КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/4053/20 Головуючий у 1 інстанції: Трусова Т.О.

Провадження № 22-ц/824/13360/2023 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Крижанівської Г.В., Матвієнко Ю.О.,

секретар Ткаченко В.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року в справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку,-

в с т а н о в и в:

В лютому 2020 року АТ «Сенс Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , від імені та інтересах яких діє їх законний представник ОСОБА_2 , про визнання відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 , зняття їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою. В обґрунтування позову зазначило, що відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» за АТ «Сенс Банк» було зареєстровано право власності на квартируза адресою: АДРЕСА_2 , яка належала на праві власності ОСОБА_5 . Підставою набуття банком майна у власність стало відповідне застереження в іпотечному договорі, яке передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. У належній банку квартирі зареєстроване місце проживання відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та малолітніх ОСОБА_2 , ОСОБА_2 . При цьому малолітні діти були зареєстровані у житловому приміщенні після укладення договору іпотеки. АТ «Сенс Банк» зверталося до відповідачів з вимогою про добровільне виселення. Незважаючи на відсутність будь-яких правових підстав для проживання у спірній квартирі, колишній власник ОСОБА_5 разом з членами своєї сім`ї продовжує користуватись нею, відмовляється добровільно виселятись, чим створює банку перешкоди у здійсненні його законних прав власника.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року позов АТ «Сенс Банк» задоволений частково. Позбавлено ОСОБА_2 та його малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права користування житлом за адресою: АДРЕСА_2 . У задоволенні позову АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_5 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Сенс Банк» судові витрати в сумі 2 102,00 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовуАТ «Сенс Банк». Посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що просив суд першої інстанції зупинити провадження в даній справі до набрання законної сили рішенням суду в справі №753/18799/22 за позовом ОСОБА_5 про оскарження рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» (м. Київ) Сороки В.М. від 18 червня 2019 року про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Сенс Банк». Суд відмовив у зупиненні провадження у справі. Постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року в справі №753/18799/22 позов ОСОБА_5 задоволений, скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» (м. Київ) Сороки В.М. від 18 червня 2019 року про державну реєстрацію за АТ «Сенс Банк`права власності на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 32039961). Відтак, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Сенс Банк». Відповідно до положень ст.72 ЖК України та ст. 405 ЦК України підставою для визнання відповідачів такими, що втратили право користування житлом є їхня відсутність за місцем реєстрації. Проте в даній справі відповідачіне булиборжниками за договором кредиту та/або іпотеки, проживають за місцемсвоєї реєстрації.

В апеляційній інстанції представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

В судове засідання представник АТ «Сенс Банк» і відповідач ОСОБА_5 не з`явилися, повідомлені про місце і час розгляду справи, а тому судова колегія дійшла висновку про можливість слухання справи у їх відсутність.

Вислухавши пояснення апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції , колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.04.2007 між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (іпотекодержателем), правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_5 (іпотекодавцем) був укладений іпотечний договір № 26/1-16,відповідно до умов якого іпотекодавець передав банку в іпотеку нерухоме майно - двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 5-7).

Згідно умов договору предмет іпотеки виступає забезпеченням виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_6 за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 20.04.2007 № 400/20-/07-Пі, предметом якого є надання банком позичальнику кредиту в межах максимального ліміту заборгованості в розмірі 99 000 дол. США зі сплатою за користування кредитними коштами 13,0% річних та з кінцевим терміном повернення кредиту до 19.04.2017 (а.с. 115-118).

П.п. 4.5.3, 4.8 іпотечного договору передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, серед іншого, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (його частину) для задоволення вимог, що випливають з основного зобов`язання, може здійснюватись шляхом надіслання (надання) іпотекодержателем повідомлення про передачу предмета іпотеки (його частини) у власність іпотекодержателя. При цьому право власності на предмет іпотеки (його частину), якщо інше не передбачене законами України, переходить до іпотекодержателя з моменту отримання іпотекодавцем такого повідомлення особисто або з моменту отримання та кого повідомлення за останнім відомим іпотекодержателем місцем проживання іпотекодавця.

