Справа № 299/3910/22

У Х В А Л А

25 жовтня 2023 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:

головуючого - Собослой Г.Г.,

суддів: Кондор Р.Ю., Джуга С.Д.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів по справі № 299/3910/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представниця адвокат Естінко Тетяна Емілівна на рішення Виноградівського районного суду від 17 травня 2023 року та на додаткове рішення Виноградівського районного суду від 01 червня 2023 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

У провадженні Закарпатського апеляційного суду знаходиться справа за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представниця адвокат Естінко Тетяна Емілівна на рішення Виноградівського районного суду від 17 травня 2023 року та на додаткове рішення Виноградівського районного суду від 01 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеральної та моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2023 року у справі № 299/3910/22 визначено склад колегії суддів: головуючий - Готра Т.Ю., судді: Собослой Г.Г., Кондор Р.Ю..

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду від 11 липня 2023 року в складі: судді-доповідачки - ОСОБА_4, суддів: Кондора Р.Ю., Собослоя Г.Г. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представниця адвокат Естінко Тетяна Емілівна а на додаткове рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 01 червня 2023 року.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2023 року, суддю Собослоя Г.Г. через перебування у відпустці замінено на Кожух О.А .

Ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду від 01 вересня 2023 року в складі: судді-доповідачки - ОСОБА_4, суддів: Кондора Р.Ю., Кожух О.А. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представниця адвокат Естінко Тетяна Емілівна на додаткове рішення Виноградівського районного суду від 01 червня 2023 року.

Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 28 вересня 2023 року № 942/0/15-23 ОСОБА_4 звільнено з посади судді Закарпатського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку з відставкою судді ОСОБА_4 було проведено автоматизований розподіл судових справ, які знаходилися у її провадженні, між суддями.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2023 по даній справі № 299/3910/22 визначено Головуючого суддю (суддю-доповідача) - Собослой Г.Г., склад колегії суддів: Джуга С.Д., Кондор Р.Ю..

Ухвалами Закарпатського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у складі колегії: Головуючого судді - Собослоя Г.Г., суддів Джуга С.Д., Кондор Р.Ю. справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представниця - адвокатеса Естінко Тетяна Емілівна на рішення Виноградівського районного суду від 17 травня 2023 року та на додаткове рішення Виноградівського районного суду від 01 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеральної та моральної шкоди, прийнято до свого провадження.

24 жовтня 2023 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід колегії суду у зв`язку з обставинами, які викликають сумнів в її об`єктивності та неупередженості.

Свої сумніви ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 20 липня 2023 року ним було доведено до відома суду про те, що ордер адвоката, який долучений до справи не відповідає вимогам чинного законодавства і як наслідок не являється документом який надає право на представлення інтересів ОСОБА_2 у суді і не зважаючи на це, апеляційне провадження було відкрито. Крім цього, розгляд справи повинен був відбутися протягом 60 днів від моменту відкриття провадження, проте справа призначена до розгляду на 19 лютого 2024 року.

Посилаючись на вказані обставини ОСОБА_1 просить заяву про відвід суддів задовольнити.

Підстави для відводу судді встановлені статтею 36 ЦПК України, згідно з якою суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді справи).

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Апеляційний суд виходить з того, що стандарт безсторонності ґрунтується насамперед на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з`ясування основних критеріїв неупередженості суд апеляційної інстанції вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

«об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

«суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки, як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розв`язання справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Слід зауважити, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

З аналізу заяви про відвід колегії випливає, що фактично доводи заявника ґрунтуються на припущеннях щодо упередженості та необ`єктивності суддів, непідтверджених належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, а також незгоду з процесуальним рішенням, а саме з ухвалою про відкриття провадження у справі.

Крім цього, ОСОБА_1 не зазначив, яким саме суддям і якій саме колегії він заявляє відвід, зважаючи на те, що головуюча суддя Готра Т.Ю., у провадженні якої перебувала дана справа була звільнена у зв`язку з поданням заяви про відставку і дана справа перейшла до провадження іншої колегії та інших суддів.

Враховуючи вищезазначене, доводи ОСОБА_1 в заяві про відвід колегії суддів мають характер припущень та не є правовими підставами для відводу суддів в розумінні статей 36, 37 ЦПК України, а тому заява про відвід суддів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. с. 36,40 ЦПК України, судова колегія , -

У Х В А Л И Л А :

Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів: Собослой Г.Г., Джуга С.Д., Кондор Р.Ю. визнати необґрунтованою.

Справу передати на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви про відвід колегії суддів у відповідності до ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: