Справа №751/6870/23

Провадження №2/751/1397/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 жовтня 2023 р. місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

суддяЛібстер А.С.

секретар судового засіданняКурган В. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу № 751/6870/23

за позовомОСОБА_1

до треті особи Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Юрій Михайлович

пропро визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

учасники справи та представники:

позивач та його представник не з`явились

представник відповідача треті особи не з`явився не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Приходько О. С. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що 23 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис №218250 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості в розмірі 24653 грн 38 коп. за кредитним договором №36-05/06/11/11/504/2008/137 від 08.04.2008, укладеного з ПАТ «Комерційний банк «Надра». Приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходьком Ю. М., 13.09.2021 було відкрито виконавче провадження №66786382 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса, а також винесено постанову про арешт коштів боржника.

Позивач не перебуває у будь-яких відносинах з відповідачем. Кредитний договір був укладений з ПАТ КБ «Надра» та повністю виконаний. Про те, що стягувачем є ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» позивач дізнався після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Вимог про оплату боргу від ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» не отримував, жодних договорів з відповідачем не укладав. Вважає, що вказаний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, оскільки документи на підтвердження безспірності заборгованості є сумнівними, нотаріус не перевірив факт існування зобов`язання перед відповідачем та прострочення виконання зобов`язання, та не дотримався при вчиненні виконавчого напису вимог діючого законодавства. Позивач не визнавав та не визнає наявності заборгованості перед ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у сумі, що вказана у виконавчому написі.

Вимоги відповідача до позивача не є безспірними, а отже виконавчий напис вчинений нотаріусом з порушенням норм права.

Позовна заява надійшла до Новозаводського районного суду м. Чернігова 14.08.2023.        Ухвалою головуючого судді від 21.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутності та повну підтримку позовних вимог. Проти ухвалення заочного рішення заперечень не мають.

Відповідач – ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» у судові засідання 25.09.2023 та 20.10.2023 свого представника не направило, відзив на позовну заяву до суду не надходив.

На підставі ст. 280, 281 ЦПК України судом вирішено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Приватний  нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. за місцем знаходження нотаріальної контори судових викликів і повідомлень не отримує. Згідно з Наказом Міністерства юстиції України від 30.12.2021 № 4722/5, відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 17.12.2021 № 4, на підставі підпунктів «е», «з» та «і» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат», у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом законодавства, а також грубим порушенням закону, яке завдало шкоди фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій, які встановлені рішеннями судів, набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальних дій та неодноразовим порушенням нотаріусом правил професійної етики, затверджених Міністерством юстиції України, свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 30.11.2009 за № 7921 на ім`я ОСОБА_2 , анульовано.

Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю. М. в судове засідання не з`явився, про день та час розгляд справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Неявка третіх осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Безпосередньо дослідивши письмові докази у справі та матеріали виконавчого провадження, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог виходячи з такого:

В судовому засіданні встановлено, що 23 червня 2021 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є. М. винесено виконавчий напис, реєстрований у реєстрі за №218250, яким стягнуто з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором №36-05/06/11/11/504/2008/137 від 08.04.2008 року, укладеним з ПАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Дговором №GL48N718070_blank про відступлення права вимоги від 05.08.2020 є ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором №GL48N718070_blank_01 від 30.09.2020 є ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», за період з 20.09.2019 по 22.06.2021 заборгованість в загальному розмірі 24 603,38 грн, що складається з: 4496,66 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 20108,72 грн - прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Крім того, виконавчим написом стягнуто також 50 грн плати за вчинення оскаржуваного виконавчого напису. Таким чином, оскаржуваним виконавчим написом стягнуто з позивача грошові кошти на загальну суму 24653,38 грн (а.с. 15).

Постановою приватного виконавця Приходька Ю. М. від 13.09.2021 за оскаржуваним виконавчим написом відкрите виконавче провадження № 66786382, в той же день винесено постанови про арешт коштів боржника та про стягнення з боржника основної винагороди. 24.09.2021 року приватним виконавцем винесена постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника(а.с. 12,13-14,16,17).