13.06.2019 року в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження державним реєстратором Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» у місті Києві Сорокою В. М. здійснено реєстрацію права власності на спірну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за АТ «Альфа-Банк», індексний номер рішення 473967960 від 18.06.2019, номер запису про право власності: 32039961 (а.с. 9-10).

Згідно даних Реєстру територіальної громади м. Києва станом на 01.08.2019 року у спірній квартирі з 23.02.1999 зареєстроване місце проживання колишнього власника ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_7 (а.с. 8).

23.09.2019 банк направив відповідачам вимогу про добровільне виселення зі зняттям з реєстраційного обліку за адресою спірного житлового приміщення (а.с. 11-13). Вказана вимога залишена відповідачами без задоволення.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ «Сенс Банк» в частині позбавлення ОСОБА_2 та його малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права користування житлом за адресою: АДРЕСА_2 .

Колегія суддів не може погодитися з рішненям суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 37 Закону визначено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на нерухоме майно (об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості), яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Право власності (спеціальне майнове право) іпотекодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності (спеціального майнового права) іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя чи відповідного застереження в іпотечному договорі.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов`язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду (частина друга статті 40 Закону № 898-IV).

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 391 ЦК України надає власнику майна право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі власника будинку або квартири, вимагати усунення будь-яких порушень його права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми є наявність у позивача права власності та існування перешкод у користуванні власником своєю власністю.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Сенс Банк» заявляло вимоги про визнання відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та малолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , від імені та інтересах яких діє їх законний представник ОСОБА_2 , такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 та зняття їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою. АТ «Сенс Банк» вказував на те, що набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом реєстрації в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку»на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» (м. Київ) Сороки В.М. від 18 червня 2019 року.

Разом з тим, з матеріалів справи убачається, що у листопаді 2020 року ОСОБА_5 подав до Дарницького районного суду м. Києва позов про оскарження рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» (м. Київ) Сороки В.М. від 18 червня 2019 року про державну реєстрацію за АТ «Сенс Банк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 32039961) (справа №753/18799/22).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва 16.08.2022 року у задоволенні позову ОСОБА_5 було відмовлено. ОСОБА_5 оскаржив рішення в апеляційному порядку. На час вирішення позову АТ «Сенс Банк» до відповідачів рішення Дарницкього районного суду м.Києва від 16.08.2022 року законної сили не набрало.

Суд першої інстанції був обізнаний про вказані обставини і, не зважаючи на те, що задоволення вимог у вказаній справі виключає можливість задоволення вимог АТ «Сенс Банк» про визнання відповідачів такими, що втратили право користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та зняття їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою, не зупинив провадження в справі та розглянув справу.

Як встановлено колегією суддів, постановою Київського апеляційного суду від 24 травня 2023 року в справі №753/18799/22 апеляційна скарга ОСОБА_5 була задоволена, рішення Дарницького районного суду м. Києва 16.08.2022 скасовано та ухвалено нове про задоволення позовних вимог ОСОБА_5 . Скасовано рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстраційне бюро» (м. Київ) Сороки В.М. від 18 червня 2019 року про державну реєстрацію за АТ «Сенс Банк» права власності на квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 32039961).

Враховуючи викладене правові підстави для задоволення позову АТ «Сенс Банк» про визнання відповідачів такими, що такими, що втратили право користування квартирою, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та зняття їх з реєстраційного обліку відсутні.

Помилкове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові АТ «Сенс Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку.

На підставі ст. 141 ЦПК України з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 3153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 23 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити в позові Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, про визнання осіб такими, що втратили право користування житлом, зняття з реєстраційного обліку.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк» на користь ОСОБА_2 3153,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 жовтня 2023 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Крижанівська Г.В.

Матвієнко Ю.О.