ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/3368/23 Справа № 233/2601/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року                                                                м.Кривий Ріг

18.10.2023р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

судді доповідача                                         ОСОБА_2 ,

суддів                                                   ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання         ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13.09.2023р., якою задоволено клопотання прокурора та щодо обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Макіївка Донецької області, який фактично мешкає в АДРЕСА_1

продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.11.2023р.

       за участю захисника (в режимі ВКЗ)         ОСОБА_6                                

обвинуваченої                                 ОСОБА_7

                                  в с т а н о в и л а :

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13.09.2023р. обвинуваченій ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 11.11.2023р..

Із вказаним судовим рішенням не погодився захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченої, оскаржив ухвалу суду в апеляційному порядку, та в апеляційній скарзі:

- вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України непідтверджені, завдана потерпілому матеріальна шкода є незначною та складає 833,33грн., викрадені навушники передані потерпілому, та дослідження вказаного доказу у судовому засіданні є неможливим;

- вказує, що практика ЄСПЛ у численних правових висновках наголошує, що суди мають переконуватись у якості та наявності доказів, для обрання запобіжного заходу певного виду;

- прохає оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати щодо обвинуваченої запобіжний захід у виді домашнього арешту з перебуванням у період з 22:00год. до 06:00год. зі місцем мешкання.

       Прокурор про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, у судове засідання не прибула, подала зяву про розгляд апеляційної скарги зі її відсутності.

Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника та обвинуваченої, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження, та дослідивши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги буз задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

       В обґрунтування прийнятого рішення про продовження щодо обвинуваченої запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд першої інстанції, із дотриманням вимог ст.ст. 178, 194 КПК України, послався на те, що на даний час не відпали, є дійсними та триваючими ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не спроможний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, що на даний час виключає можливість застосування відносно неї більш м`якого запобіжного заходу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції, відповідно до ст. 177 КПК України, повно та об`єктивно досліджені усі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження цього запобіжного заходу, а також враховані інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі дані про особу обвинуваченої, які, в сукупності, давали суду достатні підстави вважати, що обвинувачена   ОСОБА_7 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим  прийняв відповідне судове рішення, яке не суперечить вимогам закону та загальним засадам кримінального провадження.

Відповідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Суд, першої інстанції дійшов правильного висновку, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не зменшилися та продовжують існувати, а тому неможливо на даний час застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою враховуючи відомості про обвинувачену, яка є раніше судимою особою, новий злочин вчинила через три дні після ухвалення щодо неї обвинувального вироку за ч. 1 ст. 185 КК України.

Суд апеляційної інстанції, при перевірці законності та доцільності продовження обвинуваченій строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховує характер вчиненого умисного, корисного кримінального правопорушення проти власності, дані про особу обвинуваченої, яка не працює, раніше судима, характеризується за місцем мешкання негативно, вік та стан здоров`я обвинуваченої, відсутність доказів та медичних відомостей, які б виключали можливість перебування її під вартою.

Суд апеляційної інстанції вважає підтвердженими наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи, що за інкримінований йому злочин передбачено покарання у виді до 8 років позбавлення волі, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи, що обвинувачена є раніше двічі судимою особою за аналогічні злочини, що дає обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачена належних висновків для себе не робить, при застосуванні заходів кримінального характеру продовжує злочину діяльність.

В даному випадку слід наголосити, що тяжкість покарання можна вважати істотним фактором на підтвердження  ризику переховування від правоохоронних органів та суду, оскільки при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії»). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Слід також враховувати, що ризиком є ймовірна поведінка обвинуваченої, виконя якої матиме для обвинуваченої менш тяжкі наслідки, ніж дотримання нею покладених процесуальних обов`язків.

Враховуючи наявні дані про особу обвинуваченої та обставини інкримінованого кримінального правопорушення,суд апеляційної інстанції вважає виправданим саме такий обраний запобіжний захід, оскільки обставини інкримінованого кримінального правопорушення та наявні ризики дають підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої під час розгляду кримінального провадження.

Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України непідтверджені, завдана потерпілому матеріальна шкода є незначною та складає 833,33грн., викрадені навушники передані потерпілому, та дослідження вказаного доказу у судовому засіданні є неможливим, що практика ЄСПЛ у численних правових висновках наголошує, що суди мають переконуватись у якості та наявності доказів, для обрання запобіжного заходу певного виду, є неспроможними та не підлягають задоволенню.

Підстав для скасування оскаржуваної ухвали та відмови у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом апеляційної інстанції не встановлено, рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

                                              п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13.09.2023р., якою задоволено клопотання прокурора та щодо обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.11.2023р. - залишити без задоволення.

Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13.09.2023р., якою задоволено клопотання прокурора та щодо обвинуваченої за ч. 4 ст. 185 КК України ОСОБА_7 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 11.11.2023р. - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. 

Судді