П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/12672/22

Перша інстанція: суддя Аракелян М.М.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді - Вербицької Н.В.,

                                           суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення, стягнення моральної шкоди,

                                        В С Т А Н О В И Л А:

12 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:  

- стягнути з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, без врахування обов`язкових необхідних до сплати платежів до бюджету за період з 01.11.2021 року по 24.10.2022 року включно на загальну суму 182170,80 гривень;

- стягнути з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем не виконано постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05 грудня 2017 року (справа                      № 495/3979/17) в частині поновлення позивача на посаді старости с. Долинівка, що змушує його перебувати у вимушеному прогулі по теперішній час. З огляду на це, позивач вважає, що має право на отримання середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 01.11.2021 року по 24.10.2022 року у розмірі 182  170,80 гривень.

Відповідач з позовом не погодився та у відзиві на позовну заяву зазначив, що на виконання постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2017 року по справі № 495/3979/17 Маразліївським сільським головою ОСОБА_2 прийнято розпорядження від 28 жовтня 2021 року № 138к/2021, відповідно до якого позивач поновлений на посаді старости с. Долинівка, про що відповідачем було подано звіт про виконання судового рішення.

Також відповідач звертав увагу, що виконавчі листи по справі № 495/3979/17 були повернуті стягувачу без прийняття до виконання та позивач не вживав заходів щодо належного подання виконавчих листів до примусового виконання.

Крім того, відповідач вказував, що строк повноважень сільської ради, якою було затверджено кандидатуру ОСОБА_1 , закінчився 25 жовтня 2020 року, у зв`язку із чим вимоги позивача є безпідставними. До того ж, відповідач вважає, що суд може зменшити розмір середнього заробітку з огляду на наявну практику Верховного Суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнено з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення за період з 01.11.2021 року по 24.10.2022 року у загальній сумі 182170 (сто вісімдесят дві тисячі сто сімдесят) грн. 80 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про невиконання відповідачем постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2017 року по справі № 495/3979/17 в частині поновлення позивача на посаді старости  с. Долинівка, оскільки повноваження позивача на вказаній посаді припинені з 25 жовтня 2020 року.

Також апелянт вважає, що судом безпідставно не було зменшено розмір середнього заробітку, оскільки за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 18 лютого 2021 року по справі № 809/1947/16 суд наділений повноваженнями зменшити розмір відповідного відшкодування. Окрему увагу апелянт звертає на те, що позивач пропустив строк звернення до суду із даним позовом, тому такий не може бути розглянутий.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працював в Маразліївській сільській раді на посаді старости села Долинівка Білгород-Дністровського району Одеської області з 20 квітня 2016 року по 05 травня 2017 року (а.с. 57).

05.05.2017 року виконавчим комітетом Маразліївської сільської ради винесено рішення №406-VII «Про дострокове припинення повноважень старости села Долинівка Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_1 ».

Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2017 року у справі № 495/3979/17, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_1 до Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання рішень органу місцевого самоврядування недійсними, поновлення на роботі, оплати вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05.05.2017 року по 05.12.2017 року у розмірі 26051,90 грн, суму моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн.

Зобов`язано поновити ОСОБА_1 на посаді старости с. Долинівка Білгород-Дністровського району Одеської області.

Допущено до негайного виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старости с. Долинівка.

У зв`язку із непоновленням позивача на посаді старости с.Долинівка у відповідності до судового рішення ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з позовними заявами про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року по справі № 495/11745/18 стягнуто з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу (з 06.12.2017 року по 17.08.2020 року) при затримці виконання рішення про поновлення на роботі у розмірі 382 277, 41 грн.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року апеляційну скаргу Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року змінено в частині зменшення розміру стягнення за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді та визначено до стягнення 374  124,30 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2022 року по справі № 420/20957/21, яке набрало законної сили 29.11.2022, стягнуто з Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання судового рішення, без врахування обов`язкових необхідних до сплати платежів до бюджету за період з 18.08.2020 року по 30.10.2021 року на загальну суму 217 592,90 грн (двісті сімнадцять тисяч п`ятсот дев`яносто дві гривні 90 коп).

