Справа № 186/898/23

Провадження номер № 2/0186/400/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2023 року м. Першотравенськ.

Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кривошеї С.С.

при секретарі: Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20 березня 2021 року між Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №578752212.

Відповідно до реєстру боржників №154 від 05 жовтня 2021 року до договору факторингу №28/1118-01, укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №578752212.

20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимоги №1 від 21 жовтня 2022 року до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 23968,31 грн, з яких: 5897,03 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18071,28 грн - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення відповідачка не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідачки, а саме з 21 жовтня 2022 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором №578752212 від 20 березня 2021 року в розмірі 23968,31 грн, з яких: 5897,03 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18071,28 грн. - сума заборгованості за відсотками.

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором №578752212 від 20 березня 2021 року в розмірі 27968,31 грн. та судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з`явився, у позовній заяві прохав суд розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала частково.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, приходить до наступного.

Як встановлено судом, 20 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №578752212, на підставі якого, відповідачка отримала кредит у розмірі 1500,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 30 днів.

Як вбачається з п.1.2 договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року, кредитний договір укладений між Первісним кредитором, яким є Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога» і боржником, право грошової вимоги за яким отримав клієнт Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеного між клієнтом та Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова Допомога».

20 жовтня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу №20102022, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги.

Відповідно до п.2.1. договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 року згідно умов цього договору ТОВ «Таліон Плюс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Таліон Плюс» за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.4.1. договору факторингу №20102022 від 20.10.2022 року сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимоги, по формі встановленій у додатку цього договору.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 до договору факторингу №20102022 від 20 жовтня 2022 року та реєстру прав вимоги №1 від 20 жовтня 2022 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23968,31 грн., з яких: 5897,03 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 18071,28 грн. заборгованість за відсотками.

Вимоги кредитного договору №578752212 від 20 березня 2021 року ОСОБА_1 виконані не були. Згідно з умовами кредитного договору позичальниця зобов`язалась повернути кредит, сплатити відсотки за користування ними та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договорами.

Вирішуючи позовні вимоги по суті суд приходить до наступного.

Згідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження позовних вимог представником ТОВ «ФК «ЄАПБ» до позовної заяви додано договір №578752212 від 20.03.2021 року, графік розрахунків, паспорт споживчого кредиту та розрахунок заборгованості.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, на підставі якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Разом із тим, позивачем не надано доказів на підтвердження укладення електронного договору №578752212 від 20.03.2021 року відповідно до вищенаведених положень Закону, оскільки підписання правочину електронним підписом та/або аналогом власноручного підпису сторін не вбачається.

Відтак підстави вважати, що сторони дійшли згоди щодо умов, зокрема щодо розміру кредиту та сплати відсотків, визначених у договорі відсутні.

Паспорт споживчого кредиту до Договору №578752212 від 20.03.2021 року також не містить посилань щодо наявності електронного підпису та/або аналогу власноручного підпису позичальника, а тому підстав вважати що остання ознайомлена із зазначеними у паспорті умовами кредитування немає.

Водночас, наявний в матеріалах справи графік розрахунків містить відмітку щодо електронного підпису з одноразовим ідентифікатором позичальника ОСОБА_1 , а відтак вказаний правочин укладено з дотриманням положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», та приймається судом до уваги.

Вказаним графіком сторони погодили наступний розрахунок: термін платежу: 19.04.2021 року; сума кредиту: 1500,00 грн; нараховані проценти: 328,50 грн; до сплати: 1828,50 грн.

Іншими умови вказаного Графіку розрахунку визначено порядок нарахування процентів з посиланням на пункти Договору, однак враховуючи відсутність підтвердження електронного підпису вказаного договору, положення такого правочину застосуванню не підлягають.

Отже, враховуючи, що сторонами погоджено розмір суми кредиту 1500,00 грн. та процентів за користування кредитом 328,50 грн., та виходячи з положень ст.1054 ЦК України суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості за основною сумою боргу в сумі 5897,03 грн. та процентів за кредитом в сумі 18071,28 грн. задоволенню не підлягають, оскільки доказів погодження такої суми кредиту та перерахування її на рахунок позивачки у матеріалах справи відсутні. Також, матеріали справ не містять доказів погодження таких нарахувань та ознайомлення відповідачки із відповідними умовами.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у справі в розмірі 204,76 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, - суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 35625014), заборгованість за кредитним договором №578752212 від 20 березня 2021 року в розмірі 1828 (одна тисяча вісімсот двадцять вісім) гривень 50 копійок, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 1500,00 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 328,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, місто Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, ЄДРПОУ 35625014), судовий збір в розмірі 204 (двісті чотири) гривні 76 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ: С.С. КРИВОШЕЯ.