ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року Справа № 160/13705/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді                                                                       Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, Служби судової охорони, треті особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору – Міністерство фінансів України та Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо невинесення наказу про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, за період несення служби з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року у розмірі 30 000 гривень за кожен місяць, а починаючи з 19.07.2022 року у розмірі до 30 000 гривень, пропорційно в розрахунку за місяць, по закінчення дії воєнного стану (дії постанови);

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області винести наказ про нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, за період несення служби з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року у розмірі 30 000 гривень за кожен місяць, а починаючи з 19.07.2022 року у розмірі до 30 000 гривень, пропорційно в розрахунку за місяць, по закінчення дії воєнного стану (дії постанови);

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, за період несення служби з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року у розмірі 30 000 гривень за кожен місяць, а починаючи з 19.07.2022 року у розмірі до 30 000 гривень, пропорційно в розрахунку за місяць, по закінчення дії воєнного стану (дії постанови).

-          визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України, щодо незабезпечення фінансування видатків, передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168 в частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, за період несення служби з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року у розмірі 30 000 гривень за кожен місяць, а починаючи з 19.07.2022 року у розмірі до 30 000 гривень, пропорційно в розрахунку за місяць, по закінчення дії воєнного стану (дії постанови);

-          зобов`язати Державну судову адміністрацію України забезпечити фінансування видатків передбачених постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” від 28 лютого 2022 року № 168, у частині виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, за період несення служби з 24.02.2022 року по 19.07.2022 року у розмірі 30 000 гривень за кожен місяць, а починаючи з 19.07.2022 року у розмірі до 30 000 гривень, пропорційно в розрахунку за місяць, по закінчення дії воєнного стану (дії постанови).

Також просить суд становити Державній судовій адміністрації України та Територіальному управлінню Служби судової охорони у місті Дніпропетровській області строк щодо надання суду звіту про виконання судового рішення.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 02.11.2020 року він є співробітником Служби судової охорони, проходить службу у Територіальному управлінні Служби судової охорони у Дніпропетровській області та має право на отримання додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 грн. щомісячно. Однак у період з 24.02.2022 року Територіальним управлінням Служби судової охорони у Дніпропетровській області позивачу не було нараховано та виплачено таку винагороду. Враховуючи викладене, вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з 07.10.2022 року. Також вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Міністерство фінансів України та Державну казначейську службу України.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

14.09.2022 року на електронну адресу суду від Міністерства фінансів України надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог, в яких зазначено наступне.  Згідно з пунктом 6 Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 січня 2019 року № 141/0/15-19, ДСА України здійснює функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України зокрема, щодо фінансового забезпечення Служби судової охорони. Також проаналізувавши норми Бюджетного кодексу України, зокрема статей 2, 7, 22, 23, 35, 51 можна дійти висновку, що Міністерство фінансів України, як учасник бюджетного процесу не є розпорядником бюджетних коштів за програмою за КПКВК 0501020, та не несе відповідальності за її нарахування. Крім того, проаналізувавши норми постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», можна дійти висновку, що між Мінфіном та позивачем у справі не існує зобов`язання стосовно здійснення додаткових виплат, оскільки ОСОБА_2 не здійснює такі виплати та є не роботодавцем позивача.

05.10.2022 року від Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області на адресу суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги виходячи із наступного. Відповідно до підпункту 20 пункту 19 Положення про Службу судової охорони, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 4 квітня 2019 року №1051/0/15-19 (із змінами), Голова Служби судової охорони приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Служба. Натомість, у відповідному кошторисі територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» після її прийняття, Службою судової охорони не затверджувались. Зазначені обставини, встановили неможливість видання наказу про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 та Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони. Обґрунтованість дій Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області відповідає вимогам статті 23 Бюджетного кодексу України, за якою будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 року клопотання Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області про залучення співвідповідачів у справі задоволено, залучено до участі у справі у якості співвідповідача Службу судової охорони. Також вказаною ухвалою суду розпочато спочатку розгляд адміністративної справи та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 04.11.2022 року.