Оспорюваний виконавчий напис має бути визнаний таким, що не підлягає виконанню, виходячи з такого:

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що при його вчиненні приватний нотаріус керувався ст.ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктами 1.1, 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, визначено наступне: для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів; перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року був визнаний судом незаконним та не чинним, а саме Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

Як вбачається з мотивувальної частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року: …оскаржувані зміни порушують рівність кредитора та позичальника перед законом, визнаючи суб`єктивну і необґрунтовану належним (передбаченим законом) чином позицію заінтересованої особи (сторони кредитора) як істину на шкоду законним інтересам і сторони правочину (сторони позичальника). Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку з укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, з моменту її прийняття.

Резолютивну частину постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 опубліковано в інформаційному бюлетені Офіційний вісник України від 21 березня 2017 року № 23.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду Постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 у редакції станом на час вчинення оспорюваного виконавчого напису приватним нотаріусом, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не міг застосовуватись до кредитних договорів, укладених в простій письмовій формі.

Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом 23.06.2021 - в період часу, коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, вчиненого в простій письмовій формі.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, тому суд вважає за недоцільне обговорювати інші порушення, допущені приватним нотаріусом при вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

          У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі №554/6777/17-ц (провадження №61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.

Зі змісту виконавчого напису вбачається, що із позивача стягнуто грошові кошти за Кредитним договором №36-05/06/11/11/504/2008/137 від 08.04.2008, укладеним з ПАТ «Комерційний банк «Надра», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором №GL48N718070_blank про відступлення права вимоги від 05.08.2020 є ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», правонаступником всіх прав та обов`язків якого за Договором №GL48N718070_blank_01 від 30.09.2020 є ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».

Однак в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б підтверджували, що саме за цим договорами до ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» перейшло право вимоги до позивача. Зокрема, не надано вищевказаних договорів відступлення прав вимоги та додатків до них.

Окрім того, виходячи з номера договору, кредит був виданий у 2008 році, строк дії кредитного договору невідомий, стан погашення кредитної заборгованості невідомий, відповідно, станом на день вчинення виконавчого напису міг закінчитися строк позовної давності, окрім того, сума нарахованих відсотків значно перевищує розмір заборгованості за кредитом, що вказує на відсутність безспірної заборгованості. Також, відповідачем не додано доказів на підтвердження отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень за Кредитним договором №36-05/06/11/11/504/2008/137 від 08.04.2008.

Таким чином, безспірність заявлених вимог на час вчинення виконавчого напису викликає у суду обґрунтовані сумніви, як і добросовісність нотаріуса при перевірці вимог стягувача до вчинення виконавчого напису.

Вищенаведені обставини свідчать про наявність правових підстав для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, також у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та наявні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем понесені та документально підтвердженні витрати по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 1 073,60 грн та заяви про забезпечення позову в сумі 536,80 грн, які у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Правнича допомога позивачу надавалася на підставі договору про надання правової допомоги від 04.08.2023 адвокатом Приходько О. С. (а.с. 19-21) та ордеру (а.с. 24). Розмір гонорару за надання правової допомоги погоджений між сторонами та складає 6500 грн.

Позивач сплатив на користь адвоката 6500 грн за надання правничої допомоги, що підтверджується квитанцією № 04082023 від 04.08.2023 (а.с. 22).

Суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає за необхідне задовольнити вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 6500 грн. Клопотань від відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надходило.

Керуючись статтями 4, 12-13, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 280-289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, -  

ВИРІШИВ:

       Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 23 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №218250, про звернення стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованості в розмірі 24653 грн 38 коп.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ», код ЄДРПОУ 43115064, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 54, оф.402; на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 536,80 грн, сплачений за заявою про забезпечення позову, та 1073,60 грн судового збору, сплаченого при пред`явленні позову, та 6500 гривень витрат на правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами за результатами апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складений 20 жовтня 2023 року.

Суддя                                         А. С. Лібстер