Справа № 184/1611/22

Провадження № 1-кп/0182/773/2023

У Х В А Л А

Іменем України

20.10.2023 року                                                        м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді                               ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання              ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні на стадії судового розгляду в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу в кримінальному провадженні №12022041360000284 від 07.09.2022 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Хирів Старосамбірського району Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15 ч.4 ст.185, ч.2 ст.15 ч.4 ст.186 КК України

за участю сторін судового провадження:

прокурора – ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

обвинуваченого – ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

законного представника неповнолітньої потерпілої – ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

в с т а н о в и в:

1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки ризики передбачені ст.177 КПК продовжують існувати, а саме ризик переховування від суду, незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні злочину за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод, також обвинувачений законних джерел доходу не має, заробляє на життя вчиняючи корисливі злочини. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Зазначив, що обвинувачений звільнився з місць позбавлення волі лише у лютому 2022 року, а вчинив кримінальне правопорушення через декілька місяців.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.

4.Захисник адвокат ОСОБА_5 також заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та просив змінити обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає зазначені прокурором ризики необґрунтованими.

5.Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 підтримала клопотання прокурора.

6.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене ним клопотання.

7.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до таких висновків.

8.Обвинуваченому ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався строком до 25 жовтня 2023 року включно, із можливістю внесення застави в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

9.Згідно з вимогами ст.331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

10.Відповідно до вимог ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України.

11.Згідно із вимогами ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

12.При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

13.Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (рішення ЄСПЛ «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України»).

14.Стороною захисту не спростовується питання обґрунтованості підозри, а тому суд приходить до висновку, що наявна підозра у вчиненні обвинуваченим вказаного кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою.

15.Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.

16.В ході розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

17.Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

18.Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні  кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких, за якими законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі до 10 років. Судом враховується його вік, стан здоров`я, відсутність місця працевлаштування, репутація, що дають підстави вважати та свідчить про можливе переховування даної особи від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

19.Оцінюючи можливість впливу обвинуваченого на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1,2 ст. 23, ст.224 КПК України), в даному кримінальному провадженні свідки ще не допитані. За таких обставин ризик впливу на свідків продовжує існувати.

20.Будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.

21.Враховуючи викладене, суд вважає, що на даний час залишається достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3 зможе ухилитися від суду, а інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків та виконання процесуальних рішень, тому підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

22.На підставі викладеного суд вважає клопотання прокурора обґрунтованими та таким, що підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання сторони захисту, слід відмовити.

23.Також судом не вбачаються підстави для зміни обраного раніше розміру застави.

Керуючись статтями 177, 178, 331, 371, 372, 395 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 – задовольнити.

2.В задоволенні клопотання сторони захисту – відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 днів, до 17 грудня 2023 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 53 680 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень 00 коп.

4.У разі внесення застави в розмірі визначеному ухвалою суду ОСОБА_3 з дня внесення застави, вважати особою стосовно якої обрано запобіжний захід у виді застави і відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України  покладаються такі обов`язки:

- прибувати до суду у визначений час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

5.Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

6.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, кожному окремо, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 23.10.2023.

Суддя: ОСОБА_1