21.10.2022 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника Служби судової охорони надійшов письмовий відзив на позов, в якому він вважає необгрунтованими та безпідставними позовні вимоги, виходячи із наступного. Керівництвом Служби судової охорони проводиться необхідна робота щодо отримання з резервного фонду держбюджету асигнувань, необхідних для реалізації постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Після надходження цих асигнувань одразу необхідні накази будуть видані встановленим порядком та додаткова винагорода в найкоротший термін буде нарахована і виплачена співробітникам Служби. Вважає, що Служба судової охорони жодним чином не порушила права та законні інтереси позивача, та вжила всіх від неї залежних заходів для здійснення правового та соціального захисту позивача. Враховуючи викладене, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

25.10.2022 року на електронну адресу та 28.10.2022 року на поштову адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив Служби судової охорони, в якій він не погоджується із викладеними відповідачем доводами та зазначає наступне. Не виконання постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а саме не видання наказів командирів (начальників) про виплату додаткової винагороди є порушенням Основного Закону України, а саме Конституції України, якою визначається, що постанови Кабінету Міністрів України є обов`язковими для виконання. Держава в особі Кабінету Міністрів України визначивши у Постанові №168 співробітників Служби судової охорони, належним чином оцінили вклад співробітників у виконанні завдань, пов`язаних із забезпеченням відсічі агресії російської федерації. Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 року письмову відповідь на відзив ОСОБА_1 у цій справі повернуто позивачу без розгляду.

04.11.2022 року на електронну адресу від позивача надійшла письмова відповідь на відзив Служби судової охорони, яка за змістом аналогічна тим, що надходили від позивача на адресу суду 25.10.2022 року та 28.10.2022 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2022 року зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі за №260/3564/22 (№Пз/990/4/22).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 року поновлено провадження в даній справі.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , наказом Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області № 245 о/с від 30.10.2020 року прийнятий на службу до Служби судової охорони з 02.11.2020 року на посаду контролера першої категорії п`ятого взводу охорони першого підрозділу охорони (м.Дніпро) Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області.

Наказом начальника Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області №133 о/с від 15.04.2022 року позивача призначено за результатами конкурсу, на посаду командира 1 відділення 3 взводу охорони 1 підрозділу охорони (м. Дніпро) територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області.

Згідно із службовою запискою начальника фінансово-економічного відділу територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області № 35.07-215/вн від 29.09.2022 року кошторисом на 2022 рік Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області від 14.01.2022 року (зі змінами), затвердженим Службою судової охорони, передбачені видатки на виплату грошового забезпечення співробітникам територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області, видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницьке складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», кошторисом не передбачались та не затверджувались. Відповідні бюджетні асигнування до Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області не надходили.

Позивач, не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не здійснення нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницьке складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 24 лютого 2022 року, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 160 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) підтримання громадського порядку в суді, припинення проявів неповаги до суду, а також охорону приміщень суду, органів та установ системи правосуддя, виконання функцій щодо державного забезпечення особистої безпеки суддів та членів їхніх сімей, працівників суду, забезпечення у суді безпеки учасників судового процесу здійснює Служба судової охорони.

Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга статті 161 Закону № 1402-VIII).

Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома статті 161 Закону № 1402-VIII).

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (частина перша статті 165 Закону № 1402-VIII).

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками (частина друга статті 165 Закону № 1402-VIII).

Пунктом 2 постанови Кабінет Міністрів України «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» від 03.04.2019 року № 289 (далі - Постанова № 289) установлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони (далі - Служба) визначає Порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затверджений наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 року № 384 (далі Порядок № 384).

Грошове забезпечення співробітникам Служби (далі - співробітники) визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання (пункт 1 розділу І Порядку № 384).

Грошове забезпечення включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення; 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 4 розділу І Порядку № 384).

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) надбавка за стаж служби (пункт 5 розділу І Порядку № 384).

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) підвищення посадового окладу; 2) надбавки; 3) доплати; 4) премія (пункт 6 розділу І Порядку № 384).

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: 1) винагороди; 2) допомоги (пункт 7 розділу І Порядку № 384).

Грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби (пункт 8 розділу І Порядку № 384).

Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат (пункт 9 розділу І Порядку № 384).

Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення (пункт 10 Порядку розділу І № 384).

Надаючи оцінку доводам учасників справи, суд виходить із того, що статтею 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на теперішній час.

Статтею 4 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022 вирішено Кабінету Міністрів України невідкладно:

1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні;

2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

Абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168 (далі - Постанова № 168) у першій редакції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац другий пункту 1 Постанови № 168).

Міністерству фінансів доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови (пункт 3 Постанови № 168).

Постанова № 168 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» від 28.02.2022 року № 43.

