ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"20" лютого 2007 р. | Справа № 13/104-06-3607А |
Господарський суд Одеської області у складі судді Панченко О.Л. при секретарі судового засідання Скоморохові Д.О. розглянув справу № 13/104-06-3607А за позовом ДП “Одеська залізниця” до відповідача СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про скасування податкового повідомлення –рішення
Представники сторін:
від позивача Зайцев С.М., Резніченко Н.М.
від відповідача Чубатюк І.В., Кострюкова С.І.
В засіданні приймає участь Дудкевич В.В. –представник прокуратури.
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом та уточненням до нього, в якому просить скасувати податкове повідомлення–рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області від 13.03.2006р. № 0000451320/0.
Представники відповідача та прокуратури позов не визнають, посилаючись на те, що податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до чинного законодавства.
Беручи до уваги, що:
СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області, правонаступником якої є СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, проведена планова документальна перевірка ДП “Одеська залізниця” з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003р. по 30.06.2005р., про що складений акт від 03.03.2006р. № 102/13-32.1/01071315/11. За результатами перевірки позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 6024289 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 6191541 грн., про що прийнято податкове повідомлення - рішення від 13.03.2006р. № 0000451320/0. Позивач з прийнятим податковим повідомленням –рішенням не погодився, просить його скасувати, посилаючись на відсутність з свого боку порушень податкового законодавства.
Із матеріалів справи убачається, що донарахування податку на додану вартість у сумі 6024289 грн. здійснено відповідачем у зв’язку з порушенням позивачем п. 4.2 ст. 4, п. п. е, г, в, є п. п. 7.2.1, абз. 1 п. п. 7.2.3 п. 7.2, абз. 1, 3 п. п. 7.3.1, абз. 1 п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.4, абз. 2 п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме: за перевіряємий період позивачем занижено податкові зобов’язання та завищено податковий кредит, що призвело до заниження податку на додану вартість.
В акті перевірки СДПІ зазначено, що в порушення вимог п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.) та Постанови КМУ від 27.06.2003р. № 944 “Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці” у жовтні, грудні 2004р., січні 2005р. підприємством віднесено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості виконаних послуг, не пов’язаних з основною діяльністю підприємства, надані підприємством “Укрінвопромінвест” –“Зовнішній аудит охорони та системи управління охороною праці, екологічна експертиза комплексів промислового та непромислового призначення”. Загальна сума ПДВ, віднесена до податкового кредиту, складає 6033333 грн.
Згідно з п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації...
Відповідно до п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.) у разі коли платник придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.
30.04.2004р. між позивачем та підприємством “Укрінвопромінвест” був укладений договір підряду на проведення екологічної експертизи № ОД/НФ-04-645-НЮ, згідно з яким підприємство “Укрінвопромінвест” здійснило екологічну експертизу комплексів, територій та об’єктів промислового та непромислового призначення, а Одеська залізниця прийняла та оплатила виконані роботи на загальну суму 18500000 грн., що підтверджується наданими до суду актами приймання –передачі від 16.07.2004р., від 28.05.2004р., листом ОФ АБ “Експрес –Банк” від 23.03.2006р. № 03/546. Також, 30.04.2004р. між позивачем та підприємством “Укрінвопромінвест” був укладений договір підряду на обстеження системи управління охороною праці № ОД/НФ-04-643-НЮ, згідно з яким підприємство “Укрінвопромінвест” здійснило обстеження системи правових, соціально – економічних, організаційно –технічних, санітарно –гігієнічних і лікувально –профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності працівників у процесі трудової діяльності, а Одеська залізниця прийняла та оплатила виконані роботи на загальну суму 17700000 грн., що підтверджується наданими до суду актом приймання –передачі від 16.07.2004р., листом ОФ АБ “Експрес –Банк” від 23.03.2006р. № 03/546.
Відповідно до ст.ст. 10, 12, 16 Закону України “Про транспорт” від 10.11.1994р. № 232/94-ВР (зі змінами та доповненнями) до обов’язків підприємств транспорту належить: забезпечення охорони навколишнього природного середовища, забезпечення транспортних засобів вимогам безпеки, охорони праці та екології.
Згідно зі ст. 26 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991р. № 1264-ХП (зі змінами та доп.) проведення екологічної експертизи є обов’язковим в процесі законотворчої, інвестиційної, управлінської, господарської та іншої діяльності, що впливає на стан навколишнього природного середовища. Екологічній експертизі підлягають матеріали, речовини, продукція, господарські рішення, системи і об’єкти, впровадження або реалізація яких може призвести до порушення норм екологічної безпеки та негативного впливу на навколишнє середовище (ст. 27 зазначеного Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”). Метою екологічної експертизи згідно зі ст. 4 Закону України “Про екологічну експертизу” від 09.02.1995р. № 45/95-ВР є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.
Позивачем був укладений з підприємством “Укрінвопромінвест” договір № ОД/НФ -04-645-НЮ від 30.04.2004р. на проведення екологічної експертизи комплексів, територій та об’єктів промислового та непромислового призначення з метою зменшення негативного впливу діяльності транспортно –дорожнього комплексу на навколишнє середовище та реалізації “Основних напрямків державної політики України в галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, затверджених постановою Верховної Ради України від 05.03.1998р. № 188/98-ВР, “Плану реалізації на транспортно –дорожньому комплексі “Основних напрямів державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки на 2002 –2006р.р.”, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 29.04.2002р. № 291.
Відповідно до п. п. 5.4.5 п. 5.4 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доп.) до складу валових витрат включаються інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності платника податку.
Враховуючи наведене, витрати позивача на проведення екологічної експертизи підлягають включенню до складу валових витрат, як витрати, пов’язані з господарською діяльністю, і відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) суми ПДВ позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту.
Згідно з п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997р. № 283/97-ВР (зі змінами та доп.) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 –5.7 цієї статті.
Відповідно до п. 3 “Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат”, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2003р. № 994, до складу валових витрат відносяться витрати з проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно –правовим актам з охорони праці та проведення аудиту з охорони праці. Згідно зі ст. 13 Закону України “Про охорону праці” від 21.11.2002р. № 229-1У (зі змінами та доп.) обов’язки щодо організації проведення атестації робочих місць на відповідність нормативно –правовим актам з охорони праці та проведення аудиту з охорони праці покладаються на роботодавця, зокрема, він організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно –правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, а за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів.
За таких обставин витрати позивача на проведення обстеження системи правових, соціально –економічних, організаційно –технічних, санітарно –гігієнічних і лікувально – профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності працівників у процесі трудової діяльності підлягають включенню до складу валових витрат, як витрати, пов’язані з господарською діяльністю, і відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (зі змінами та доп.) суми ПДВ позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту.
Посилання відповідача на те, що позивачем фактично не були включені витрати за вищевказаними договорами до складу валових витрат у звітному періоді, але суму ПДВ віднесено до податкового кредиту, судом до уваги не прийняті, тому що якщо чинним законодавством не забороняється віднесення до складу валових витрат окремих витрат, то відповідна сума ПДВ підлягає віднесенню до складу податкового кредиту за наявності належним чином оформлених податкових накладних незалежно від того, чи скористалося підприємство правом віднесення до складу валових витрат понесених витрат чи ні.
Посилання відповідача на те, що роботи за вищевказаними договорами не виконані, результати роботи у вигляді книг документації стосовно структурних підрозділів Одеської залізниці відсутні, судом до уваги не прийняті, тому що позивачем до суду надані належним чином засвідчені копії договорів, актів приймання –передачі, книг, звітів за результатами проведеного аудиту, висновку № 5.6 –656 Українського науково –дослідного інституту екологічних проблем, звіту ДП “Український науково –дослідний інститут медицини транспорту” від 15.09.2005р., що підтверджують факт належного виконання робіт за договорами. Крім того, висновки СДПІ про те, що роботи за вищевказаними договорами не виконані, результати роботи у вигляді книг документації стосовно структурних підрозділів Одеської залізниці відсутні, зроблені відповідачем безпідставно, тому що в акті перевірки від 03.03.2006р. обставини, які б давали можливість зробити такі висновки, не зазначені.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 161-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Податкове повідомлення –рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області від 13.03.2006р. № 0000451320/0 скасувати.
Постанову суду сторонами може бути оскаржено згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України.
Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений 02.03.2007р.
Суддя Панченко О.Л.