Справа № 127/16260/22

Провадження № 1-кп/127/541/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

представника потерпілого ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 ,  ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, відомості про які внесено 23 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000343,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, про що подав письмові клопотання, які мотивовані актуальністю ризиків визначених ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що кримінального правопорушення він не вчиняв, тому у нього не має на меті жодним чином впливати на свідків. Просив застосувати відносно нього запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_8 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вказав, що викладені в обвинувальному акті обставини не відповідають дійсності, його підзахисний кримінального правопорушення не вчиняв, ризики наведені прокурором є необґрунтованими. На підставі вказаного просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_10 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, вказав на відсутність ризику впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків, адже потерпілий та всі свідки обвинувачення вже допитані у судовому засіданні. Крім цього, вказав, що ОСОБА_6 відшкодував потерпілому завдану шкоду у повному обсязі, тому потерпілий жодних претензій до ОСОБА_6 не має, що підтверджено заявою потерпілого. На підставі вказаного просив змінити ОСОБА_6 запобіжний захід на нічний домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав свого захисника.

Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_11 заперечив щодо задоволення клопотання, вказав, що ризики на які посилається сторона обвинувачення є надуманими та необґрунтованими. Зазначив, що всі свідки обвинувачення вже допитані, потерпілий допитаний. Вказав на особу обвинуваченого, який раніше не судимий та має постійне місце проживання, тому вважав, що до ОСОБА_4 можливо застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту із застосування електронних засобів контролю.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав свого захисника та вказав, що в умовах слідчого ізолятора він не отримує належного лікування.

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 заперечила щодо заявленого прокурором клопотання, вказала, що ризики на які посилається сторона обвинувачення є гіпотетичними, жодних доказів на їх існування та продовження їх існування прокурор не надав. Зазначила, що всі свідки обвинувачення допитані, потерпілий допитаний, тому ризик впливу на останніх відсутній. Просила врахувати наявність соціально стримуючих факторів відносно її підзахисного, оскільки ОСОБА_5 має власне житло, місце реєстрації у м. Житомир, позитивну характеристику, а також є учасником Добровольчого формування. На підставі вказаного, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт у нічний час доби із використання електронних заходів контролю.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_12 щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 поклався на розсуд суду. Щодо інших обвинувачених вважав, що клопотання прокурора є обґрунтованим та саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинувачених. Крім того, вказав, що ще не всі свідки обвинувачення допитані, так як відносно двох свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в минулому судовому засіданні застосовано привід.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить із наступного.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.08.2023 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою зі строком дії до 26.10.2023 року.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Види ризиків у кримінальному проваджені визначені Законом та є незмінними для будь-якої стадії кримінального переслідування. Так, ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.

ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану. Вказане підтверджується суттю самого обвинувачення. Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 діяв з корисливою метою, офіційно не працює, іншого джерела доходу не має, раніше чотири рази судимий. Вказане, на переконання суду, дійсно свідчить про факт того, що ОСОБА_7 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.

Крім цього, доказами у справі підтверджено, що у ОСОБА_7 відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, а також усвідомлення обвинуваченим факту того, що йому загрожує довготривале перебування у місцях позбавлення волі, свідчить про наявність ризику ухилення обвинуваченого від явки до суду.

При цьому, суд критично ставиться до доводів обвинуваченого ОСОБА_7 щодо відсутності ризику його впливу на свідків сторони обвинувачення, оскільки останні вже допитані з огляду на те, що відносно двох свідків обвинувачення ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.10.2023 року застосовано привід, що підтверджує наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків.

Суд не оцінює посилання сторони захисту щодо того, що викладені в обвинувальному акті обставини не відповідають дійсності, тому ОСОБА_7 кримінального правопорушення не вчиняв з огляду на те, що оцінка обґрунтованості обвинувачення здійснюється судом під час ухвалення вироку в нарадчій кімнаті. Надання оцінки обвинуваченню, його обгрунтованості та доведеності до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення не допускається.

Враховуючи вищенаведені обставини, а також думку представника потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Розглядаючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший більш м`який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд приймає до уваги наступне.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану. Вказане підтверджується суттю самого обвинувачення. Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 діяв з корисливою метою, офіційно не працює, іншого джерела доходу не має, перебуває в складі Добровольчого формування №29 територіальної громади м. Києва на добровольчих засадах і, як наслідок, не має джерел для існування, в тому числі коштів для прибуття до суду з м. Києва. Вказане, на переконання суду, дійсно свідчить про факт того, ОСОБА_6 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.

Крім цього, доказами у справі підтверджено, що у ОСОБА_6 відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, а також усвідомлення обвинуваченим факту того, що йому загрожує довготривале перебування у місцях позбавлення волі, свідчить про наявність ризику ухилення від явки до суду.

При цьому, суд критично ставиться до доводів сторони захисту щодо відсутності ризику впливу ОСОБА_6 на свідків сторони обвинувачення, оскільки останні вже допитані, з огляду на те, що відносно двох свідків обвинувачення ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.10.2023 року застосовано привід, що підтверджує наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Розглядаючи можливість застосування ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд зазначає, що встановлені ризики у справі, а також відсутність у обвинуваченого житла за місцем розгляду справи, свідчать про недоцільність застосування йому домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд приймає до уваги наступне.

Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за вчинення якого передбачене покарання від 8 до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Крім цього, ОСОБА_4 перебував у Вінницькій області тимчасово, в нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, переконує суд, що ОСОБА_4 не зможе виконувати процесуальний обов`язок явки до суду на першу вимогу.

Крім цього, з огляду на те, що згідно з обвинувального акту ОСОБА_4 виконував роль організатора вчинення злочину в сукупності з тим, що останній не працює, внаслідок чого не має будь-якого джерела доходу, свідчать про існування ризу вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 буде потребувати джерел для існування.

При цьому, суд критично ставиться до доводів сторони захисту щодо відсутності ризику впливу ОСОБА_4 на свідків сторони обвинувачення, оскільки останні вже допитані, з огляду на те, що відносно двох свідків обвинувачення ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.10.2023 року застосовано привід, що підтверджує наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків.

Враховуючи вищенаведене, а також позицію представника потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Розглядаючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший більш м`який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Щодо скарг ОСОБА_4 на відсутність належного лікування в установі суд зазначає наступне.

Законодавством України гарантоване надання особам, які утримуються під вартою медичної допомоги в тому числі спеціалізованої та високоспеціалізованої. Вказане свідчить, що у випадку наявності в особи проблем із здоров`ям медичний працівник установи де утримується обвинувачений, зобов`язаний надати необхідну медичну допомогу або направити особу для надання спеціалізованої чи високоспеціалізованої допомоги.

Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за вчинення якого передбачене покарання до 15 років позбавлення волі. Крім цього, ОСОБА_5 перебував у Вінницькій області тимчасово, в нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, на переконання суду, свідчить про те, що ОСОБА_5 не зможе виконувати процесуальний обов`язок явки до суду на першу вимогу.

Крім цього, згідно обвинувального ату ОСОБА_5 діяв з корисливою метою, офіційно не працює, іншого джерела доходу не має, раніше судимий за вчинення тяжкого кримінального правопорушення, що переконує суд у наявності ризику продовження останнім злочинної діяльності, оскільки ОСОБА_5 буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.

При цьому, суд критично ставиться до доводів сторони захисту щодо відсутності ризику впливу ОСОБА_5 на свідків сторони обвинувачення, оскільки останні вже допитані, з огляду на те, що відносно двох свідків обвинувачення ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.10.2023 року застосовано привід, що підтверджує наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі думку представника потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Розглядаючи можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший більш м`який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задоволити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 19.10.2023 року до 17.12.2023 року, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити на 60 діб, починаючи з 19.10.2023 року до 17.12.2023 року, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - продовжити на 60 діб, починаючи з 19.10.2023 року до 17.12.2023 року, включно.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - продовжити на 60 діб, починаючи з 19.10.2023 року до 17.12.2023 року, включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

       Суддя: