Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 511/1564/18

Провадження № 1-кс/499/36/23

У Х В А Л А

Іменем України

25 жовтня 2023 року смт Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді Іванівського районного суду Одеської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12015160390000289 від 14.03.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення ч.2 ст.364-1 КК України, -

                                                          В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 16 жовтня 2023 року в провадження судді ОСОБА_1 передано заяву ОСОБА_3 про відвід судді Іванівського районного суду Одеської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12015160390000289 від 14.03.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення ч.2 ст.364-1 КК України.

В провадженні судді Іванівського районного суду Одеської області ОСОБА_4 перебуває кримінальне провадження №12015160390000289 від 14.03.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення ч.2 ст.364-1 КК України.

ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні заявила судді Іванівського районного суду Одеської області ОСОБА_4 відвід в порядку визначеному ч.ч.1,2 ст.80 КПК України з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Свій відвід мотивувала наступним.

05.09.2023 та 05.10.2023 двома ухвалами Іванівського районного суду Одеської області в складі головуючого судді ОСОБА_4 двічі відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні клопотання сторони захисту про вирішення питання щодо проведення в режимі відеоконференції підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню №511/1564/18 яку мотивоване тим, що натепер на території Одеської області не ведуться активні бойові дії, що свідчить про те, що ситуація в області є стабільною, а тому сам факт введення на території України воєнного стану не с достатньою підставою для проведення судового засідання за участі особи у режимі відеоконференції, а також, ОСОБА_3 , начебто, не навела обґрунтованих підстав, у розумінні ч. 1 ст. 136 КПК, для можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції, і не надала до суду достатніх доказів існування обставин, на які посилається та які б, відповідно до вимог ч. 1 ст. 138 КПК, доводили випадки, що очевидно унеможливлюють її прибуття в судове засідання до Іванівського районного суду Одеської області. ОСОБА_3 посилається, що нею встановлено юридичний факт різного за змістом і протилежного по суті ставлення судді ОСОБА_4 до учасників кримінального провадження чоловічої і жіночої статі при вирішенні процесуального питання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Водночас, у Іванівському районному суді Одеської області є поширеною правозастосовна судова практика проведення особисто суддею ОСОБА_4 численних судових засідання в режимі відеоконференції за клопотанням осіб чоловічої статі, які мешкають у межах одного із Іванівським районним судом Одеської області адміністративного району - Березівського району Одеської області.

Суддя ОСОБА_4 , користуючись припиненням Вищою радою правосуддя на протязі останніх двох років розгляду скарг щодо дисциплінарного проступку судді, дозволяє собі прояви дискримінації за ознаками статі, умисно порушуючи права громадян України на життя і здоров`я шляхом свідомого примусу одинокої матері ОСОБА_3 прибути особисто у судове засідання в смт.Іванівку Березівського району Одеської області під час щоденних ракетних обстрілів Одеської області, перебуваючи обізнаним про відсутність у будівлі Іванівського районного суду Одеської області укриття цивільного захисту та фактичну уразливість працівників суду і учасників судових засідань від сучасних засобів ураження країни агресора, надійного захисту від гіперзвукових ракет якого на даний час в України не існує.

Дєвяшина СО. Посилається, ознайомившись із змістом вище зазначених ухвал судді Іванівського районного суду Одеської області від 05.09.2023 по справі № 511/1564/18 нею отримано належні і допустимі докази, у розумінні ст.ст. 84-86 КПК України, упередженого ставлення до себе з боку головуючого судді ОСОБА_4 , який не лише порушив права і охоронювані законом її інтереси, як сторони кримінального провадження, а й вчинив конклюдентні дії із ознаками неприхованого посягання, не лише на правовий порядок в Україні, а й на спільні цінності України і ЄС, зафіксовані у Розділі І «Загальні принципи» та Розділі III «Юстиція, свобода та безпека» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, шо набрала чинності більше шести років тому 01.09.2017 року

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явилась, клопотала провести його у її відсутність.

Суддя ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, заяв клопотань не надавав, про причини неявки не повідомляв.

Інші учасники кримінального провадження у судове засідання також не з`явилися, клопотання та заяви не надавали.

Неявка учасників справи в судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді, а отже суд уважав можливим провести розгляд за відсутності учасників, які не з`явились.

Суд, дослідивши заяву про відвід судді, прийшов до таких висновків.

ОСОБА_3 заявила судді ОСОБА_4 відвід з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.75 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України, передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Отже підставою відводу на думку ОСОБА_3 є наявность інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 при розгляді кримінального провадження відносно неї.

Вивчивши та узагальнивши посилання ОСОБА_3 вбачається що, підставами через які нею заявлено відвід, є прийняття суддею ОСОБА_4 у кримінальному провадженні 05.09.2023 та 05.10.2023 року ухвал за результатами розгляду клопотань ОСОБА_3 , з якими категорично не згодна ОСОБА_3 , та внаслідок цього вона вбачає неупередженість судді. Крім того посилалася, що головною метою заявленого нею відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді Іванівського районного суду ОСОБА_4 під час розгляду даної справи.

Частиною 1 статті 80 КПК України передбачено, що за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засіданні зобов`язані заявити самовідвід. Відповідно до ч.2 ст.80 КПК України, за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Суд не може погодитися з посиланнями ОСОБА_3 у заяві про відвід судді, оскільки зазначені нею обставини зведені до висловлення своєї незгоди з постановленим процесуальним судовим рішенням з них вбачається припущення та особиста думка, а реальні підстави та конкретні обставини, які в вказували на наявність інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості не зазначені.

З цього питання у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 № 8 «Про незалежність судової влади» роз`яснено, що процесуальні дії судді, законність та обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно незгода сторони з винесенням суддею судового рішення, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Суд не знаходить в доводах ОСОБА_3 доказів сумніватися у безсторонності судді ОСОБА_4 в розгляді кримінального провадження відносно неї.

Для висновку про наявність у конкретній справі правомірної підстави сумніватися у безсторонності судді думка особи може враховуватися, але вона не має вирішального значення. Вирішальним є те, чи можна вважати такі сумніви об`єктивно виправданими (див. рішення у справі : «Хаусшільдт проти Данії», рішення від 24 травня 1989 року, п. 48).

У заяві ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 не наведено конкретних фактів, які б викликали сумнів у необ`єктивності чи неупередженості судді ОСОБА_4 , а зазначені підстави на які посилається ОСОБА_3 взагалі не підтверджують та не вказують чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі, є лише факт факт постановлення ухвали, якою відмовлено в задоволенні клопотання заявниці, з якою вона не згодна та розцінює процесуальні дії судді як такі, що викликають сумнів та упередженість, не згода з процесуальним рішенням, яке не оскаржується не свідчить про упередженість та необ`єктивність судді і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду справи, оскільки не є підставою для відводу та доказом неупередженості та безсторонності судді ОСОБА_4 .

Суд вважає, що для відводу судді мають бути обґрунтовані наявні факти, покладені в основу заяви про відвід, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість, а їх наявність повинна бути доведеною. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови в його задоволенні. Зловживання правом на відвід (самовідвід) не допускається та означає недобросовісне використання незначного приводу для того, щоб уникнути розгляду справи.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Таким чином, обставини, які наведені у заяві ОСОБА_3 , не є такими, що ставлять під сумнів безсторонність судді, не наведена наявність його особистої заінтересованості, відсутні докази, які б вказували про прихильність чи уподобання стосовно однієї із сторін та жодним чином не вказують про порушення ним норм КПК України.

Крім того , так як ОСОБА_3 посилається на п.4 ч.1 ст.75 КПК України , то слід зазначити, що при тлумаченні змісту поняття «інші підстави, які викликають сумніви у неупередженості суду» необхідно дотримуватися балансу між виправданою необхідністю застосування широкого тлумачення цієї категорії та недопустимістю зловживання наявністю такого права.

Суд наголошує, що КПК визначені підстави для відводу судді, а його неупередженість презумується тим, що Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним від будь-якого незаконного впливу та керується верховенством права, здійснюючи правосуддя на основі Конституції, законів України з додержанням принципу верховенства права.

Суд не повинен суб`єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання, особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.

Суддя може розглядати справу за наявності обставин, які на думку поміркованої, розумної, законослухняної та поінформованої людини, можуть здаватися такими, що створюють конфлікт особистих інтересів судді з його професійними обов`язками, за умови, що він повідомив про існування таких обставин сторонам і вони не заперечують проти участі судді в розгляді справи, а сторони та їх адвокати мають можливість порадитися і прийняти рішення щодо продовження слухання справи цим суддею. Відчуття упередженості – це формування в судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об`єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що заява про відвід судді не є вмотивованою та обґрунтованою, оскільки не містить достатніх, належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких підстав відводу, що передбачені ст.75 КПК України, крім того не встановлено інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_4 у розгляді кримінального провадження №12015160390000289 від 14.03.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення ч.2 ст.364-1 КК України, а тому у її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76, 80 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12015160390000289 від 14.03.2015 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчинені кримінального правопорушення ч.2 ст.364-1 КК України - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяРуслан ТИМЧУК