Відповідно до пункту 5 Постанови № 168, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.

У подальшому до пункту 1 Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни.

Так, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 року внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, доповнено абзац перший після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,».

Пунктом 2 постанови КМУ № 350 від 22.03.2022 року визначено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022 року, яка набрала чинності 08.07.2022 року, внесено такі зміни до пункту 1 Постанови № 168: в абзаці першому: слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022 року установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01 червня 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 року, яка набрала чинності 19.07.2022 року, внесено чергові зміни до пункту 1 Постанови № 168, а саме: в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»; та доповнено пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: «Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.». Доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту: « 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».

Відповідно до пункту 2 Постанови № 793, ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022 року.

Постанова № 793 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур`єр» від 19.07.2022 року № 156.

У подальшому постановою Кабінету Міністрів України № 1146 від 08.10.2022 року, яка набрала чинності 18.10.2022 року, внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168, а саме: в абзаці першому: слова «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні),» та «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)» виключено. Доповнено абзац реченням такого змісту: «Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.».

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1146 від 08.10.2022 року установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.09.2022 року.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 43 від 20.01.2023 року, яка набрала чинності 21.01.2023 року, внесено зміни до Постанови № 168: у пункті першому у першому реченні абзацу першого слова «військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора,», «співробітникам Служби судової охорони,» виключено.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 43 пункт 2-1 Постанови № 168 викладено в такій редакції: «2-1. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.»

Отже пунктом 1 Постанови № 168 у першій редакції, зокрема, встановлено, що на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно.

Із змінами, внесеними Постановою № 793, пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період дії воєнного стану співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 43 від 20.01.2023 року, яка набрала чинності 21.01.2023 року, у пункті першому Постанови № 168 у першому реченні абзацу першого слова «співробітникам Служби судової охорони,» виключено.

Наказом ДСА України від 31.10.2022 року № 396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (далі - Порядок № 396).

Згідно з пунктом 3 Порядку № 396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку № 396 визначено, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30 000 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10 000 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100 000 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За приписами пункту 4 Порядку № 396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року № 793 та пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 року № 396 зазначено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.

Отже, з 24 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України встановив співробітникам Служби судової охорони на період дії воєнного стану в Україні додаткову винагороду, яка підлягає їм виплаті в порядку та на умовах, визначених ДСА України.

Додаткова винагорода, передбачена Постановою № 168, позивачу не нараховувалась та не виплачувалась, наказ щодо встановлення або виплати такої додаткової винагороди не видавався.

Відповідно до вищенаведених норм, у позивача, як співробітника Служби судової охорони, з 24.02.2022 року виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень щомісячно.

Як вже зазначено у рішенні суду, Постанова № 168 зазнавала змін, зокрема, внесених постановами Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 року, № 350 від 22.03.2022 року, № 400 від 01.04.2022 року, № 754 від 01.07.2022 року, № 793 від 07.07.2022 року, № 1066 від 27.09.2022 року, № 1146 від 08.10.2022 року, № 43 від 20.01.2023 року.

Вирішальним у заявленому спорі є надання оцінки можливості ретроспективної дії Постанови № 793, якою, зокрема, у пункті 1 Постанови № 168 в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

При цьому, пунктом 2 Постанови № 793 передбачено, що ця постанова застосовується з 24.02.2022 року, тоді як набрала чинності 19.07.2022 року - з дня її опублікування.

З огляду на законодавчо встановлений принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України, суд зазначає, що зміни, внесені Постановою № 793 мають застосуватись у спірних правовідносинах з 19.07.2022 року.

Окремо суд звертає увагу, що пунктом 2-1 Постанови № 168, із внесеними змінами Постановою № 793, керівникам державних органів надано повноваження визначати порядок і умови виплати додаткової винагороди, однак не її розмір.

Відтак, виходячи з приписів частини третьої статті 7 КАС України, суд не застосовує при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку № 396, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону № 1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» Державна судова адміністрація України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати.

Так само пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України № 168 (у редакції постанови від 07.07.2022 року № 793), на виконання якого прийнятий Порядок № 396, уповноважено керівників відповідних міністерств та державних органів, до яких, зокрема, належить Державна судова адміністрація України, визначити порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою.

У зв`язку з цим визначення в пункті 7 Порядку № 396 розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями виходить за межі наданих Державній судовій адміністрації України повноважень.

За приписами пункту 4 Порядку № 396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

Відповідач Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області є належним відповідачем за пред`явленим позивачем позовом, оскільки саме цей суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах щодо виплати позивачу додаткової винагороди.

Водночас ДСА України та Служба судової охорони не має відповідати за цим позовом, адже між позивачем та ДСА України і Службою судової охорони безпосередньо не виникло жодних правовідносин, у яких би ці суб`єкти владних повноважень порушили права позивача.

Доводи відповідача про неможливість прийняття наказу суд не приймає до уваги, оскільки право позивача на отримання спірної додаткової винагороди виникло на підставі Постанови № 168, прийнятої на виконання Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX.

Частинами першою та другою статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII встановлено, що в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Для належної правової оцінки суд відповідно до ч.5 ст.242, ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України урахував висновки щодо застосування вказаних норм права Верховного Суду в зразковій справі № 260/3564/22 (рішення Касаційного адміністративного Суду у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС), оскільки з`ясовані обставини свідчать про відповідність цієї справи типовим.

У вказаному рішенні КАС ВС зауважив: «Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168 у посутньому зв`язку з положеннями статей 43 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», нормами Порядку №384 і Порядку №396 належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року.».

Законність згаданого рішення підтверджена постановою 21 вересня 2023 року Великої Палати Верховного Суду (далі - ВП ВС), що оприлюднена в Єдиному реєстрі судових рішень 10 жовтня 2023 року.

ВП ВС погодилася з висновками КАС ВС, що зміст внесених постановою КМУ № 793 змін до постанови КМУ № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість «30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена урядом «пропорційність» із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Урахувавши вказані вище висновки Великої Палати Верховного Суду та з огляду на завдання адміністративного суду, вказані в ст.2 КАС Україні, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом відновлення порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не нарахуванні і невиплаті позивачу з 24.02.2022 року до 06.09.2022 року (дата звернення позивача до суду з цим позовом) додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити її в розмірі 30000 грн на місяць.

Щодо інших періодів служби позивача, суд зазначає, що досліджуваний період служби позивача та її оплати обмежений судом місяцем подання позову в даній справі (вересень 2022 року), оскільки КАС України не передбачає можливості звернення з вимогами на майбутнє.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невинесення наказів про нарахування та виплату додаткової винагороди та зобов`язання відповідача винести наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди, то вони задоволенню не підлягають. Суд зазначає, що прийняття відповідачем наказу про нарахування та виплату додаткової винагороди є лише підставою для виплати. У цій справі позов спрямовано на захист порушеного права саме щодо невиплати та неотримання позивачем належних йому сум додаткової винагороди, а тому, з огляду на нормативно встановлений розмір додаткової щомісячної винагороди, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу додаткову щомісячну винагороду, встановлену пунктом 1 постанови № 168 за спірні періоди проходження служби.

Щодо встановлення судового контролю за виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.2 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Вказані положення не є імперативними та передбачають диспозитивну поведінку суду. Тобто, це право суду, а не його обов`язок, суд має можливість самостійно на власний розсуд приймати рішення про необхідність чи відсутність потреби в зобов`язанні суб`єкта владних повноважень подати звіт.

При цьому, вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю, суд має врахувати надані позивачем докази, особливості покладених на суб`єкта владних повноважень обов`язків згідно із судовим рішенням та його можливості ці обов`язки виконувати в рамках законодавства.

Враховуючи те, що позивачем не наведено обґрунтованих аргументів необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України та не надано жодного доказу на підтвердження того, що відповідач буде ухилятись від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.

Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов`язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Наведене дає суду підстави для висновку, що до 19 липня 2022 року строк звернення   позивача з цим позовом до суду не був обмежений будь-яким строком, а у правовідносинах, що виникли після цієї дати, позивач не пропустив тримісячного строку, звернувшись до суду у вересня 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Враховуючи, що матеріали справи не містять документального підтвердження понесення позивачем інших судових витрат, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Згідно частиною 5 статті 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 за період з 24.02.2022 року до 06.09.2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 грн. на місяць.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Дніпропетровській області (пр. Дмитра Яворницького, буд. 57, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40108866) нарахувати і виплатити за період з 24.02.2022 року до 06.09.2022 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»,  у розмірі 30000 грн. на місяць, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в  строки, передбачені статтею  295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                                                  О.В. Серьогіна