ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА         

          17 жовтня 2023 року                           м. Черкаси                                Справа №925/1176/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянувши заяву позивача про прийняття позовної заяви у новій редакції у справі

за позовом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області

до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях,

про стягнення 109556,44 грн та зобов`язання укласти договір,

ВСТАНОВИВ:

1.          30.08.2023 Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області.

2.          Змістом позову є майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 109556,44 грн за фактично спожиті та не відшкодовані комунальні послуги за 2022 рік та немайнова вимога про зобов`язання відповідача укласти договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг, датою укладення договору оренди майна.

3.          05.09.2023 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1176/23, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 10 год. 30 хв. 03.10.2023.    Залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

4.          03.10.2023 суд відклав розгляд справи у підготовчому судовому засіданні до 17.10.2023 до 12 год. 30 хв.

5.          09.10.2023 позивач подав до суду заяву, у якій зазначив, що відповідно до ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу до закінчення підготовчого провадження позивач має право змінити предмет та підстави позову шляхом подання письмової заяви. У заяві позивач просив прийняти позовну заяву у новій редакції до розгляду з вимогами:

1)          про визнання договору про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 )  між Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області та Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області укладеним у редакції, наданій Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області;

2)          про стягнення з відповідача на користь позивача 109556,44 грн за фактично спожиті та не відшкодовані комунальні послуги за 2022 рік.

6.          09.10.2023 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, розгляд справи провести без участі представника відповідача. Доказів направлення відзиву позивачу та третій особі суду не подав.

7.          У підготовче судове засідання 17.10.2023 з`явилися представник позивача Зінченко Ю.О. та представник третьої особи Іщенко Р.П. Представник відповідача у підготовче судове засідання не з`явився.

8.          Представник позивача Зінченко Ю.О. у підготовчому судовому засіданні просила суд прийняти до розгляду заяву позивача  про зміну предмету позову, просила суд продовжити строк підготовчого провадження.

9.          Розглянувши заяву позивача про прийняття позовної заяви у новій редакції, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що заява позивача про прийняття позовної заяви у новій редакції за своїм змістом є заявою про зміну предмету позовних вимог, яка підлягає прийняттю до розгляду з огляду на таке.

10.          Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

11.          Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

12.          В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина 1 статті 8 Конституції України).

13.          Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша   статті 129 Конституції України).

14.          Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих   Конституцією   і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

15.          Однією із засад (принципів) господарського судочинства є диспозитивність, за змістом якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

16.          Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

17.          Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

18.          Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

19.          Сторонами в господарського процесі є позивач та відповідач (стаття 45 Господарського процесуального кодексу України).

20.          Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

21.          Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

22.          Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

23.          Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження, зокрема є визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

24.          Згідно з частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви (п. 3).

25.          Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

26.          При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені   процесуальним законом.

27.          Суд враховує висновки Верховного Суду, за змістом яких при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі   статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

28.          Звертаючись з позовом позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 109556,44 грн за фактично спожиті та не відшкодовані комунальні послуги за 2022 рік та зобов`язати відповідача укласти договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та комунальних послуг, датою укладення договору оренди майна.

29.          У заяві про зміну предмету позовних вимог позивач просить суд визнати договір про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 )  між Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області та Головним управлінням Державної фіскальної служби у Черкаській області укладеним у редакції, наданій Головним управлінням Державної податкової служби у Черкаській області та стягнути з відповідача на користь позивача 109556,44 грн за фактично спожиті та не відшкодовані комунальні послуги за 2022 рік.

30.          Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

31.          Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (стаття 15 Цивільного кодексу України).

32.          За змістом статті 15 Цивільного кодексу України об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

33.          Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідками.

34.          Внаслідок подання зави про зміну предмету позовних вимог не змінився спосіб захисту, обраний позивачем при зверненні з позовом до суду.

35.          Прийняття заяви позивача відповідатиме завданню господарського судочинства загалом та завданню підготовчого провадження зокрема.

36.          При постановленні ухвали суд врахував висновки Верховного Суду викладені в постановах від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20, від 17.08.2021 у справі № 910/19210/15, від 01.11.2021 у справі № 405/3360/17, від 13.10.2020 у справі № 369/10789/14-ц, від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, від 15.10.2020 у справі № 922/2575/19, від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20.

37.          Розглянувши відзив на позовну заяву, суд дійшов висновку про повернення відзиву на позовну заяву відповідачу без розгляду.

38.          Відповідно до частин 1-4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

39.          Відповідно до частини 5 статті 165 Господарського процесуального кодексу України копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень   статті 42   цього Кодексу.

40.          До відзиву додаються докази документи, що підтверджують надсилання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи з урахуванням положень   статті 42   цього Кодексу (частини 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України).

41.          Поданий відповідачем відзив на позовну заяву не відповідає вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

42.          Відповідач не подав суду доказів надсилання (надання) відзиву  з доданими до нього документів іншим учасникам справи, зокрема позивачу та третій особі.

43.          Враховуючи викладене суд повертає відповідачу відзив на позов з доданими до нього документами без розгляду. Копію відзиву залишає в суді.

44.          Згідно з частиною 2 статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

45.          Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.

46.          Відповідно до пункту 6 частина 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).

47.          Системне тлумачення статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

48.          Виходячи з системного тлумачення наведених норм, Касаційний господарський суд у складі Верховного суду у постанові від 11.09.2019 у справі № 910/1979/19 дійшов висновку, що у пункті 6 частини першої статті 255 ГПК України йдеться про повернення заяв, поданих по суті справи, перелік яких наведено у частині другій статті 161 ГПК України.

49.          Відповідно до статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору          виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив);    відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

50.          Встановлення у процесуальному законі переліку ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені окремо від рішення суду стосовно суті спору, та відтермінування реалізації права на апеляційне оскарження з питань, які не перешкоджають подальшому провадженню у справі до подання апеляційної скарги на рішення суду щодо суті спору є розумним обмеженням, що має на меті забезпечити розгляд справи впродовж розумного строку та запобігти зловживанням процесуальними правами, які можуть призводити до невиправданих зволікань під час такого розгляду. Тому означена мета є легітимною. До такого висновку дійшов Верховний Суд у Постанові від 11.09.2019 у справі № 910/1979/19.

51.          Суд роз`яснює відповідачу право на апеляційне оскарження ухвали суду про повернення відзиву на позовну заяву без розгляду на підставі пункту 6 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 46, 161, 170, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про зміну предмету позовних вимог у справі №925/1176/23 прийняти до розгляду.

Відзив на позовну заяву повернути Головному управлінняю Державної фіскальної служби у Черкаській області без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили після її підписання суддею.

Ухвала суду в частині повернення відзиву відповідачу без розгляду  протягом 10 днів з дня її підписання може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя                                                                           А.І. Гладун