УХВАЛА

25 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №200/18019/21

адміністративне провадження № К/990/29859/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року

у справі N°200/18019/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Склосервіс»

до Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки

про визнання дій протиправними та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Склосервіс» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправними дії Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки щодо складання 22 квітня 2021 розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у розмірі 30,80 Євро;

- визнати протиправною та скасувати постанову Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу N° 283516 від 01 червня 2021 у розмірі 8500 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛОСЕРВІС» задоволено. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2022 року у справі N°200/18019/21 - скасовано. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СКЛОСЕРВІС» до Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними дії та скасування постанови - задоволено

Не погодившись із оскаржуваним судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалами Верховного Суду від 05 липня 2023 року та від 28 липня 2023 року касаційні скарги Державної служби України з безпеки на транспорті було повернуто особі, яка їх подала.

Державна служба України з безпеки на транспорті повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд ухвалою від 19 вересня 2023 року визнав неповажними, зазначені скаржником, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Суд залишив без руху касаційну скаргу скаржника, надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків вказавши інші підстави для поновлення строку.

Так, скаржнику роз`яснено, зокрема, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Згідно довідки про доставку електронного листа ухвалу Верховного Суду від 19 вересня 2023 року отримана скаржником -19 вересня 2023 року о 19:26 та відповідно до абзацу другого частини шостої статті 251 КАС України вважається врученою 20 вересня 2023 року.

Отже останнім днем для усунення недоліків касаційної скарги є 02 жовтня 2023 року.

Станом на час прийняття вказаної ухвали жодних заяв, клопотань про поновлення строку на касаційне оскарження з відповідними доказами поважності причин пропуску такого строку, до Суду не надходило.

Таким чином вимоги ухвали Верховного Суду від 19 вересня 2023 року про залишення без руху скаржник не виконав.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналіз указаних положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що у випадку залишення касаційної скарги без руху з підстав неповажності причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник повинен зазначити інші підстави для поновлення такого строку, ніж ті, що були зазначені при зверненні з касаційною скаргою та яким суд уже надав оцінку, і надати докази на підтвердження таким підставам.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» від 23 жовтня 1996 року; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, відсутність клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів чи будь-яких інших заяв із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2023 року у справі N°200/18019/21.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіА.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко