доведення позивачем належними та допустимими доказами факту погіршення майнового стану платника аліментів, у тому числі, у зв`язку з народженням дитини від іншого шлюбу.

Крім того, Верховний Суд наголошував на тому, що батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову внаслідок не доведення позивачем обставин, з якими законодавство пов`язує можливість зменшення аліментів у вже визначеному розмірі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст.  263-265,  ЦПК України, ст.ст. 181,192 СК України суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Сторони по справі:

Позивач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач – ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.10.2023 року.

СУДДЯ                                                                         О.К.Миронець