Справа № 2-12/2009 року

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року                                                                                           м. Южне

Южний міський суд Одеської області у складі:

головуючого судді     -            Горяінової  К.А.,

при секретарі                        -           Невойт С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Южне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, треті особи – відділ громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб Южненського МВ ГУМВС України в Одеській області, Виконавчий комітет Южненської міської ради, Відділ опіки та піклування Южненської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та володінні житлом і вселення в квартиру, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог – ОСОБА_3, Виконавчий комітет Южненської міської ради, Відділ громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб Южненського МВ ГУМВС України в Одеській області,

В С Т А Н О В И В :

04.12.2006 року ОСОБА_1 звернулась  до Южного міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, 3-ті особи по справі ВГРІФО Южненського МВ ГУМВС України в Одеській області, виконавчий комітет Южненської міської ради.

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 24.04.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, треті особи по справі ВГРІФО Южненського МВ ГУМВС України в Одеській області, виконавчий комітет Южненської міської ради – відмовлено.

Ухвалою Колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 01.08.2007 року Рішення Южного міського суду Одеської області від 24.04.2007 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до того ж суду першої інстанції, іншим суддею.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 28.09.2007 року справу прийнято до провадження.

Ухвалами Южного міського суду Одеської області до участі в справі в якості третіх осіб залучені: орган опіки та піклування Южненської міської ради, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3.

Позовними вимогами ОСОБА_1 є визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що згідно з рішенням Южненського МВК №434 отримала ордер на житлове приміщення від 19.12.1996 року за адресою: АДРЕСА_2.

ОСОБА_1 є головним квартиронаймачем  АДРЕСА_3.

З травня 2006 року  та по теперішній час відповідач жодного разу не  з’явився  у квартирі АДРЕСА_4, про що свідчить АКТ КП  „ЖЕД №1” від 23.11.2006 року, та всі обов’язки по найму жилого приміщення покладені тільки на позивача. Особисті речі ОСОБА_2 за вказаною адресою не знаходяться. Всі витрати на поточний ремонт та утримання житла покладені на позивача, всі комунальні платежі здійснює також ОСОБА_1 сама, що спричиняє позивачу суттєвий матеріальний збиток, в зв’язку з чим позивач просить суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим  приміщенням у квартирі АДРЕСА_5.    

В судовому засіданні позивач підтримала з’явленні нею позовні вимоги в повному обсязі, пояснила суду, що в АДРЕСА_6 на даний час зареєстровані вона, її донька ОСОБА_3, її донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, її онук ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

ОСОБА_1 також зазначила, що перешкод у користуванні вищевказаним жилим приміщенням вона відповідачу не чинила, відповідач добровільно покинув вищевказану жилу  площу, забравши при цьому всі свої речі з квартири. Наміру вселятися до квартири він не мав, так як пішов жити до другої жінки. В травні 2006 року, після сварки з відповідачем, вона змінила вхідні замки на зазначеній квартирі. Ключів від замків у відповідача не було та вона їх йому не давала.

Представник позивача в судовому засіданні  підтримав позовні вимоги заявлені позивачем, наполягає на їх задоволенні, так як вимоги обґрунтовані і є всі передбачені діючим законодавством підстави для їх задоволення.

В судовому засіданні ОСОБА_2, як відповідач за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням – позов ОСОБА_1 не визнав та звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод ОСОБА_2 в володінні і користуванні житлом і вселення в квартиру.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_2 в своєму позові зазначив, що він знаходився в шлюбі в відповідачем ОСОБА_1 Згідно рішення Южненського міськвиконкому Одеської області №434 від 19.12.1996 року йому, відповідачу і її дитині ОСОБА_3 була надана для проживання однокімнатна квартира, жилою площею 19,02 кв.м.  за адресою: АДРЕСА_7, в яку вони вселилися згідно ордеру №561 від 30.12.1996 року. Сумісне проживання з відповідачем у них не склалося і з травня 2006 року відповідачка стала створювати йому перепони у проживанні в квартирі, зчиняла постійні скандали і сварки, до квартири його не впускала, поміняла замки на дверях, у зв’язку з чим він не міг попасти до квартири. Коли він спробував попасти до квартири, де знаходяться його особисті речі, то відповідач викликала працівників міліції і подала до міліції заяву по даному факту. Його було попереджено особисто дільничним інспектором, що якщо він ще раз спробує зайти до квартири, то він його притягне до кримінальної відповідальності. З травня 2006 року він не може попасти до квартири, так як відповідач змінила замки на вхідних дверях. На протязі часу, який він не проживає в квартирі, він сплачував свою долю по квартплаті, що підтверджується чеками. Діями відповідача умисно і штучно створюються перепони йому у володінні і користуванні квартирою за вищевказаною адресою, у зв’язку з чим він змушений тимчасово проживати за іншою адресою.

