УХВАЛА

24 жовтня 2023 року

м. Київ

справа № 161/2455/20

провадження № 51-6366 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2023 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 12 вересня 2023 року щодо останнього,

встановив:

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу захисника слід залишити без руху, встановивши йому строк для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Посилаючись на незаконність судових рішень особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати на конкретні порушення закону, передбачені у ст. 438 КПК України, що є підставою для їх зміни чи скасування, а також належним чином обґрунтувати свої доводи.

Однак захисник подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.

Так, у касаційній скарзі захисник, вказуючи на неправильну, на його думку, кваліфікацію судом першої інстанції дій засудженого ОСОБА_5 , порушує питання про зміну оскаржуваних судових рішень, з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та просить перекваліфікувати дії засудженого з ч. 1 ст. 121 на ст. 128 КК України із призначенням покарання не пов`язаного із позбавленням волі у межах санкції цієї статті. Одночасно з цим, захисник просить звільнити засудженого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності за ст. 128 КК України і кримінальне провадження щодо ОСОБА_5 закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Крім того, вказує на порушення судом матеріального права в частині вирішення питання цивільного позову.

Проте, на обґрунтування своїх вимог щодо незаконності оскаржуваних судових рішень захисник наводить доводи, які за своїм змістом стосуються невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам кримінального провадження та оцінки доказів, що відповідно до положень ст. 438 КПК України, не є підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Тобто, касаційний суд не перевіряє судові рішення в частині невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а також неповноти судового розгляду.

Разом з тим, вказані обставини належать до предмету перевірки суду апеляційної інстанції в межах вимог апеляційних скарг.

Однак, вказуючи у касаційній скарзі, що суд першої інстанції, на його думку, надав невірну оцінку доказам у кримінальному провадженні, що вплинуло на висновок про неправильну кваліфікацію дій засудженого, захисник не зазначає, які порушення допустив суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок в апеляційному порядку, за скаргами сторони захисту.

Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Проте, у касаційній скарзі захисника відсутнє належне формулювання його вимог, які б відповідали положенням ст. 436 КПК України та узгоджувались із повноваженнями суду касаційної інстанції.

Вимоги захисника, зокрема, про звільнення засудженого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та одночасне вирішення цивільного позову є суперечливими.

Враховуючи наведене, колегія суддів касаційного суду вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без руху, надавши йому десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення зазначених у ній недоліків.

При повторному зверненні до суду касаційної інстанції захисником має бути підтверджено, що він не пропустив цей строк.

Щодо клопотання захисника стосовно зупинення виконання вироку суду, колегія суддів зазначає, що вирішення даного питання можливе лише в разі прийняття касаційним судом рішення про відкриття касаційного провадження в порядку, передбаченому п. 4 ч. 1 ст. 430 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 березня 2023 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 12 вересня 2023 рокущодо останнього залишити без руху, надавши скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних у ній недоліків.

У разі неусунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6