Справа № 752/16454/23

Провадження № 1-кс/752/8466/23

У Х В А Л А

18 жовтня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва, у складі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_5 від розгляду клопотання про встановлення строків ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, справа №752/116454/23, провадження 1-кс/752/8305/23, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_5 перебуває клопотання про про встановлення строків ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, справа №752/116454/23, провадження 1-кс/752/8305/23.

17.10.2023 року захисником ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 було заявлено відвід слідчому судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання про встановлення строків ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023113330000041.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 року вказана заява про відвід розподілена слідчому судді ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявленого відводу адвокат ОСОБА_4 посилався на те, що слідчий суддя ОСОБА_5 допустила свавілля при ухваленні процесуального рішення про тримання під вартою ОСОБА_3 . Так згідно журналом судового засідання від 17.08.2023 у справі №752/16454/23 (провадження №1-кс/752/6362/23) судове засідання, якому ніби то проголошувався повний текст ухвали від 11.08.2023, розпочалося о 14.00, а закінчилося 14.03.

Тобто на проголошення повного тексту ухвали слідча суддя витратила 3 хвилини. Так, повний текст ухвали складається понад з 6 -ти аркушів, та час який знадобився для проголошення складав щонайменше 18 хвилин.

Зазначене підтверджує, що проголошення не здійснювалось та журнал судового засідання від 17.08.2023 року сфальшовано з метою створення видимої законної процесуальної дяльності.

Таким чином, матеріали справи сфальшовано. У зазначених діях судді вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364 КК України «Зловживання владою або службовим становищем» та ст. 366 КК України «Службове підроблення».

Враховуючи кричущі порушення закону і прав людини, які допустила суддя ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні, сторона захисту змушена звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення відносно судді.

Згідно ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 06.10.2023 у справі №760/22561/23 ( провадження №1-кс/760/9444/23) зобов`язано уповноважених осіб Солом`янської окружної прокуратури м. Києва внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою в інтересах ОСОБА_3 №27 від 26.09.2023 про вчинення кримінального правопорушення.

Вказана обставина зачіпає особисті інтереси судді, яка з мотивів помсти або інших мотивів неприязного характеру буде демонструвати упереджену, необ`єктивну та протиправну поведінку у цьому провадженні по відношенню до підозрюваного та сторони захисту в цілому, зробить все неможливе для ухвалення незаконного, необґрунтованого, невмотивованого та несправедливого судового рішення.

Про особистий конфлікт між стороною захисту в цілому з одного боку та суддею з іншого боку, у зв`язку із зверненням до правоохоронного органу, захисту стане відомо після доведення змісту цієї заяви до відома судді.

Наведені вище обставини є тими іншими обставинами, які виключають участь судді у вказаному кримінальному провадженні.

В судове засідання учасники судового розгляду не з`явилися та слідчим суддею на підставі положень ст. 81 КПК України визнано можливим розглянути заяву у їх відсутність.

Адвокат ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився, повідомлений про місце, дату та час розгляду справи належним чином. Подав заяву в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю захисника в інших справах цього дня. Зазначив, що його було повідомлено за 90 хв. до засідання та він фізично не може прибути в судове засідання.

В судове засідання прокурор не з`явився, належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду заяви.

Слідчий суддя ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про місце, дату та час розгляду справи повідомлене належним чином.

Вирішуючи питання щодо необхідності задоволення заяви адвоката ОСОБА_4 про відкладення розгляду справи, суд приймає до уваги положення закону та принципи, дотримання яких є гарантією виконання завдань кримінального провадження. Також, враховується те, що захисником ОСОБА_4 не надано документів на підтвердження зайнятості в іншому судовому засіданні.

Враховуючи положення статті 81 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду заяви про відвід, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, здійснення якого має забезпечити, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відкладення розгляду заяви про відвід слідчого судді за викладеними в ній доводами.

Враховуючи те, що неявка вказаних осіб, згідно зі ст. 81 КПК України, не перешкоджає розгляду заяви про відвід, підстави відводу слідчого судді, викладені захисником письмово, слідчий суддя вважає за можливе розглянути вказану заяву за їхньої відсутності.

Ознайомившись зі змістом заяви про відвід, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Частина 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України встановлює вичерпний перелік обставин, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч.1 ст. 75 КПК України).

В силу ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Обставинами, на які посилається заявник у своїй заяві про відвід слідчого судді ОСОБА_5 , є іншими обставинами, які викликають сумнів у його неупередженості, тобто передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

Водночас, необхідно зазначити, що сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; (далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

У ряді рішень Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) намагається більш широко підходити до вирішення питання щодо впливу «досудової» діяльності судді на рівень безсторонності суду.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Зі змісту ст. 6 Конвенції неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П`єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).

Частина 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 48 даного Закону встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно пунктів 1, 2 ч.7 ст.56 зазначеного Закону суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантується Конституцією і законами України, а суддя при здійсненні правосуддя незалежний і підпорядковується лише закону.

Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Така позиція викладена у рішеннях Суду по справам «Хаушильд проти Данії» та «Ветштайн проти Швеції».

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді, але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.

Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами. Таким чином, визначаючись щодо наявності підстав для відводу слідчого судді за даним кримінальним провадженням, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

З огляду на зазначене вище, ЄСПЛ у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

Крім того, слідчий суддя враховує, що подання заяви про вчинення кримінального правопорушення суддею ОСОБА_5 також не може свідчити про її упередженість, адже відповідно до Узагальнення ВССУ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (Лист від 12.01.2017 № 9-49/0/4-17) обов`язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб`єктами заяви (повідомлення) про вчинене кримінальне правопорушення на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Слідчий суддя також виходить з п.1 Рішення Ради суддів України від 08.06.2017 № 34, згідно з яким подання учасником будь-якого судового провадження заяви про внесення в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) відомостей про скоєння суддею кримінального правопорушення до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за статтею 376 Кримінального кодексу України.

Подання учасником заяви про вчинення суддею кримінального правопорушення не породжує ні потенціального, ані реального конфлікту інтересів щодо розгляду конкретної судової справи.

Враховуючи викладене вище, слідчий суддя вважає, що заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання про встановлення строків ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, справа №752/116454/23, провадження 1-кс/752/8305/23, залишити без задоволення.

Керуючись ст. 2, 7, 75, 80, 81, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Голосіївського районного суду м.Києва ОСОБА_5 від розгляду клопотання про встановлення строків ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, справа №752/116454/23, провадження 1-кс/752/8305/23, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 19.10.2023 року о 17.50 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1