ОСОБА_2 в своєму позові зазначає, що в дані квартирі відповідач проживає з іншим чоловіком, якого вона вселила без його згоди, чим порушила вимоги ст.ст.64,65 Житлового кодексу України. Відповідач посилається на положення ч.1 та ч.2 ст.71 Житлового кодексу України, а саме на те, що він був відсутній протягом шести місяців в квартирі за адресою: АДРЕСА_7 з поважної причини. Вимогами позивача є: зобов’язати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у проживання в квартирі за адресою: АДРЕСА_7, вселити ОСОБА_2 в квартиру за адресою: АДРЕСА_8.

В судовому засіданні ОСОБА_2, заявлені ним позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги, заявлені ОСОБА_2, в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав повністю.

ОСОБА_1, як відповідач за зустрічним позовом, її представник, позов ОСОБА_2 не визнали в повному обсязі.

Представник  ВГРІФО Южненського МВ ГУМВС України в Одеській області позовні вимоги ОСОБА_1 визнав в повному обсязі, позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав повністю.

Представник виконавчого комітету Южненської міської ради в судовому засіданні пояснив, що при ухваленні рішення по даній цивільній справі, покладається на розсуд суду.  

Представник орган опіки та піклування Южненської міської ради надав заяву, в якій зазначив, що при ухваленні рішення по даній цивільній справі, покладається на розсуд суду, просить врахувати інтереси малолітніх дітей.  

Допитана в судовому засіданні в якості третьої особи ОСОБА_5, суду пояснила, що з травня 2006 року відповідач ОСОБА_2 проживає в її квартирі за договором найму. Всі особисті речі ОСОБА_2 знаходяться в її квартири за адресою: АДРЕСА_9.

Допитана в суді в якості третьої особи ОСОБА_8 суду  пояснила, що в 1998 році було розірвано шлюб між її матір’ю, ОСОБА_1, та відповідачем ОСОБА_2 Після розірвання шлюбу вони жили однією сім’єю. З травня 2006 року  та по теперішній час відповідач в АДРЕСА_6 не проживає і особистих речей відповідача в квартирі немає. Підтвердила обставини, викладені ОСОБА_1, що дійсно у травні 2006 року через два тижні після сварки з її матір’ю, коли два тижні ОСОБА_2 не було вдома, матір змінила замки, ключі ОСОБА_2 вони не давали, через те, що ОСОБА_9 вчиняв скандали та зловживав спритними напоями. Відношення в сім’ї були дуже погані. 20.05.2008 року надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути за її відсутності.

ОСОБА_4 до судового засідання не з’явився, повідомлявся судом належним чином, надав заяву до суду, в якій просить справу слухати в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 за зустрічним позовом ОСОБА_2, після пред’явлення зустрічного позову, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про одержання судових повісток, до судового засідання не з’явилась,  причин неявки суду не відомі.                  

Зі згоди позивача по зустрічному позову суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач по зустрічному позову та його представник не заперечують проти ухвалення рішення при заочному розгляді справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, представників осіб, які беруть участь у справі, пояснення третіх осіб по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням не підлягають задоволенню в повному обсязі, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та володінні житлом і вселення в квартиру підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

На підставі рішенням Южненського МВК № 434 від 19.12.1996 року              ОСОБА_1 отримала ордер №561 від 30.12.1996 року на житлове приміщення  за адресою: АДРЕСА_10, склад сім’ї: чоловік – ОСОБА_2, донька – ОСОБА_3

ОСОБА_1 є головним квартиронаймачем  АДРЕСА_3.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано 09.06.1998 року, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу.

