Справа №2-2033/11

Провадження №2/1306/5419/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої - судді Гарасимків Л.І.

при секретарі - Петрів В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державного архітектурного-будівельного контролю у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв»язку із неправомірними діями посадової особи.,

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 державного архітектурного-будівельного контролю у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв»язку із неправомірними діями посадових осіб, мотивуючи позов тим, що 16.09.2009 року ОСОБА_2 державного архітектурного –будівельного контролю у Львівській області було складено акт проведення перевірки № 15 з приводу побудованої нею добудови і розгляд заяви ОСОБА_3 Було складено протокол про порушення нею ч.3 ст. 96 КУпАП –прибудова веранди здійснена без дозволу інспекції ДАБК. 17.09.2009 року складено припис № 13/4 відповідно до якого в результаті перевірки встановлено порушення ст. 29 Закону України « Про планування та забудову території» та пропонували припинити виконання будівельних робіт, а 18.09.2009 року заступником начальника ОСОБА_2 ДАБК було винесено постанову № 13/4 по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч.3 ст.96 КУпАП та накладено штраф в сумі 340 грн. З вище вказаною постановою вона була не згідна та оскаржила її до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області. 13.01.2010 року постановою вище зазначеного суду позов було задоволено частково, постанову заступника начальника ОСОБА_2 ДАБК про притягнення її до адміністративної відповідальності було скасовано. Крім того 28.12.2009 року ОСОБА_2 ДАБК звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до неї про спонукання до вчинення дій, а саме зобов»язати її припинити виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 до отримання дозволу інспекції ДАБК у Львівській області. Провадження по вищевказаній справі було зупинено до вирішення цивільної справи за її позовом про визнання права власності на самочинно будівництво. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.10.2010 року затверджено мирову угоду відповідно до якої за нею визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно –веранду. Після відновлення провадження у справі 10.05.20211 року Львівській окружний адміністративний суду виніс постанову якою в задоволенні позову ОСОБА_2 ДАБК було відмовлено.

Вважає, що як би посадові особи ОСОБА_2 ДАБК у Львівській області не ігнорували її законні права передбачені ст. 268 КУпАП то прикрого непорозуміння , приниження і судових справ не було. Усі ці звинувачення ОСОБА_2, судові справи вважає є взаємопов»язаним фактором погіршення її здоров»я, душевного дискомфорту, переживання, страждання і ускладнення особистого життя. З приводу чого вона була змушена звертатися до лікарів. Крім ускладнення особистого життя, втрати коштів вона змарнувала безліч часу та зусиль для захисту своїх законних прав та інтересів, а тому матеріальна шкода заподіяна відповідачем становить 5000 тисяч гривень, а моральну шкоду оцінює в розмірі 20 000 тисяч гривень.

В судовому засіданні позивачка свої вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та крім того суду пояснила, що з метою покращення житлових умов в її будинковолодінні ще її чоловік прибудував веранду. Вона тільки закінчувала будівництво, зокрема утепляла, тощо. Однак через незнання закону не знала як її узаконити, а ОСОБА_2 ДАБК замість допомогти, підсказати їй як узаконити цю самочинну добудову, навпаки мішала їй це зробити, шляхом винесення різного роду документів , припис, постанову про притягнення до адміністративної відповідальності , яку вона оскаржила та яку було скасовано. Звернулася з позовом до окружного адміністративного суду про спонукання до вчинення дій, а саме зобов»язати її припинити виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1 до отримання дозволу інспекції ДАБК у Львівській області. Провадження по вищевказаній справі за її заявою було зупинено до вирішення цивільної справи , так як вона звернулася з позовом про визнання права власності на самочинно будівництво. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.10.2010 року затверджено мирову угоду відповідно до якої за нею визнано право власності на самочинно збудоване нерухоме майно –веранду. Після відновлення провадження у справі 10.05.20211 року Львівській окружний адміністративний суду виніс постанову якою в задоволенні позову ОСОБА_2 ДАБК відмовив. Відтак, оскільки всі ці приниження та судові справи призвели до погіршення стану її здоров»я, просить стягнути з ОСОБА_2 ДАБК матеріальну шкоду в розмірі 5000 тисяч гривень, а моральну шкоду в розмірі 20 000 тисяч гривень.

