Дергачівський районний суд Харківської області

м. Дергачі, вул. Першого Травня, 63, 62300, (05763) 3-02-62

Справа №2-а- 3 769/10р.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 р. Дергачівський районний суд Харківської області

в складі: головуючого Манич В.П.

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Дергачівському районі Харківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Дергачівському районі Харківської області; зобов'язати відповідача нараховувати і сплачувати йому пенсії як інваліду ЧАЕС III групи відповідно до Закону в розмірі не меншому 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком встановленого ч.І ст.28 „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 08.09.2009 р.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 08.09.2009 р. відповідач повинен був провести належні йому основну та додаткову пенсії, які він отримує як громадянин, який постраждав внаслідок ЧАЕС І категорії, інвалід III групи по захворюванню, пов'язаному з аварією на ЧАЕС у відповідності до ст.ст. 50 , 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і нараховувати та виплачувати йому пенсії в розмірі не меншому ніж: - 6 мінімальний пенсій державної пенсії за віком та додаткову пенсію в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

При цьому мінімальна пенсія за віком повинна була розраховуватися виходячи з розміру, встановленого ч.І ст.28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1051-1 від 09.07.2003 року.

Цей обов'язок у відповідача беззаперечно виник після прийняття Конституційним Судом України рішення №19-рп/2009 від 08.09.09 р. по справі №1-27/09 за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 10 ПКМУ „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", який передбачав обмеження максимального розміру пенсій призначених (перерахованих) відповідно до ЗУ 2Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" 12 мінімальними розмірами пенсії за віком. Встановленої згідно з абзацом першим частини першої ст.28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" . Конституційним Суд України встановив, що відповідно до Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (п.6 ч.І ст.92).

КМУ повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, забезпечувати проведення політики, зокрема, у сфері соціального захисту ( п.2,3 ст.116 Основного Закону України). Зазначене свідчить, що КМУ не наділений повноваженнями щодо встановлення розмірів пенсій.

Таким чином, КМУ втрутився у сферу виключної компетенції законодавця всупереч положенням ч.2 ст.6, ч.2 ст.8, ч.2 ст. 19, п.З ч.І ст.85, п.6 ч.І ст.92 Конституції України, про що вказано в рішенні суду, яке має преюдиціальне значення. Відповідач і на сьогодні продовжує виплачувати йому пенсії в розмірах визначених постановами КМУ.

Його конституційне право визначене ст.56 Конституції України на відшкодування за рахунок держави матеріальної та моральної шкоди, завданої бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, що знайшло свій прояв в нестворенні безпечних умов праці і проживання під час ліквідації ним наслідків ЧАЕС - відповідність за що взяла на себе держава в повному обсязі, що знайшло свій прояв в ст.ст. 1,13 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 року. Його конституційне право визначене ч.І ст.46 Конституції України на соціальний захист, що включає право на забезпечення у разі часткової втрати працездатності в -порядку і розмірах передбачених законом. " , - »

Позивач в судове здсідання не з'явився. Згідно заяви просить справу розглядати за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представник відповідача ш Управління пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області в наданих до суду ииеьмових запереченнях позовні вимоги не визнав, вказуючи на те, що пенсійне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС здійснюється згідно ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796 від 28.02.1991 року, ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року та на підставі Постанов КМУ. Ст.49 Закону №796 закріплює норму у відповідності до якої пенсії особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорії встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Державна пенсія особам, віднесеним до 1,2,3,4 категорії призначається у відповідності до ст.54 ЗУ №796, частина 4 якої встановлює, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1 категорії згідно ст.50 ЗУ №796 призначається у розмірах інвалідам III групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Частина 5 та частина 7 ст.54 Закону №796 встановлює, що Порядок обчислення пенсії по інвалідності , що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

На підставі цієї норми Пенсійний Фонд при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу керувався нормами ПКМУ „Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03.01.2002 року №1, п.п.а,б, ч.І якої встановлюють , що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійки провадиться розрахунок : пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст.54 Закону №796 та додаткової пенсії відповідно до ст.50, передбаченої цим же Законом. УПФ в Дергачівському районі не погоджується з позивачем стосовно застосування для розрахунку додаткової пенсії згідно ст.50 Закону №796 величини мінімальної пенсії за віком встановленої законами України про Державний бюджет України, оскільки ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" закріплює норму, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі та розглянути справу без участі їх представника.

Суд вважає за можливе справу розглянути по суті у відсутності сторін відповідно до ст.122 ч.З КАС України в порядку письмового провадження.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши представлені докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ст.54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів III групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком , розмір якої, згідно зі статтею 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі, визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Як встановлено судом позивач є інвалідом III групи, учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок ЧАЕС, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ.

При розрахунку державної пенсії , передбаченої ст.54 цього Закону застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення ч.З ст.28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством до .встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім мінімальних виплат, визначених постановами Кабінету Міністрів України. .

Суд дійшов висновку щодо застосування до спірних правовідносин ч.1ст.28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" при визначенні розміру пенсії відповідно до ст.50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При цьому слід зазначити, щожцповідно до ст.50 „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі - інвалідам III групи (до якої відноситься позивач) - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

При цьому враховується, що ч.З та 4 ст.54 цього Закону було змінено чотирма частинами нового змісту, згідно із Законом України від 28.12.2007р.№107-VІ щодо нового розміру пенсій для інвалідів з числа осіб постраждалих 1 категорії.

Проте, вищезазначені зміни, внесені підпунктом 15 пункту 28 розділу II ЗУ від 28.12.2007р. №107-УІ визнано такими, що не відповідають конституції України )є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення КСУ є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, протягом періоду часу з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно діяла нова редакція ст.54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що зумовлює відсутність підстав для зобов'язання відповідача виплатити позивачу пенсію у розмірі нижчому, ніж 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії - 50 % мінімальної пенсії за віком.

Разом з тим відповідач протягом часу з 22.05.2008 року діяв всупереч вимогам ст.ст.50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо виплати позивачу пенсії, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі інвалідам III групи (до якої відноситься позивач) - 50% мінімальної пенсії за віком.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати необхідно віднести за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 19,152 Конституції України, ст. 48, 50,54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст. 71,72, 86, 94, 98, 160, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 пенсії всупереч ст.ст. 50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 08.09.2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дергачівському районі Харківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням вимог ст.ст. 50,54 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо розміру державної(основної) пенсії не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.І ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 08.09.2009 року з виплатою недоотриманих сум.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10 денний строк та подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження .

ОСОБА_2.

Суддя