Враховуючи невиконання Маразліївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області станом на дату подання даного позову постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2017 року у справі № 495/3979/17 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старости с. Долинівка, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути на його користь середній заробіток за час затримки виконання судового рішення.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач піддав сумніву та фактично знівелював постанову суду, яка набрала законної сили про поновлення (негайне виконання) позивача на посаді, чим порушив конституційні засади здійснення правосуддя в державі Україна. При цьому, суд зазначив, що належним виконанням рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання роботодавцем (власником або уповноваженим ним органом) про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків. Також суд вказав, що законодавство України не передбачає будь-яких підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Стаття 43 Конституції України визначає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку він вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За правилами частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 КЗпП України обумовлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

При цьому, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Отже, нормами КЗпП України передбачені випадки стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зокрема у разі поновлення на роботі вирішується питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП України), а у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника вирішується питання оплати вимушеного прогулу при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника (стаття 236 КЗпП України).

З матеріалів справи слідує, що відповідачем на користь ОСОБА_1 за період спірних правовідносин здійснено всі виплати за судовими рішеннями, які були прийняті на користь позивача, що не заперечується самим позивачем та додатково підтверджується копіями меморіального ордеру № 1 від 23 вересня 2022 року, реєстрами платіжних доручень розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 09 вересня 2022 року, 09 серпня 2022 року, 03 травня 2022 року, 20 грудня 2021 року, платіжним дорученням № 587 від 20 грудня 2021 року, № 355 від 10 жовтня 2022 року, № 204 від 28 червня 2022 року.

Також матеріалами справи підтверджено, що Маразліївським сільським головою ОСОБА_2 було видано розпорядження № 138к/2021 від 28.10.2021 року «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді старости с. Долинівка Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області», яким було вирішено відповідно до постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.12.2017 року у справі № 495/3979/17 з 28.10.2021 року поновити ОСОБА_1 на посаді старости с. Долинівка Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (а.с. 89).

Рішенням Маразліївської сільської ради від 10.12.2021 року № 598-VІІІ при затвердженні розпоряджень сільського голови в міжсесійний період було скасовано розпорядження сільського голови від 28.10.2021 року № 138к/2021 «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді старости с. Долинівка Маразліївської сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області» на підставі протиріччя чинному законодавству (Протокол засідання постійної комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики регламенту та регуляторної діяльності № 15 від 01 листопада 2021 року) (а.с. 88).

Водночас, рішенням сесії Маразліївської сільської ради № 862-VІІІ від 16.09.2022 року було визначено повноваження старости с. Долинівка ОСОБА_1 такими, що закінчилися 25.10.2020 року згідно ст. 26, ст. 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», ст. 192, ст. 194 Виборчого кодексу України (а.с. 94).

Судова колегія звертає увагу, що відповідно до статті 54-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» староста за своїм правовим статусом як посадова особа органу місцевого самоврядування фактично діє та має владні повноваження на період дії повноважень самої сільської, селищної, міської ради, яка затвердила кандидатуру старости. Тобто, з огляду на процедуру обрання, затвердження кандидатури старости, а також його відповідальності та підзвітності, повноваження старости можуть бути припинені місцевою радою у спосіб прийняття відповідного рішення місцевою радою.

На підставі вищевикладеного судова колегія приходить висновку, що не поновлення ОСОБА_1 на посаді старости с.Долинівка зумовлено тим, що повноваження позивача як старости закінчилися ще 25 жовтня 2020 року. Тобто неможливість виконання рішення про поновлення на посаді позивача викликано об`єктивними підставами та такі не залежать від волевиявлення відповідача, що у свою чергу виключає затримку виконання судового рішення. У зв`язку із цим правових підстав для стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки у виконанні рішення не має.

Додатково судова колегія враховує і те, що матеріали справи не містять доказів, що рішення сесії Маразліївської сільської ради № 862-VІІІ від 16.09.2022 «Про визнання повноважень старости с. Долинівка ОСОБА_1 такими, що закінчилися 25.10.2020 року» визнано протиправним та скасоване, а відтак має бути враховане судом при вирішенні питання про наявність правових підстав для стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув увагу, що призвело до ухвалення посилкового рішення, а тому таке рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .   

Разом із тим, судова колегія з урахуванням обставин даної справи, вважає за необхідне наголосити, що у разі виникнення між сторонами спору про внесення записів до трудової книжки позивача щодо звільнення з посади старости с. Долинівка, вказане питання може бути вирішено в окремому судовому провадженні.

Відповідно до п.1, 4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 02 листопада 2022 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України

Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Маразліївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області – задовольнити.  

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року – скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий:                                                                                 Н.В.Вербицька

Суддя:                                                                                 О.В.Джабурія

          Суддя:                                                                                          К.В.Кравченко