Справа № 344/13810/23

               Провадження № 1-кп/344/1154/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року                                                    місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого – судді:             ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з:                   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі прокурора:              ОСОБА_4 ,

потерпілого:                           ОСОБА_5 ,

захисника:                              ОСОБА_6 ,

обвинуваченого:                     ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області  кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що народився у селі Шумляни, Підгаєцького району, Тернопільської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо - спеціальною освітою, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.  

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, в період дії на території України воєнного стану, який введений Указом Президента України ОСОБА_8 №64/20211 від 24.02.2022р «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, ОСОБА_7 08.05.2023 року близько 11 години 30 хвилин перебуваючи у  приміщенні БО «Карітас», яка розташована по вулиці Лесі Українки, 1, у місті Івано-Франківськ діючи умисно, з корисливих спонукань, таємно викрав куртку темно-синього кольору із надписом «Sport Wear », яка матеріальної цінності для потерпілого ОСОБА_5 не становить, всередині якої знаходились: мобільний телефон марки «Ergo», модель «F285 Wide», чорного кольору, IMEI-1: НОМЕР_2 , IMEI-2: НОМЕР_3 , вартістю 330 гривень та мобільний телефон марки «Techno Spark 7», модель «Techno KF6n», IMEI НОМЕР_4 , IMEI НОМЕР_5 , чорного кольору, вартістю 3551 гривню.

Після чого, ОСОБА_7 , з викраденим майном, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_5   матеріальну шкоду на загальну суму в розмірі  3 881 гривень.

Таким чином, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_7 визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та надав суду показання, що дійсно за обставин зазначених в обвинувальному акті викрав у приміщенні БО «Карітас», яка розташована по вулиці Лесі Українки, 1, у місті Івано-Франківськ куртку темно-синього кольору із надписом «Sport Wear» всередині якої знаходились: мобільний телефон марки «Ergo» та мобільний телефон марки «Techno Spark 7». Він розуміє, що вчинив неправильно, йому дуже прикро за свою поведінку та вчинок. З матеріалами досудового розслідування ознайомлений, їх не оспорює, у вчиненому щиро кається, просить не досліджувати усі докази, а обмежитися його  допитом.

Вислухавши думки учасників процесу суд приходить до висновку, що клопотання прокурора, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються підлягає до задоволення, оскільки показання обвинуваченого ОСОБА_7 не викликають сумнівів у правильності розуміння ним змісту та обставин вчинення кримінального правопорушення, їх добровільності та істинності його позиції.

За таких обставин, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються. У суду відсутні сумніви у добровільності позиції обвинуваченого. Обвинуваченому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Відтак суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в умовах воєнного стану.

Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином; дані про особу обвинуваченого, який критично ставиться до вчиненого; є особою молодого віку; позитивно характеризується по місцю свого проживання; з середньою освітою; має постійне місце проживання, на обліку в лікаря нарколога чи психіатра не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, яка  відповідно до ч.1 ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин які відповідно до ч.1 ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_7 в ході судового розгляду судом не встановлено.  

З досудової доповіді про обвинуваченого вбачається середня ймовірність вчинення ОСОБА_7 повторного кримінального правопорушення та середній рівень його небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, а виправлення ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського судуз прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Отже, враховуючи вищенаведене, думку прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років із застосуванням ст.75 КК України та встановленням іспитового строку - один рік, думку обвинуваченого, його захисника та потерпілого, які просили призначити обвинуваченому найбільш мяке з можливих покарань, дані про особу винного, відсутність обставин, які обтяжують покарання, наявність кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку, суд приходить до висновку, що вказані обставини, які пом`якшують покарання в своїй сукупності, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а тому суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання вважає, що ОСОБА_7 на підставі ч.1 ст.69 КК України слід призначити основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.4 ст.185 КК України, а саме на строк один рік.

В той же час, з урахуванням вищенаведених обставин, які характеризують особу обвинуваченого та підтверджують його негативне і критичне ставлення до вчиненого, його молодий вік та відсутність судимостей, його примирення з потерпілим,  суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування основного покарання, проте в умовах здійснення контролю за його поведінкою, а тому до нього слід застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, поклавши на нього відповідні обов`язки.

Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні не обирався, підстави для його обрання відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Процесуальні витрати за проведення судових експертиз, загальний розмір яких складає 1195 (одна тисяча сто дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок відповідно до ч.2 ст.124 КПК України покласти на обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Питання щодо скасування арешту майна вирішити згідно ч.4 ст. 174 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394, 615  Кримінального процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В :

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні, кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та із застосуванням ч.1 ст.69 КК України призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Нагляд за ОСОБА_7 здійснювати органу пробації за місцем його проживання.

Стягнути з ОСОБА_7 в дохід держави 1195 (одна тисяча сто дев`яносто п`ять) гривень 00 копійок процесуальних витрат в кримінальному провадженні за проведення судових експертиз.

Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:

DVD-R диск з відеозаписом (постанова слідчого від 10.05.2023 року) - зберігати в матеріалах кримінального провадження сторони обвинувачення;

мобільний телефон марки «Ergo», куртку, шапку, паспорт громадянина України для виїзду закордон на ім`я ОСОБА_5 , паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_5 , банківські карти АТ «Ощадбанк», банківські карти АТ «Приватбанк» (дві постанови слідчого від 09.05.2023 року) – повернути потерпілому ОСОБА_5 .

Після набрання вироком законної сили скасувати накладені ухвалами слідчих суддів Івано-Франківського міського суду від 10 травня 2023 року та від 15 травня 2023 року арешти.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору в день його проголошення. Учасники судового провадження мають право отримати його копію в суді.

Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Головуючий-суддя                                                                             ОСОБА_1