Справа № 681/855/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ        

        12 жовтня 2023 року                                                                м.Полонне

            Полонський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді  Горгулько Н.А.,

за участю секретаря судових засідань Олійник Л.А.,

представника позивача- адвоката Крижанівського О.А.,

відповідача - ОСОБА_1 , його представника - адвоката Шевчук О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Полонному цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

В червні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що він є спадкоємцем за заповітом майна, що належало на день смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . За життя покійного ОСОБА_4 , вони нормально спілкувалися, перебували в дружніх стосунках, позивач часто допомагав покійному по господарству. Пізніше ОСОБА_4 занедужав, йому було важко пересуватися самому, тому допомагати по господарству почала дружина позивача ОСОБА_5 , яка готувала їжу, прала йому речі тощо. 01.06.2021 позивач перетнув державний кордон та офіційно в`їхав на території Республіки Польща, де знаходиться і на теперішній час. 09.11.2021 він від дружини дізнався, що ОСОБА_4 помер. В травні 2022 року на його адресу реєстрації в с.Адамів надійшов конверт адресований із суду, який отримали сусіди. З нього він дізнався, що син ОСОБА_4 звернувся до суду з цивільним позовом про визнання недійсним заповіту. Із доданих доказів йому стало зрозуміло, що він є одним із спадкоємців за заповітом покійного ОСОБА_4 . Ознайомившись з позовом він не подав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, оскільки перебував на роботі в іншій країні та не міг приїхати в Україну і не звертався до посольства України у Польщі, оскільки вважав, що суд задовільнить позов сина покійного. Однак 07.02.2023 рішенням суду у позові ОСОБА_1 відмовлено, заповіт визнано дійсним. 23.03.2023 позивач звернувся до нотаріальної контори в Республіці Польща та уповноважив на підставі довіреності свою дружину ОСОБА_5 оформити належну йому спадщину. Нотаріусом їй було роз`яснено, що ним пропущено термін на подачу заяви про прийняття спадщини та порадив звернутися до суду. Вказує, що поважними причинами пропуску строку є велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна, складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними, необізнаність спадкоємців про наявність заповіту.

20.06.2023 судом відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

04.07.2023 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач був обізнаний про існування заповіту, адже знав про смерть ОСОБА_4 від своєї дружини ще у 2021 році та знав про наявність заповіту, оскільки був обізнаний про свій статус відповідача у судовій справі. Щодо місця проживання ОСОБА_2 , то вказує, що він проживає в Україні, не був відряджений з роботи в іншу місцевість і в позові вказує адресу свого місця проживання село Адамів Шепетівського району Хмельницької області. ОСОБА_2 не звернувся із заявою про прийняття спадщини, а відтак не прийняв спадщину лише з обставин своєї самовпевненості, а не з незалежних від нього обставин.

05.07.2023 надійшов відзив на позов від ОСОБА_3 в якому вказує, що для ОСОБА_2 ніщо не заважало подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Оскільки позивач не скористався своїм правом і без поважних причин пропустив строк подачі заяви нотаріусу, просив у позові відмовити.

В  судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 вимоги позову підтримав з зазначених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Шевчук О.С. проти позову заперечили та вказували, що вважають обставини, на які посилається у позові позивач нікчемними та незаконними для поновлення строку для подання заяви про прийняття спадщини. Просили у позові відмовити.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином. У своєму відзиві просив суд проводити розгляд справи без його участі..

Заслухавши пояснення та доводи учасників судового розгляду, перевіривши матеріали та дослідивши обставини справи, суд знаходить, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261–1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої–п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі статтями 1233–1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до частини першої статті 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).  Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно з частинами першою–третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.  Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.  Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього ж кодексу не подасть заяви про прийняття спадщини, вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Виходячи із змісту наведених норм закону, слід визнати, що, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщин з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 після смерті якого відкрилась спадщина. (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.8)

09.06.2021 ОСОБА_4 склав заповіт яким усе своє майно заповів для ОСОБА_2 , а одну із земельних ділянок для ОСОБА_3 (а.с.10)

На час смерті ОСОБА_4 з ним ніхто не проживав, що підтверджується довідкою старости №128 від 14.04.2023. (а.с.14)

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 07.02.2023 в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , Полонської міської ради про визнання заповіту недійсним відмовлено. Під час розгляду справи в судові засідання ОСОБА_2 не з`являвся. 14.12.2022 від нього в суд надійшла письмова заява про розгляд справи у його відсутності, в котрій він додатково вкзав, що заповідач був для нього дядьком та він його доглядав, а тому достеменно відомо, що ОСОБА_4 заповіт склав добровільно, а ОСОБА_1 своїм батьком ніколи не цікавився та не телефонував йому.

Позивач, як встановлено у справі, на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем ОСОБА_4 , до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, у встановлений законом строк не звертався.

Відповідно до роз`яснень, даних в п.24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 “Про судову практику про спадкування”, суд, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно ґрунтуватися на тому, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

З урахуванням наведеного, обставини, на які позивач посилається про причини неприйняття спадщини та пропуску строку для звернення до нотаріальної контори із заявою не є такими, що свідчать про їх поважність.

Перебування позивача за кордоном та наявність у суді спору відносно дійсності заповіту, якими обґрунтовує свої вимоги, не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали йому у встановлений законом строк звернутися із заявою про прийняття спадщини у розумінні положень ст. 1272 ЦК України.

З огляду на викладене та ненадання позивачем безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, суд вважає, що в позові слід відмовити.

Судом не взято до уваги дані закордонного поспорту позивач, оскільки такі не містять перекладу з іноземної мови та є незрозумілими суду, містять лише 1,2, 16 та 17 сторінку паспорта.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1268,1269,1270,1272 ЦК України, ст.ст. 10,60,212-215 ЦПК України ,

у х в а л и в:

       В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

       Повний текст рішення складено 20.10.2023.

Позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач – ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

        Відповідач  – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

       Головуюча                                                                                       Н.А.Горгулько