Згідно довідки від 03.11.2008 року, виданою КП „ЖЕД №1” в квартирі  АДРЕСА_11 зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Згідно акту про не проживання №809 від 23.11.2006 року, ОСОБА_2  в квартирі АДРЕСА_12 не проживає з травня  2006 року.

Судом з’ясовано, що позивач ОСОБА_1 поміняла замки в АДРЕСА_13 у травні 2006 року.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вказала, що приблизно через два тижні, після того, як між нею та ОСОБА_2 відбулася сварка і ОСОБА_2 пішов з квартири у травні 2006 року, вона змінила замки у травні 2006 року, викликала таксі, в яке поклала всі особисті речі ОСОБА_2, зателефонувала ОСОБА_2, та запитала куди відправити його речі. Ключі з того часу вона йому не давала, і дійсно коли ОСОБА_9 намагався прийти до квартири, вона викликала працівників міліції.

Відповідно до ст.61 Цивільного процесуального кодексу  України, обставини, визнані сторонами у судовому засіданні не підлягають доказуванню, ОСОБА_2 також ці обставини підтвердив.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 01.03.2008 року проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 за договором найму жилого приміщення,   зареєстрованому за №105 від 01.03.2008 року в КП «ЖЄУ№4», укладеному з громадянкою ОСОБА_5.  

З’ясовані судом обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача                  ОСОБА_1, не відповідають дійсності і не знайшли своє підтвердження в ході судового слідства.

Суд спростовує доводи  ОСОБА_1 проте, що ОСОБА_2 не мав наміру вселитися до квартири АДРЕСА_14, так як в ході судового слідства було встановлено, що ОСОБА_1  змінила замки та передала особисті речі ОСОБА_2 через таксі.

Відповідно до ч.1 ст.71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача за ним зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Згідно зі ст.72 Житлового кодексу України, особа визнається такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 більше шести місяців не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 з тих причин, що ОСОБА_1 створює йому перешкоди у проживанні та користуванні квартирою.

ОСОБА_2 сплачує платежі за комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_11, що підтверджують квитанції.

На підставі викладеного, у відповідності до вимог ст.ст.71,72 Житлового кодексу України, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, треті особи – відділ громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб Южненського МВ ГУМВС України в Одеській області, Виконавчий комітет Южненської міської ради, Відділ опіки та піклування Южненської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4,  ОСОБА_5 не підлягає задоволенню в повному обсязі, так як позовні вимоги не основані на законі, відповідач не проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 понад шість місяців з поважних причин.

Доводи ОСОБА_1, що на даний час в квартирі зареєстровано п’ять осіб, та ОСОБА_9 фізично не зможе проживати в квартирі правового значення для вирішення справи не мають.

Відповідно до ч.2 ст.65 Житлового кодексу України, особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

На основі викладеного суд вважає, що зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та володінні житлом і вселення в квартиру, треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог – ОСОБА_3, Виконавчий комітет Южненської міської ради, Відділ громадянства, еміграції та реєстрації фізичних осіб Южненського МВ ГУМВС України в Одеській області підлягає задоволенню в повному обсязі.

Суд, згідно ст.ст.79,88 Цивільного процесуального кодексу України, стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 судові витрати в розмірі      1016 (одна тисяча шістнадцять) гривень, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, судовий збір у розмірі 8 (вісім)  гривень 50 (п’ятдесят) копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 7 (сім) гривень 50 (п’ятдесят) копійок, сплата яких підтверджується квитанціями.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити повністю.

Позов ОСОБА_2 - задовольнити у повному обсязі.

Зобов’язати  ОСОБА_1 не чинити перешкод  ОСОБА_2 у користуванні жилою площею в квартирі АДРЕСА_15.

Вселити ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_15.

Стягнути з   ОСОБА_1 судові витрати в розмірі  1016  (одна тисяча шістнадцять) гривень, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень, судовий збір у розмірі 8 (вісім) гривень 50 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ у розмірі 7 (сім) гривень 50 (п’ятдесят) копійок – на користь   ОСОБА_2.

    Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Южний міський суд Одеської області шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку                                  ч.4 ст.295 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: