Справа № 638/4604/22

Провадження № 1-кп/638/886/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді за участю: секретаря судового засідання прокурора обвинуваченого обвинуваченого захисника захисника- ОСОБА_1 , - ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , - ОСОБА_4 , - ОСОБА_5 , - ОСОБА_6 , - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221200000920 від 22 червня 2022 року, № 12022221200001630 від 18 жовтня 2022 року, № 42023222060000004 від 10 січня 2023 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, з середньою спеціальною освітою, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Харкова, офіційно непрацевлаштованого, неодруженого, без реєстрації та постійного місця мешкання, раніше судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

З 17 серпня 2022 року в провадженні судді Дзержинського районного суду м. Харкова ОСОБА_8 перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221200000920 від 22 червня 2022 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які обвинувачуються у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 серпня 2023 року ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 діб до 26 жовтня 2023 року.

28 серпня 2023 року прокурором Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, строком на 60 діб.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду, вчинення нового кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений офіційно непрацевлаштований, джерела законного отримання доходів не має.

22 червня 2022 року близько 14 год. 20 хв. ОСОБА_4 у період воєнного стану, поширеного на території України, знаходячись за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, буд. 78-Б, будучи обізнаним про Указ Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закон України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про Затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», діючи повторно, вчинив умисні дії, направлені на таємне викрадення кабелів телефонного зв`язку, належних АТ «Укртелеком», які були розташовані у підвалі вищевказаного будинку.

Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись в тому, що за його діями не спостерігають оточуючі, шляхом вільного доступу через незачинені двері, проник до приміщення підвалу, розташованого у будинку АДРЕСА_2 , де за допомогою заздалегідь заготовленого ножа, який ОСОБА_4 приніс із собою, зрізав розташовані у вказаному підвалі кабелі телефонного зв`язку марки ТПП 30x2-0,4 мм. загальною довжиною близько 35 метрів, які належать АТ «Укртелеком».

Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення злочину з викраденим майном зник, чим спричинив АТ «Укртелеком» матеріальну шкоду, сума якої встановлюється.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними та протиправними діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням в інше приміщення, вчинене повторно, вчинене в умовах воєнного стану.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження 22 червня 2022 року о 14 год. 40 хв. ОСОБА_4 було фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України.

23 червня 2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 уродженець м. Харкова, українець, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, неодружений, офіційно непрацевлаштований, малолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Зважаючи на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років та ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, прокурор просив суд продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб. Застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти вказаним ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не зможе усунути встановлені ризики, у зв`язку з чим застосування будь-якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою є недоцільним. Зазначені ризики, які існували на час застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою під час досудового розслідування є актуальними, станом на час розгляду даного клопотання вони не зменшились та не перестали існувати.

ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на недоведеність ризиків, просили суд обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечували.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Згідно із ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Продовжуючи строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суддею враховано, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, а також ризиків, передбачених п. 1, 5 ст. 177 КПК України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на утриманні нікого не має, офіційно неодружений, офіційно непрацевлаштований, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, інвалідностей не має.

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для застосування запобіжного заходу.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень, відсутність міцних соціальних зв`язків та офіційного джерела доходу, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , на строк до 21 грудня 2023 року.

Також, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності на даній стадії судового провадженні підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого.

Згідно ст. 205 КПК України ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Одночасно суд роз`яснює обвинуваченому ОСОБА_4 , що згідно рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року він має право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221200000920 від 22 червня 2022 року, № 12022221200001630 від 18 жовтня 2022 року, № 42023222060000004 від 10 січня 2023 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачуються у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк до 21 грудня 2023 року включно, з можливістю застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, у розмірі, визначеному в ухвалі слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 червня 2022 року, а саме в розмірі 49 620,00 грн. (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять гривень нуль копійок).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_4 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя ОСОБА_1