Справа № 727/5956/23

Провадження № 2/727/1174/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Танасійчук Н.М., розглянувши заяву представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 про забезпечення позову , у справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м.Чернівці перебуває зазначена цивільна справа.

23 жовтня 2023 року адвокат Якименко М.М., в інтересах ОСОБА_2 спрямував на адресу суду заяву про забезпечення позову, в якій просить:

- заборонити ОСОБА_3 вчиняти дії як особисто так й із залученням третіх осіб ( в тому числі , але не обмежуючись - родичів по лінії матері дитини, працівників охоронних структур та детективних агенцій , а також співробітників поліції охорони та будь яких інших осіб, які можуть забезпечувати фізичною силою відібрання дитини від батька) спрямовані на зміну місця проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичним місцем проживання наразі якого є разом з його батьком ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 - до ухвалення рішення у справі 727/5956/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини , третя особа орган опіки та піклування Чернівецької міської ради.

В обґрунтування заяви вказав, що наразі дитина сторін - ОСОБА_5 проживає разом з батьком за адресою АДРЕСА_1 .

09.10.2023 року служба у справах дітей та сім`ї Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації склала акт обстеження умов проживання.

Тимур відвідує дитячий заклад «DINO».

Вказує, що згідно з висновком фахівця ОСОБА_6 за результатами психодіагностичного обстеження ОСОБА_4 - відібрання дитини від батька є неможливим, це спричинить нанесення ушкодження психічному здоров`ю ; зміна місця проживання ОСОБА_7 на момент дослідження є неможливою, оскільки нашкодить дитині.

Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову , приходить до наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України та мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У заяві про забезпечення позову адвокат Якименко М.М. в інтересах ОСОБА_2 просить заборонити ОСОБА_3 вчиняти дії як особисто так й із залученням третіх осіб ( в тому числі , але не обмежуючись - родичів по лінії матері дитини, працівників охоронних структур та детективних агенцій , а також співробітників поліції охорони та будь яких інших осіб, які можуть забезпечувати фізичною силою відібрання дитини від батька) спрямовані на зміну місця проживання малолітнього ОСОБА_4 зобов`язати батька дитини - ОСОБА_2 повернути їй сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проживання у місто Чернівці.

При цьому, як вбачається зі змісту позовних заяв як ОСОБА_2 так і ОСОБА_3 , спір між ними виник з приводу місця проживання їх малолітнього сина ОСОБА_4 .

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Законодавство України не містить норм, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

Згідно з ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Наразі розгляд справи, за позовами сторін про визначення місця проживання дитини, триває.

Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

З огляду на наведене , суд не вбачає необхідності у застосуванні ініційованого стороною позивача за первісним позовом заходу забезпечення позову , оскільки вважає недоведеним, що невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

В зв"язку з наведеним, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258- 260, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника позивача за первісним позовом - ОСОБА_1 , що діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення позову, відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження .

Суддя Н. М. Танасійчук