Представник відповідача ОСОБА_2 ДАБК ОСОБА_4Г- .позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що 16.09.2009 року за зверненням громадянки ОСОБА_3 було проведено перевірку з приводу добудови позивачкою ОСОБА_1 В ході проведеної перевірки було встановлено факт самочинного будівництва –веранди до житлового будинку. У зв»язку з тим, що було порушено норми Законів України « Про планування і забудову територій» та « Про основи містобудування» було відповідно складно протокол про порушення ч.3 ст. 96 КУпАП та винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності позивачку ОСОБА_1Ф, та накладено штраф в розмірі 340 гривень. Вище вказану постанову позивачка оскаржила до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області , однак її було скасовано з процесуальних підстав, зокрема про те, що вона була винесена без особи- правопорушника, яку позбавили дати пояснення з приводу правопорушення та справу було направлено на новий розгляд. Тобто факт - склад адміністративного правопорушення мав місце. Крім того посадовій особі , яка виносила вище вказану постанову, за неналежне виконання своїх посадових обов»язків було оголошено догану .Вважає, що зв»язку з виконанням ОСОБА_2 своїх посадових обов»язхків та погіршення здоров»я позивачкою ОСОБА_1, яка сама і не заперечила факту самочинної добудову ( без дозволу ОСОБА_2 та документів) не має, а тому просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом було встановлено, що 16.09.2009 року за зверненням громадянки ОСОБА_3 інспекцією ДАБК було проведено перевірку з приводу добудови позивачкою ОСОБА_1 В ході проведеної перевірки було встановлено факт самочинного будівництва –веранди до житлового будинку позивачки без дозволу інспекції ДАБК. У зв»язку з тим, що було порушено норми Законів України « Про планування і забудову територій» та « Про основи містобудування» було відповідно складено протокол про порушення позивачкою ч.3 ст. 96 КУпАП та винесено постанову від 18.09.2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності позивачку ОСОБА_1Ф, та накладено штраф в розмірі 340 гривень. Вище вказану постанову позивачка оскаржила до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, однак Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.01.2010 року вище вказана постанова скасована, а справу направлено на новий розгляд з процесуальних підстав, зокрема про те, що відсутні докази своєчасного та належного сповіщення ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка як на підставу стягнення з відповідача як матеріальної та моральної шкоди посилається на те, що вона неправомірно була притягнута до адміністративної відповідальності, що вона з вини ОСОБА_2 ДАБК була змушена їздити на судові справи.

Однак з такими доводами позивачки погодитися не можна, оскільки відповідно до ст. 30-1 Закону від 20.04.2000р. № 1699-111 « Про планування і забудову територій» ст.. 18 Закону від 16 листопада 1992р. № 2780-Х11 « Про основи містобудування» будівництво об»єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, які можуть делегувати це право відповідним виконавчим органам; закінчені будівництвом об»єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об»єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об»єктів нового будівництва, зокрема , як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Відповідно до частини 1 статті 1167 моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи..

Таким чином дослідивши матеріали справи та заслухавши надані позивачкою та відповідачем пояснення, суд не встановив вини та причинного зв’язку між бездіяльністю (діями) відповідача та неправомірністю притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, її їздою на судові справи, оскільки позивачка вчинила адміністративний проступок, добудувала веранду без дозволу ОСОБА_2 ДБАК та не виготовила відповідні документи ( проект), відтак ОСОБА_2 ДБАК діяла відповідно до вимог чинного законодавства та відповідно до своїх посадових обов»язків.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивачки не обгрунтовані і не доведені у судовому засіданні, і тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 73, 88, 209, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 1166,1167, 1174 України суд, -

в и р і ш и в

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 державного архітектурного-будівельного контролю у Львівській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у зв»язку із неправомірними діями посадової особи., відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуюча суддя : ________________________